Учнівське самоврядування

• Статут
• Положення про вибори 
• Сценарій-презентація 

• Тренінги

• Координатору учнівського самоврядування

      Школа – це співучий вулик дитячих мрій і захоплень! Вона живе своїм особливим життям. Це не просто приміщення, де навчаються діти, це – дитяча Дзвінка Країна. Вона притягує до себе, приваблює нестримною радістю, веселим сміхом, дитячою безпосередністю, чистотою ніжної дитячої душі. Тут ростуть і навчаються школярі.Тут формується їх характер і поведінка, словом, відбувається становлення людини, яка виходить із цих стін і йде в самостійне життя.
        Соціально активна та духовно багата творча особистість учня формується у процесі безпосередньої участі в навчально-виховному процесі. Процес учнівського самоуправління дає можливість удосконалювати систему виховної роботи та створювати належні умови для виявлення, підтримки та розвитку здібностей та обдарувань школярів, задоволення їх інтересів, духовних запитів, потреб у професійному визначенні, вихованні інтелектуальної еліти нації.
    Учнівське самоврядування в нашій школі існує багато років. Воно здійснюється через роботу Учнівського парламенту,  на чолі якого стоїть голова.

 Основною метою учнівського самоврядування школи є виховання творчої, соціально активної особистості, здатної до саморозвитку й самореалізації. Основними функціями Учнівського парламенту є:
організаторська – самостійно керує своєю суспільно-корисною діяльністю; виховна – стає носієм моральних переконань;
стимулююча – сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів усіх шкільних справ. 

Члени учнівського парламенту у своїй роботі намагаються дотримуватися основних заповідей в діяльності учнівського парламенту :

Роби добро!
Люби своїх близьких!
Допомагай іншим людям!
Наполегливо оволодівай знаннями!
Не лінись і не шукай виправдання своїм недолікам!
Краще віддати своє, чим взяти чуже!
Знайди свою мету в житті!
Пізнай світ і себе!
Внось у своє життя новизну!

          З цього моменту і починається активне шкільне життя.

Учнівський парламент є постійно діючим органом учнівського самоврядування. На загальношкільну  учнівську конференцію  запрошуються представники від кожного класу, які є лідерами і відповідають за визначені сфери діяльності. Вибори парламенту проводяться кожного навчального року. Новообраний голова учнівського парламенту складає присягу на першому засіданні учнівського парламенту. Засідання парламенту проходять відкрито раз на місяць та по мірі необхідності.

Модель  учнівського самоврядування

  

Старшокласники створили власну «державу» – «Парламентську республіку», координаційним центром якої є учнівський парламент.                  Учнівський парламент діє згідно затвердженого Статуту учнівського самоврядування. Комісії – це виконавчий орган учнівського парламенту. Кожна комісія вносить свої пропозиції, які обговорюють на засіданнях учнівського парламенту. Під постійним контролем перебуває санітарний стан школи, дисципліна і порядок, рівень успішності учнів. Голові парламенту, що обирається щорічно, підпорядковані комісії: «Шефська робота», «Ерудит», «Порядок», «Інформація» та «Дозвілля». Дієвою ланкою парламенту став прес-центр. Його видання «Голос гімназиста» відіграє значну роль у висвітленні важливих подій шкільного життя. Дуже важливою ланкою в інформуванні є шкільний радіовузол. Отже, парламенту підпорядковано п’ять комісій. Кожна працює за певним напрямом. Членами комісії є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з учнями. Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагодженні успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти. Педагоги надають членам комісій допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, вміння аналізувати, вирішувати конфлікти, ефективно спілкуватися. Колектив учителів робить все можливе, щоб органи учнівського самоврядування працювали з повною відповідальністю, правами і компетенцією. Завдяки цьому і в міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення великою мірою залежить від внеску кожного, значно зростають ініціатива та активність учнів, відповідальність як за долю школи, так і за свою особисто.

         Основним завданням педагогічного керування є:

-         визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;

-         передача дітям організаційного досвіду;

-         навчання їх організаторської майстерності;

-         залучення школярів до само управлінської діяльності.

Щомісячно проводяться заняття (навчання лідерів), де навчають організовувати як власну роботу, так і співпрацю з товаришами. Педагоги дозволяють дітям самим визначати зміст свого життя, наділяють їх відповідальністю і реальними перевагами у вирішенні шкільних справ, не зводячи педагогічне керівництво до поодиноких зусиль, а співпрацюючи з учнями, враховують їхнє прагнення до самостійності, бажання виявляти ініціативу. Вирішальну роль тут відіграють організаторські , комунікативні, моральні якості. На заняттях школи діти готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. До активної громадської діяльності залучають найбільш авторитетних лідерів учнівського колективу, що сприяє підвищенню ролі шкільного самоврядування. Реалізується завдання педагогів: виявляти справжніх лідерів учнівського колективу, сприяти висуненню їх до органів самоврядування, формувати у них вміння управляти.

         Найвищим органом учнівського самоврядування в школі є учнівська  конференція. Саме тут починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі збираються двічі на рік (на початку і наприкінці навчального року). Делегатів учнівської конференції обирають на класних зборах (8-11 класи).  На учнівських конференціях обираються представники до ради школи, представники до комісій (на початку року), голови комісій звітують про роботу за навчальний рік. Крім учнівської конференції керівним та виконавчим органами шкільного самоврядування є БІНОМ (Бюро ініціативних наполегливих організованих і милосердних) та старостат. Це дає змогу послідовно впроваджувати рішення БІНОМу в життя класних колективів.

         Керівні функції учнівського самоврядування виконує БІНОМ (до нього входять голови комісій та голова парламенту), який скликається щомісяця; в класних колективах – учнівські збори; є виконавчим органом самоврядування, який обирається на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом.

         БІНОМ:

-         координує роботу класів, доводить до них конкретні завдання діяльності;

-         контролює створення належних умов для навчання та дозвілля учнів;

-         організовує пошукову роботу;

-         контролює відвідування уроків, стан навчання та поведінки учнів;

-         ухвалює рішення з найважчих питань життя школи в межах своєї компетенції;

-         вносить пропозиції до адміністрації школи, педагогічної ради з питань навчання та виховання;

-         бере участь в організації невідкладної допомоги  учням, учням, які відстають у навчанні;

-         організовує і контролює чергування в школі;

-         веде контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у школі;

-         здійснює заходи розвитку творчих здібностей учнів, зміцнення їхнього здоров’я, фізичного вдосконалення, пропаганди здорового способу життя;

-         організовує роботу центрів, малих ініціативних груп, учнівських об’єднань за інтересами, постів, штабів;

-         співпрацює зі старостатом.

Склад органів учнівського самоврядування обговорюється і затверджується на учнівській конференції шляхом відкритого голосування. Головою парламенту може бути учень 8-11 класів, якого обирають таємним голосуванням на загально-парламентських виборах.

Старосту класного колективу обирають загально класні збори з числа учнів-лідерів класу. З них формується старостат, який засідає щопонеділка.

Старостат:

-         звітує про результати навчально-виховної роботи на класних зборах, засідання старостату та учнівської ради школи;

-         є безпосереднім зв’язковим між учнівською радою, колективом класу та класним керівником (доводить до їхнього відома плани, завдання, рішення учнівської ради, центрів самоврядування).

Напрями роботи комісії «Ерудит»

     –   організовує допомогу в разі потреби учням, які мають прогалини у знаннях;

-         залучає учнів в гуртки, виступає з ініціативою про створення нових гуртків за інтересами;

-         надає допомогу вчителям в організації тематичних вечорів, створенні лекторських груп тощо;

-         проводить заходи, направлені на підвищення якості знань учнів (КВК, брейн-ринги з різних тем);

-         члени комісії беруть участь в підготовці і проведенні бесід ( про режим дня, виконання домашніх завдань).

Напрямки роботи комісії «Інформація»

-                   випуск газети «Голос гімназиста»;

-                   залучення учнів до журналістської діяльності;

-         вивчення громадської думки вчителів та учнів школи з певних питань;

-          висвітлення шкільних новин у  інформаційному віснику;

-         ознайомлення шкільної громади з творчим доробком талановитих учнів;

-         організація шкільного радіомовлення.

Напрямки роботи комісії

«Шефська робота»

-         організовувати дозвілля учнів початкових класів на перервах;

-         сприяти формуванню основ правильної поведінки молодших школярів;

-         один раз в місяць організовувати проведення тематичних лінійок для дітей 1-4 класів з метою виховання гармонійної особистості, патріота держави;

-         сприяти організації проведення пізнавальної роботи за напрямками «Зоряної республіки»;

-         активізувати діяльність учнів по формуванню творчих здібностей (написання віршів, казок, творів, ігор).

Напрямки роботи комісії

«Дозвілля»:

-         організовувати культпоходи в театри і музеї;

-         сприяти оформленню приміщень і організовувати дозвілля учнів: вечори, зустрічі, КВК , брейн-ринги;

-         організовувати виступи членів гуртків і студій перед людьми похилого віку, ветеранами;

-         допомагати в організації і проведення загальношкільних свят: перший дзвінок, новорічні свята, День здоров’я,  останній дзвоник.

Напрями роботи комісії «Порядок»

-         веде облік збереження меблів, закріплених за класами;

-         не рідше одного разу в місяць організовує рейди по перевірці збереження шкільного майна, організовує ремонт поламаних меблів;

-         викликає на свої засідання учнів, які поламали меблі, входить з пропозицією до педагогічної ради або директора гімназії про прийняття адміністративних заходів до учнів, що проявили недбале ставлення до шкільного майна;

-         організовує змагання між класними колективами по збереженню шкільного майна;

-         організовує чергування класних колективів по школі, на вечорах, призначає та інструктує відповідальних чергових, оцінює якість виконання цієї роботи;проводить один раз на два місяці засідання учнівської ради профілактики;

-         виходить з пропозиціями на батьківський комітет, раду гімназії з питань поведінки учнів;

-         перевіряє і веде облік зовнішнього вигляду учнів.

Завдяки вдало організованому самоврядуванню рада профілактики  налагодила систему роботи з правового та превентивного виховання школярів. Її складовими є різнобічне вивчення особистості; рання діагностика психолого-педагогічних відхилень у поведінці школярів молодшого, підліткового і старшого віку; визначення обсягу правових знань, високих моральних цінностей особистості; добір найбільш ефективних технологій (диспутів, брейн-рингів, усних журналів, прес-конференцій).

Рада профілактики:

-         здійснює разом з учнями зразкової поведінки заходи, спрямовані на залучення підлітків, схильних до правопорушень, до роботи в органах учнівського самоврядування (рейди-перевірки, спортивні секції, підготовка заходів дозвілля, виконання постійних та тимчасових доручень);

-         веде облік дітей, схильних до правопорушень, проводить з ними профілактичні бесіди;

-         здійснює ранню діагностику з метою виявлення дітей, схильних до правопорушень, серед молодших школярів;

-         збирає інформацію на засідання учнівської ради з питань правової освіти й виховання.

Усе це забезпечує очікувані результати: в школі зріс рівень дисципліни школярів, їхня правова свідомість та відповідальність. Дієвість системи самоврядування базується не лише на чіткому визначенні прав та обов’язків учнівської ради, а і на виборі конкретних напрямів діяльності її центрів.

Наша модель учнівського самоврядування допомагає суттєво поліпшити позашкільну роботу і посилити відповідальність учнів за доручену справу. Система виховної роботи враховує традиції села, рівень підготовленості дітей, батьків і педагогів. Справа педагогів – розвивати творчі здібності особистості, допомагати їй само реалізуватися.

         Наш педагогічний колектив вважає, що саме учнівське самоврядування робить ефективнішим виховання особистості, згуртовує шкільний колектив, збагачує досвід спілкування, сприяє розвитку громадської думки та ефективному входженню учнів у доросле життя.

  Учнівське самоврядування – це участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Учнівське самоврядування допомагає школярам організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, вирішення конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів набути у школі стане багажем, з яким діти вийдуть у доросле життя. Учнівське самоврядування є першим помічником педагогічному колективу в організації виховного процесу. Цінність організації учнівського самоврядування полягає в тому, що учні глибоко й всебічно проникають в сутність своїх справ та обов’язків. Структура органів динамічна, варіантна.  

Склад учнівського парламенту   

2016 – 2017 н. р.

Голова парламенту – Мороз Богдана

Заступник голови – Шевня Валерія

Комісія «Ерудит»

Шевня Валерія – голова

Базюк Віталій

            Лазарець Марія

Карапузь Юлія

Комісія «Порядок»                

  Осадчук Ірина– голова

Котик Софія

Побережник Роман

Шадюк Максим

Комісія «Дозвілля”

Кравчук Назар – голова

Нездар Олег

Олексійовець Богдан

Крамар Софія

Комісія «Інформація»

Ярицький Дмитро – голова

Титечко Дарина

Решовський Владислав

Швороб Лілія

Комісія «Шефська робота»

Яковчук Юлія– голова

Матич катерина

Бондар Лариса

БІНОМ (рада лідерів)

Мороз Богдана - голова парламенту

Шевня Валерія - заступник ,

голова комісії «Ерудит»

Осадчук Ірина – голова  комісії «Порядок»

Кравчук Назар – голова комісії «Дозвілля»

Ярицький Дмитро – голова комісії «Інформація»

Яковчук Юлія– голова комісії «Шефська робота»

                                                                  Протокол № 1

учнівської конференції

від 05.09. 2016 року

Присутні:  учні 8-11 класів ( по чотири учні від кожного класу), Сівицька Г.Д. – ЗДзВР, Ігнатюк Т.М. – педагог-організатор.

Порядок денний

1.     Про обрання членів учнівського парламенту.

2.     Погодження плану  роботи учнівського парламенту .

3.     Делегування учнів на загальношкільну конференцію.

4.     Вибори кандидатів у члени  ради школи від учнівського колективу.

Ухвалили:

1.     До складу парламенту обрати таких учнів: Матич К., Титечко Д. – 7(11) кл., Шадюк М., Швороб Л., Карапузь Ю. – 6(10)-А кл., Решовський  В., Грицюк Д. - 6 (10) –Б кл., Яковчук Ю., Кравчук Н.- 5 (9) –А кл., Нездюр О., Базюк В., Ярицький Д., Шевня Валерія - 5 (9) –Б кл.,   Побережнюк Р., Котик С., Осадчук І.– 4(8)-А кл., Крамар  С., Бондар Л., Олексійовець Б.– 4(8)-Б  кл.

Заступником голови парламенту обратити  Шевню Валерію.

2.     Пропозиції учасників конференції щодо плану  роботи учнівського парламенту взяти до уваги новообраному парламенту. План роботи погодити.

3.     На загальношкільну конференцію делегувати таких учнів: Котик Ангеліну,  Данилюк Ірину, Шадюка Максима - 6-А,   Решовського Владислава,  Грицюка Дмитра, Марчук Олену -  6-Б, Єленець Іванну, Ковтунець Альону, Титечко Дарину- 7 кл., Нездюра Олега, Ярицького Дмитра, Зубик Тетяну - 5-Б, Ковальову Галину, Кузьмич Олександру, Кравчука Назара – 5-А.

4.     До ради школи рекомендувати таких учнів:  Шадюка Максима-  6(10)-А,  Кузьмич Олександру - 5(9)-А, Єленець Іванну - 7(11).

Голова парламенту:                                   Мороз Богдана

Навчання лідерів                                    День проведення – 3-й понеділок місяця

Вересень

1. Планування роботи на І семестр (за пропозиціями учнів та згідно з планом виховної роботи гімназії)

2. Вибір основних напрямків роботи (інформаційна бесіда) 3. Практичне заняття: складання планів роботи міністерств і комісій
Жовтень

1. Організація роботи і контроль за роботою комісій, міністерств, окремих учнів (бесіда, рекомендації)

2.  Робота міністерств у дитячій організації Республіка добрих справ (бесіда)

3. Складання плану проведення осінніх канікул

4. Методика проведення Дня самоврядування

Листопад

1. Підсумок роботи за І чверть

2. Планування роботи міністерств на листопад-гру згідно плану виховної роботи

3. Круглий стіл. Обмін досвідом роботи  комісій  парламенту

Грудень

 1.  Аналіз проведеної роботи за І семестр

 2.  Складання плану проведення зимових канікул

 3. Методика проведення рейдів-перевірок (підручників, зовнішнього вигляду, стану кабінетів)

Січень

  1. Контроль за роботою вожатих по класах

  2.  Планування роботи на II семестр

Лютий

1.     Навчання командирів загонів волонтерського осередку . Форми і методи  проведення пошукової роботи.

2.     Тренінг для лідерів «Здібний організатор. Хто він?»

Березень                                                                                        

   1.  Планування роботи на весняні канікули

   2.  Заняття із міністрами Республіки добрих справ

   3. Ознайомлення з програмами діяльності інших дитячих організацій  Квітень

    1.  Підсумок роботи комісії "Дозвілля"

    2.  Контроль за роботою вожатих по класах

    3. Форми проведення огляду новин. Обмін досвідом

Травень

   1.  Підведення підсумків за рік

      2.  Підготовка вожатих до роботи  у пришкільному таборі відпочинку

      3. КТС «Банк цікавих ідей». Планування роботи пришкільного табору відпочинку

                                                                                                                                                            Погоджено

на засіданні парламенту  від 08.09.2016 р.

Голова парламенту _____Б. Мороз

План роботи ради лідерів (БІНОМу)

на 2016-2017 н. р.

№	Зміст роботи	Дата	Відповіда-льний
1	Організаційне засідання:   Вибори секретаря ради лідерів (БІНОМу)   Погодження плану роботи  на 2015-2016  н.р. Ознайомлення із планом роботи РРДС «Екіпаж» Організація роботи шкільного радіовузла           Організація чергування по школі	08.09 16	Голова парламенту
2	ü   ü Затвердження планів роботи комісій ü Про організацію конкурсу класних куточків ü Про організацію  заходів до Дня працівників освіти (день самоврядування, вітальний концерт)	12.09.16	Голова парламенту
3	Про участь у роботі РРДС «Екіпаж»   Про стан чергування класів по гімназії  та   роботу учнівської ради профілактики	13.10.16	Голова парламенту
4	Про дотримання учнями Статуту школи  щодо зовнішнього вигляду (шкільна форма)   Про участь у роботі РРДС «Екіпаж»              Про підготовку до шкільних та районних олімпіад	04.11.16	Голова парламенту
5	Звіт голів комісії  за І семестр   Про підготовку до Нового року	08.12.16	Голова парламенту
6	Про громадську активність учнів   Про стан відвідування учнями гімназії   Про організацію Дня  самоврядування	03. 02.17	Голова парламенту
7	Про організацію дозвілля молодших школярів.   Про організацію «Гімназійного олімпу» - відзначення переможців конкурсів та олімпіад	14.03.17	Голова парламенту
8	Про  підготовку  звітно-виборчої учнівської конференції;  вибори  голови парламенту           Підсумки  роботи комісій та пропозиції до планів роботи комісій на наступний рік    Про підготовку до районного зльоту лідерів учнівського самоврядування (РРДС «Екіпаж»)	18.04.17	Голова парламенту
9	Підсумки роботи учнівського самоврядування за 2016-2017 н. р.   Про організацію роботи вожатих у  пришкільному таборі відпочинку	16.05.17	Голова парламенту

                                                   

План роботи учнівського парламенту

Великоомелянського НВК «школа – гімназія»

у І семестрі 2016-2017  н. р.

№	Заходи	Дата проведення	Відповідальні
1	Акція «Шкільне подвір’я»	Щочетверга	Комісія «Порядок»
2	Допомога  у підготовці та проведенні свята «Посвята в гімназисти»	19.09	Комісії «Ерудит»
3	Рейд «Зовнішній вигляд» Огляд кабінетів	Щотижнево 1 раз у міс.	Комісія «Порядок»
4	Свято  «Золота осінь»  Флешмоб до Дня миру	22-25.09 вересень	БІНОМ
5	Участь у роботі РРДС «Екіпаж»	Упродовж семестру	БІНОМ
6	Акція «Допоможи однокласнику»	жовтень	Комісія «Шефська робота»
7	Заходи до Дня працівників освіти День самоврядування	02.10 30.09-02.10	Комісія «Дозвілля» 11-ті класи, БІНОМ
8	Допомога в організації та проведенні заходів до Дня захисника Вітчизни		БІНОМ
9	Огляд   класних куточків	жовтень	БІНОМ
10	Акція "Ввічливий пасажир"	листопад	БІНОМ
11	Акція  «Скажемо палінню – НІ!»	17.11	БІНОМ
12	Випуск газети «Голос гімназиста»	1 раз у міс.	Комісія «Інформація»
13	Заходи до Дня Гідності та Свободи	Листопад	Комісія «Інформація»
14	Засідання учнівської ради профілактики	Жовтень Грудень	Комісія «Порядок»
15	Участь у роботі опорної школи учнівського самоврядування РРДС «Екіпаж»	Упродовж семестру	Голова парламенту
16	Участь у заходи до Дня боротьби зі СНІДОМ	Грудень	БІНОМ
17	Участь у заходи до дня Збройних Сил України	Грудень	Комісія «Дозвілля»
18	Благодійна акція «Милосердя» до Дня інваліда	Грудень	Комісія «Шефська робота»
19	Новорічні свята	Грудень	Комісія «Дозвілля» БІНОМ
20	Організація тематичних лінійок	Упродовж семестру	Комісія «Ерудит» Черговий клас
21	Організація вечорів відпочинку	Упродовж семестру	Комісія «Дозвілля»

Комісія «Порядок»

Склад комісії:

Комісія «Порядок»                

  Осадчук Ірина– голова             

Котик Софія

Побережник Роман

Шадюк Максим

Радник: Стерневська Т.В. - ЗДзНВР

План роботи

№ з/п	Заходи	Дата	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13	Захист прав та  інтересів учнів - розгляд спірних питань, девіантної  поведінки учнів - контроль за  дотриманням  учнями Статуту школи Координація роботи учнівської ради профілактики (бесіди з дітьми з питань організації здорового способу життя; індивідуальні бесіди з дітьми, схильними до правопорушень) Проект «Очисти себе - очисти свою країну» (Організація природоохоронних заходів) Рейд-перевірка «Зовнішній вигляд» Аналіз щоденників дисципліни Контроль з відвідуванням Контроль за спізненнями Контроль за чергуванням Огляд кабінетів Заходи до Дня не паління Організіція чергування під час проведення загальношкільних заходів, вечорів Організація  днів благоустрою Підведення підсумків та корекція рейтингів життєдіяльності класних колективів	Упродовж  року Упродовж  року Упрод. року Щомісяця Щомісяця Постійно Постійно Постійно Листопад Листопад Упродовж року Щочетверга І раз в семестр

Комісія «Дозвілля»

Склад комісії:

Кравчук Назар – голова

Нездар Олег

Олексійовець Богдан

Крамар Софія

Радник: Ігнатюк Т.М. – педагог-організатор

План роботи

№ з/п	Заходи	Дата	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 5 6	І семестр Допомога в організації свята «Посвята в гімназисти» Допомога в організації вечорів відпочинку для старшокласників Свято осені Святковий концерт до Дня вчителя Участь у заходах до Дня української писемності Флешмоб «Нам – 25!» Опомога в організації тематичних лінійок Допомога в організації заходів до Дня Збройних Сил України Організація привітаннь по класах до Дня св.. Миколая Допомога у проведенні новорічних ранків Святкова Новорічна дискотека ІІ семестр Зустріч з випускниками Заходи до Дня св. Валентина Заходи до Дня до 8 березня Благодійний фестиваль «Золота перлина» Святковий концерт на честь переможців олімпіад та конкурсів Заходи до дня Перемоги	Жовтень Упродовж року Вересень Вересень Листопад Вересень Грудень Грудень Грудень Грудень Лютий Лютий Березень Квітень Квітень Травень

Комісія «Ерудит»

Склад комісії:

Шевня Валерія – голова

Базюк Віталій

Лазарець Марія

Карапузь Юлія

Радник: Молчанець А.С. - ЗДзНМР

План роботи

№ з/п	Заходи	Дата	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 3 4 5 6	І семестр Проект «Наші герої» (збір інформації про учасників АТО) Організація роботи дискусійного клубу «Синтез» Допомога в організації  свята «Посвята у гімназисти» Допомога в організації шкільних олімпіад Допомога в організації заходів до Дня української писемності Організація тематичих лінійок Організація та проведення днів самоврядування  Організація поповнення  матеріалів до шкільних  музеїв Проведення вікторин , інтелектуальних конкурсів під час проведення предметних тижнів ІІ семестр Створення слайдової презентації «Шкільні роки ... » на вечір-зустріч з випускниками Гра-подорж «Україна - держава європейська» Організація інтелектуального турніру для учнів 5-7 класів Конкурс на кращий авторський вірш про кохання Конкурс читців Віншування переможців олімпіад та конкурсів	Вересень Вересень Жовтень Листопад Вересень Згідно плану 1 р. у семестр Протягом року Згідно окремих планів Січень Січень Січень Лютий Березень Квітень Березень Квітень

Комісія «Інформація»

Склад комісії:

Ярицький Дмитро – голова

Титечко Дарина

Решовський Владислав

Швороб Лілія

Радник: Рибалкіна Т.М. – вчитель укр. мови

План роботи

№ з/п	Заходи	Дата	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13	І семестр Організація роботи шкільного радіовузла Удосконалювати роботу шкільного радіовузла Підготовка до друку газети «Голос гімназиста» Створити банк даних «Цікава інформація» Збір та обробка інформації про діяльність гімназійного парламенту, дитячих організацій, про заходи, які проходять у школі Провести анкетування серед учнів щодо покращення  роботи шкільного радіовузла Флешмоб «Нам – 25!». Соціальне опитування односельчан про історію україни Акція «Ввічливий пасажир» Організувати радіо-рубрики «Гаячі шкільні новини», «Вітання на замовлення», «Музичний калейдоскоп» Організація тематичих лінійок Заходи до Дня боротьби зі СНІДом Інформування учнів про діяльність  РРДС «Екіпаж» Участь у проектах РРДС «Екіпаж»	Вересень Упрод. року Упрод. року Листопад Упрод. року Жовтень Вересень Листопад Протягом І семестру Згідно плану Грудень Упродовж року Упродовж року

Комісія «Шефська робота»

Склад комісії:

Яковчук Юлія– голова

Матич катерина

Бондар Лариса

Радник: Колодич С.С. – вчитель початкової школи

План роботи

№ з/п	Заходи	Дата	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15	І семестр Контроль за роботою волонтерського осередку Акція «Допоможи однокласнику» (Допомога важкохворим дітям) Заходи до дня людей похилого віку Благодійна акція до Дня боротьби зі СНІДом Благодійна акція «Милосердя» до Дня інваліда Акція «Допоможи зимуючим птахам» Організація ігрового дозвілля учнів початкових класів на перервах Організація привітання вихованців дитсадка до Дня св. Миколая Організація привітаннь по класах до Дня св. Миколая Допомога у проведенні новорічних ранків Конкурс на кращий сувенір «Весняний дарунок»до 8 Березня Благодійний фестиваль «Золота перлина» Допомога в організації заходів до Дня примирення, Дня Перемоги Організація змістовного дозвілля учнів молодших класів на перервах Організація роботи вожатих під час роботи пришкільного табору відпочинку	Упродовж. року Жовтень Жовтень Грудень Грудень Грудень - березень Упродовж року Грудень Грудень Грудень Березень Квітень Травень Упродовж року Травень

Анкети та тести

Анкета «Ставлення учнів до школи та класу».

Інструкція.

 Уважно прочитавши запитання цієї анкети, надайте відповідь «так» або «нi», окрім запитань 8, 9, 10.

1. Чи подобається вам навчатися?

2. Чи любите ви свій клас?

3. Чи iз задоволенням ви повертаєтеся до школи після канікул?

4. Чи є у вас друзі в класі?

5. Чи розповідаєте ви оточуючим про свою школу з гордістю?

6. Чи відчуваєте ви задоволення від навчання в школі?

7. Чи хотіли б ви перейти до іншої школи?

8. У якому кабінеті або класі школи вам подобається перебувати найбільше?

9. Які заходи за останній рік вам найбільше запам'яталися у школі?

10. Яким ви вважаєте характер життя й стосунків у школі (укажіть п'ять визначень)?

• Весело. 

• Гарно.

•  Новітньо. 

• Нудно. 

• Одноманітно.

• Оригінально.

• Cipo.

• Сміливо. 

• Сумно.

• Сучасно.

• Успішно.

• Цікаво.

11. Чи є у вас відчуття, що вчителі ставляться до вас добре не тому, що їм велено так робити, а за покликом душі?

Анкета «Адаптація п’ятикласників»

1. Що приваблює тебе в школі?

       Навчання, уроки, знання, спілкування, друзі.

2. Що допомагає тобі добре вчитися?

       Увага, пам'ять, мислення, знання, підручники, тиша, дисципліна.

3. Що заважає тобі добре вчитися?

       Соціально обумовленні фактори, відсутність бажання вчитися, відсутність здібностей, нічого не заважає.

4. Найцікавіший предмет і чому?

5. Найбільш складний предмет і чому?

6. Чим займаєшся у вільний час?

       Активний відпочинок, спілкування, комп’ютер, телевізор, заняття спортом, читання, малювання, музика, колекціонування.

7. Чим хотів би ще займатися: хобі, інтереси.

       Заняття спортом, творчі заняття, розвиваючі заняття, активний відпочинок, колекціонування, комп’ютер, телевізор.

8. Які гуртки та секції ти відвідуєш?

9. Тобі краще бути одному чи з однолітками?

10. Який у тебе настрій частіше за все?

11. Твоя головна проблема?

       Шкільні проблеми, соціальні обумовлені, особистісні.

12. Що гарного ви можете сказати про себе?

13. Що хотів би змінити в собі й чому?

14. Які якості ви цінуєте в людях?

15. Які якості ви найбільше цінуєте у своїх батьках?

16. Як ти ставишся до дівчаток (хлопчиків) класу?

        Нормально, добре, байдуже, погано.

17. Які якості повинні бути в успішного дорослого?

18. Ваші плани після закінчення школи?

Анкета  «Класний керівник очима учнів».

Інструкція. Прочитавши твердження та запитання, виберіть правильний, з вашої точки зору, варіант відповіді або ж  висловіть свою думку.

1.  3 яким настроєм ви йдете до школи?

а) з радістю;

б) з передчуттям неприємностей;

в) скоріше б усе це скінчилося.

2. Від кого Ви очікуєте неприємностей найчастіше?       .

а) від учителя - предметника;

б) від класного керівника;

в) від однокласників;

г) від адміністрації;

д) інше.

3. Якими повинні бути, на вашу думку, функції класного керівника?

а) другої мами.;

б)  старшого товариша-захисника;

в) контролера за успішністю та дисципліною учнів.

4. Укажіть, якими рисами характеру повинен володіти зразковий класний керівник.

5. Які стосунки вам хотілося б  установити iз класним керівником?

6. Чого не повинен робити класний керівник?

7. Що ви відчуваєте до свого класного керівника?

8. Чи бувають у вас конфлікти iз класним керівником?

а) часто;

б) рідко;

в) ніколи.

9. Які причини конфліктів?

а) неврівноважений характер класного керівника;

б) погана поведінка класу;

в) зовнішні обставини;

10.  Припустимо, що ви завинили (розбили вікно. зіпсували меблі, нагрубіянили вчителеві). У такому випадку класний керівник:

а) захистить;

б) зробить вигляд, що хоче захистити;

в) зробить вигляд, що не помітив вашої провини;

г) буде захищати від докорів адміністрації;

д) скористається з нагоди, щоб вас принизити.

11.  Ви знову завинили. Ви очікуєте, що цього разу класний керівник:

а) в усьому розбереться i вчинить справедливо;

б) дасть гарну, дружню пораду;

в) прочитає нотацію;

г) «проробить» у директора;

д) викличе батьків.

12.  Ви вважаєте, що ваш клас:

а) згуртований i дружний;

б) розбитий на групи;

в) кожний сам по co6i.

13.  Як часто проводяться позашкільні заходи у вашому класі?

а) часто;   б)  рідко;

в)  не проводяться.

14.  Чи можна сказати, що вам пощастило з класом?

15. Які заходи проводяться у вашому класі найчастіше?

а) бесіди про цікаве й важливе в життя;

б)  походи, цікаві справи;

в) нотації з приводу успішності й дисципліни;

г) колективні заходи з батьками;

д) інше;

16. Які класні заходи, що проводились у цьому poці, запам'яталися вам найбільше?

17.  Що ви порадили б своєму класному керівникові?

18.  Чи можна сказати, що вам пощастило, що вчитеся у _____ школі, у___ класі?

Анкетування учнів щодо проходження зовнішнього оцінювання

1. Участь у зовнішньому оцінюванні для мене – це:

1) перевірка знань; 2) шанс вступу; 3) інтерес.

2. Рішення щодо участі у зовнішньому незалежному оцінюванні мною прийняте тому, що:

1) порадив вчитель; 

2) вирішив сам з метою визначення об‘єктивності власних знань; 

3) хотів, тому що були сумніви в оцінці вчителя; 

4) вирішив, щоб отримати шанс щодо вступу у вищий навчальний заклад; 

5) інші мотиви (вказати їх). 

3. Що допомогло тобі підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання (позначити) ?

1) наполеглива самостійна робота; 

2) консультації, тренінги, організовані вчителем; 

3) репетиторство;

4) інформаційні матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання (програма підготовки та зразки тестових завдань); 

5) психологічна підготовка з боку психолога, класного керівника, вчителя, батьків (підкреслити); 

6) інше.

4. Чи вважаєш ти, що учні й надалі повинні проходити зовнішнє незалежне оцінювання ?

1) так;  2) ні.

5. Який ступінь довіри має в тебе зовнішнє незалежне оцінювання ?

1) високий; 2) достатній;  3) середній; 4) низький; 5) інша оцінка. 

6. Що би ти хотів змінити у процедурі проведення зовнішнього незалежного оцінювання ?

1) покращити умови перебування; 2) спростити процедуру;

3) можливість вийти зі школи після тестування;

4) робити перерви;  5) збільшити час;

6) спростити процес реєстрації.

7. Що би ти хотів змінити у змісті зовнішнього незалежного оцінювання ?

1) нічого; 

2) зменшити кількість завдань;

3) відмінити творчі завдання;

4) полегшити завдання;

5) вилучити завдання з лінгвістики тексту.

8. У чому причина неможливості виконати ті чи інші завдання ?

1) брак часу;

2) хвилювання;

3) висока складність завдань;

4) нерівні умови;

5) незрозумілість завдань.

9. Які порушення під час зовнішнього незалежного оцінювання викликали в тебе бажання поскаржитись ?

1) зауважень немає;

2) не повідомили час. 

10. Твої зауваження конкретно щодо роботи інструкторів із зовнішнього незалежного оцінювання:

1) непрофесійність; 

2) розмови інструкторів; 

3) жодних. 

11. Твої зауваження щодо роботи пункту зовнішнього незалежного оцінювання (відповідального, чергових, медпрацівників): 

1) затримка початку; 

2) непривітність чергових; 

3) низька температура у приміщеннях; 

4) жодних.

Словничок термінів

Актив (від лат. activus — діяльний, дійовий) — група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності вихованців, виявляють певну ініціативу.

Виховання національне — історично зумовлена і створена етносом система виховних ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, спрямованих на доцільну організацію діяльності членів суспільства, в процесі якої відбувається процес оволодіння морально-духовними цінностями народу, забезпечується єднання і спадкоємність поколінь, соборність народу.

Гуманізація виховання — створення оптимальних умов для інтелектуального й соціального розвитку кожного вихованця; виявлення глибокої поваги до людини; визнання природного права особистості на свободу, соціальний захист, розвиток здібностей і вияв індивідуальності, самореалізацію фізичних, психічних і соціальних потенцій, на створення соціально-психічного фільтра проти руйнівних впливів негативних чинників навколишнього природного і соціального середовища; виховання у молоді почуттів гуманізму, милосердя, доброчинності.

Гуманізм (від лат. humanus — людський, людяний) — прогресивний напрям духовної культури, що звеличує людину як найбільшу цінність у світі, утверджує право людини на земне щастя, захист прав на свободу, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей.

Демократизація – явище і процес, що характеризуються розширенням прав і свобод громадян та їх об’єднань, активізацією участі народу в політичному житті та його впливом на прийняття державою управлінських рішень, посиленням контролю з боку суспільства за діяльністю держави.

Демократизація виховання — принципи організації виховної системи, які передбачають децентралізацію, автономізацію навчально-виховних закладів, забезпечення співпраці вихователів і вихованців, урахування думки колективу й кожної особистості, визначення людини як вищої природної і соціальної цінності, формування вільної творчої особистості.

Демонстрація — метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх натуральному вигляді, динаміці.

Державний стандарт освіти — сукупність єдиних норм і вимог до рівня освітньої підготовки у певних навчально-виховних закладах.

Девіантна поведінка — (від лат. deviatio — відхилення) — відхилення від встановлених норм моралі та права.

Закономірності виховного процесу — чинники, які відображують необхідне, суттєве, стійке, повторюване, загальне для певної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Закономірності навчання — чинники, які виражають найбільш необхідне, суттєве, істотне, загальне для організації навчання.

Заохочення — метод виховання, що передбачає педагогічний вплив на особистість і виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей та стимулювання до активної діяльності.

Засоби виховання — надбання матеріальної та духовної культури (художня і наукова література, музика, театр, радіо, телебачення, витвори мистецтва, навколишня природа та ін.), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, ігри тощо), які використовують у процесі дії того чи того методу.

Засоби навчання — предмети шкільного обладнання, які застосовують у процесі навчально-виховної роботи (книги, зошити, таблиці, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін,).

Здоровий спосіб життя — життєдіяльність людини з урахуванням особливостей і можливостей свого організму, забезпечення соціально-економічних і біологічних умов для його розвитку та збереження.

Зміст освіти — чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими людина оволодіває у певному навчальному закладі.

Знання — ідеальне вираження в знаковій формі об'єктивних властивостей і зв'язків світу природного і людського; результат відображення навколишньої дійсності.

Ідеал (від гр. idea — уявлення, ідея) — поняття моральної свідомості і категорія етики, що містить у собі вищі моральні вимоги, можлива реалізація яких особисто дала б змогу їй набути досконалості; образ найбільш цінного і величного в людині.

Імідж (від англ. image — образ, зображення) — враження, яке справляє людина на оточуючих, стиль її поведінки, зовнішності, її манери. .

Класний керівник — педагог, який здійснює безпосереднє керівництво первинним учнівським колективом.

Колектив — соціально значуща група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у досягненні означеної мети та мають органи самоврядування.

Концепції виховання (від лат. conceptio — сукупність, система) — система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення педагогічних явищ; основна ідея теорії змісту й організації виховання людини.

Культура (від лат. kultura — виховання, освіта, розвиток) — сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства протягом його історії.

Лідер (від англ. leader — той, який веде, керує) — член колективу, який у важливих ситуаціях здатний здійснювати помітний вплив на поведінку інших членів колективу, виявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу, вести його за собою.

Менталітет (від нім. Mentalitnet, від лат. mentis — напрям думок, душевний склад, душа, розум, мислення) — світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі, особливості прояву національного характеру, своєрідність вдачі, ставлення до навколишнього світу.

Мета виховання — ідеальне передбачення кінцевих результатів виховання.

Молодіжна субкультура — культура певного покоління молоді, яка вирізняється спільним стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та інтересів.

Моніторинг (від англ. monitoring, від лат. monitor — той, хто наглядає, спостерігає) — 1) спостереження, оцінка і прогноз стану навколишнього середовища у зв'язку з господарською діяльністю людини; 2) збір інформації засобами масової комунікації. 3) спостереження за навчальним і виховним процесами з метою виявлення їх відповідності бажаному результату чи попереднім припущенням.

Мораль (від лат. moralis — моральний, від moris — звичай) — одна з форм суспільної свідомості; система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Мотиви навчання (від фр. motif, від лат. moveo — рухаю) — внутрішні психічні сили (рушії), які стимулюють пізнавальну діяльність людини. Види мотивів: соціальні, спонукальні, пізнавальні, професійно-ціннісні, меркантильні.

Навички — застосування знань на практиці, що здійснюється на рівні автоматизованих дій через багаторазові повторення.

Організації громадянського суспільства – це зареєстровані відповідно до чинного законодавства громадські організації, професійні спілки, організації роботодавців, благодійні організації, релігійні організації, творчі спілки та інші організації, діяльність яких не пов’язана із здійсненням владних повноважень і отриманням прибутку з метою його розподілу.
Оптимізація процесу навчання (від лат. optimus — найкращий, найзручніший) — процес створення найбільш сприятливих умов (добір методів, засобів навчання, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, емоційних чинників тощо) для отримання бажаних результатів без додаткових витрат часу і фізичних зусиль.

Освіта вища — система освіти, що передбачає забезпечення фундаментальної, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного процесу, формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Освіта дошкільна — початковий структурний компонент системи освіти, який забезпечує розвиток і виховання дітей в родині та дошкільних виховних закладах (дитячих яслах, садках).

Освіта позашкільна — складові системи освіти, спрямовані на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенцій.

Освіта політехнічна (від гр. poly — багато і techne — мистецтво, майстерність, вправність) — один із видів освіти, завданнями якого є ознайомлення з різноманітними галузями виробництва, пізнання сутності багатьох технологічних процесів, оволодіння певними вміннями та навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів.

Освіта професійна — освіта, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань професійної діяльності.

Освіта професійно-технічна — освіта, яка забезпечує здобуття громадянами певної професії відповідно до їх покликання, інтересів та здібностей, соціальну підготовку до участі у продуктивній праці.

Освіта середня загальна — провідна складова системи освіти, що забезпечує освіту і виховання дітей б—18 років, підготовку їх до отримання професійної освіти та трудової діяльності.

Освіта-медіа — напрям у педагогіці, що передбачає вивчення школярами (студентами) закономірностей масових комунікацій (преси, телебачення, радіо, кіно таін.).

Освіченість — міра пізнавальної активності індивіда, яка проявляється у рівні набутих знань, що можуть бути використані у практичній діяльності.

Особистість — соціально-психологічне поняття; людина, яка характеризується з соціально-психологічного погляду насамперед рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкуватися з іншими людьми.

Педагогіка народна — галузь емпіричних педагогічних знань і народного досвіду, які відображують погляди на систему, напрями, форми, засоби виховання і навчання підростаючого покоління.

Перевиховання — система виховних впливів педагога на вихованця з метою гальмування негативних проявів у поведінці й утвердження позитивних якостей у діяльності.

Переконання — раціональна моральна основа діяльності особистості, яка дає змогу їй здійснювати певний вчинок свідомо; основна моральна настанова, яка визначає мету й напрям вчинків людини, тверда впевненість у чомусь, заснована на певній ідеї, світогляді.

Перспектива — мета, "завтрашня радість" (A.C. Макаренко), що виступає стимулом у діяльності колективу та окремих його членів

.Підхід до виховання комплексний — підхід до виховання, що передбачає єдність мети, завдань і засобів її досягнення через діяльність різних соціальних інститутів (сім'ї, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації).

План навчальний — нормативний документ, у якому визначено для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість годин на тиждень, відведених для їх вивчення, графік навчального процесу.

Позакласна виховна робота — заходи виховного характеру, які здійснюються в загальноосвітніх навчально-виховних закладах під керівництвом учителів-вихователів.

Позаурочна навчальна робота — різні види самостійної навчальної роботи учнів у рамках системи навчання і виховання (домашня навчальна робота, екскурсії, гурткова робота та ін.).

Посібник навчальний — навчальна книга, в якій розкрито зміст навчального матеріалу, що не завжди відповідає вимогам чинної програми, а виходить за її межі, визначено додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхньої самостійної пізнавальної діяльності.

Публічність – загальний принцип суспільного управління, який означає відкритість та прозорість функціонування його суб’єктів, забезпечує їх взаємозв’язок та зв’язок із суспільством, громадянами. Принцип П. схожий до принципу гласності, але за охопленням явищ є значно ширшим від останнього, зокрема він: передбачає відкритість влади, прозорість діяльності її апарату, право впливу громадян на діяльність органів влади, врахування думки громадськості при прийнятті суспільно важливих рішень, громадський контроль за діяльністю управлінського апарату та інші види контролю за дотриманням конституційно закріплених інтересів суспільства, прав і свобод громадян.

Рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу — об'єднання працівників загальноосвітнього закладу, учнів, батьків і громадськості, яка діє у період між загальними зборами (конференцією) для вирішення соціально-організаційних й економічних питань життєдіяльності загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Рада педагогічна — об'єднання педагогів навчально-виховного закладу з метою розгляду питань організації та вдосконалення навчально-виховного процесу.

Рейтинг (від англ. rating — оцінка, клас, розряд) — індивідуальний числовий показник у системі освіти, оцінка успіхів, досягнень, знань у конкретний момент окремої особистості у певній галузі, дисципліні, що дає змогу визначити рівень таких досягнень або якість знань щодо інших осіб.

Самоврядування - один з атрибутів демократичного устрою суспільства. Загальний зміст його зрозумілий, термін сталий і не викликає необхідності його тлумачення з різних позицій

Самовиховання — систематизована і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування й удосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

Спілкування педагогічне — система органічної соціально-психологічної дії вчителя-вихователя і вихованця у всіх сферах діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості.

Спостереження — метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання ззовні у ці явища і процеси.

Справи колективні і творчі — форма позакласних виховних заходів, у підготовці та проведенні яких беруть участь усі члени дитячого колективу, причому кожен учень має змогу виявити і розвинути свої творчі інтереси та можливості.

Такт педагогічний (від лат. tactus — дотик, відчуття) — почуття міри, відчуття конкретного стану вихованця, що підказує вихователю найделікатніший спосіб поведінки у спілкуванні з учнями в різних сферах діяльності; вміння обирати найбільш доцільний підхід до особистості в системі виховних взаємин з нею.

Талант (від гр. talanton — вагомість, міра) — сукупність здібностей, які дають змогу отримувати продукт діяльності, що відрізняється новизною, високою досконалістю і суспільною значущістю.

Уміння — здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань, готовність застосувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.

Умовляння — один із прийомів методу переконування, спрямований на попередження навмисних дій вихованця з метою їх гальмування, враховуючи індивідуальні особливості його соціально-психічного розвитку.

Урок — форма організації навчання, за якою вчитель проводить заняття у класній кімнаті з постійним складом учнів, що мають приблизно однаковий рівень фізичного і розумового розвитку, за усталеним розкладом і регламентом.

Учитель — фахівець, який має спеціальну підготовку і здійснює навчання та виховання підростаючого покоління.

Фактори виховання (від лат. Factor — той, що робить) — об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на визначення змісту, напрямів, засобів, методів, форм виховання.

Функції класного керівника — забезпечувати умови для всебічного гармонійного розвитку школярів, координувати діяльність усіх вихователів щодо здійснення національного виховання, вивчати індивідуальні особливості учнів класу, організовувати первинний дитячий колектив, турбуватися про зміцнення та збереження здоров'я школярів, формувати навички старанності та дисциплінованості школярів, організовувати позакласну виховну роботу, проводити роботу з батьками, домагатись єдності вимог до вихованців, вести документацію класу.

Функції колективу — організаторська, стимулювальна, виховна.

Функції навчання (від лат. functio — виконання, звершення) — функції, які передбачають виконання освітньої, виховної та розвивальної дій.

Функції педагогіки (від лат. functio — виконання, звершення) — чітко окреслені напрями й види діяльності, пов'язані із завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості.

Функції сім'ї — біологічна (репродуктивна), соціальна, економічна.

Цінності моральні загальнолюдські — набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки й життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Цінності моральні національні — історично зумовлені й створені певним етносом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але відбивають певні національні прояви, своєрідність у поведінці та слугують основою соціальної діяльності людей окремої етнічної групи.

Честь — категорія етики, що характеризує особистість з позиції готовності відстояти, підтримати гідність, репутацію — свою особисту чи колективу, — членом якого вона є.

Участь громадськості – широкий спектр прямих і непрямих форм участі представників громадськості в прийнятті управлінських рішень. У.г. сприяє цінному обміну інформацією між владою та громадянами, завдяки чому політики й державні службовці більше дізнаються про вплив своїх рішень, зокрема на людей та їх групи, погляди й інтереси яких могли б залишитися непоміченими.