Лінійки для початкових класів

Подорож до країни дорожніх знаків

Ведучий.

Діти, куди ми потрапили? Ви не знаєте? І я не знаю. А це що? Лист якийсь... Хто допоможе мені його прочитати?

 Учень.

«Ми, жителі країни Дорожніх знаків, зна­ходимося у біді. Ми потрапили у полон до Поміхи-неуміхи. І тепер у нашій країні відбу­ваються постійні аварії. Допоможіть нам!»

Ведучий.

Тут, напевно, скаже хтось: Щось цікаве відбулось? Всі пропали переходи — Не заплачуть пішоходи. І самі знайдуть шляхи, Щоб дорогу перейти! Світлофор чомусь мовчить — Ну і що — хай не горить!

Ведучий.

Діти, а ви як гадаєте? Чи потрібні правила дорожнього руху, світлофор? Навіщо вони потрібні? (Відповіді дітей.)

(Несподівано вбігає Поміха-неуміха. Вона вдягнена в довге чорне плаття, на грудях на­мисто з розірваних дорожніх знаків. Хватає лист, читає, вигукує.)

Поміха-неуміха.   Ха! Допомоги захотіли! Не буде їм ніякої допомоги! Та і хто їм допоможе?

Ведучий.

Ми допоможемо! Діти, допоможемо?

Діти.  Так!        (Поміха-неуміха дивиться в зал.)

Поміха-неуміха.    А ви хто такі?

Ведучий.   Ми учні Великоомелянської «школи-гімназії»         .

Поміха-неуміха.   Допомогти захотіли? Ніколи вам не вдасться допомогти! Не отримаєте ви світлофор і дорожні знаки. Я їх гарно сховала. Шлях туди довгий і важкий, і ніякими знаками не позначений.

Ведучий.   Діти, ви злякалися її? Ну що ж, тоді не будемо втрачати час і рушаймо в дорогу!

(Плачучи заходить дорожній знак, на грудях у нього табличка, перевернута до нього.)

Дорожній знак.

Я — Дорожній знак. Мене зачарувала Поміха-неуміха. Я нікому не можу показати правил дорожнього руху. Я зможу відкрити знак тільки тоді, коли ви відгадаєте ці загадки.

Ведучий.

Біжать чотири брати

І один одного догнати не можуть.         (Колеса.)

Підмете зеленим оком — ми йдемо, Підмете червоним оком — стоїмо.         (Світлофор.)

Тримаюсь лиш я на ходу, Як зупинити — упаду. (Велосипед.)

Дорожній знак.

Впізнали мене? (Відкриває «Поворот».) Де ви мене можете зустріти? (Діти відповідають)

Ведучий.    Правильно!

Учень.

На двох колесах я лечу. Двома педалями верчу, За руль тримаюсь і вперед Мене несе — велосипед!

Ведучий.

Діти, ми запрошуємо Дорожній знак подоро­жувати разом з нами і попрохаємо бути суддею в нашому змаганні.

(Проходить гра — змагання «Хто ско­ріше!» Діти повинні скласти з паперових фрагментів машину. Беруть участь 3 коман­ди по 2 особи. Машини різних марок, нама­льовані на розрізаних плакатах. Команда, зібравши машину, повинна назвати її марку. Підсумки.)

(Виходить дорожній знак, який забороняє звукові сигнали. Вибігає Кіт. Він голосно спі­ває пісеньку.)

Ведучий.

Ти що, Коте, не знаєш правил дорожнього руху? Не бачиш, який знак стоїть? Діти, що це за знак?

Діти.    Дорожній знак, забороняючий звукові сигнали.

Кіт.

А навіщо мені їх знати? Я прекрасно обійдусь і без них.

Ведучий.

Ну що ж, зараз перевіримо. Скажи, як треба переходити вулицю?

Кіт.   На чотирьох лапах.

Ведучий.

Діти? Кіт дав правильну відповідь? А як треба?

Учень.

Пішохід, пішохід! Пам'ятай про перехід! І підземний, і надземний, Що на зебру схожий, Знай, що тільки перехід Всім нам допоможе!

Ведучий.    Правильно. А тобі, Коте, друге питання. Як треба обходити тролейбус?

Кіт.  А навіщо його обходити? Можна і пере­плигнути. Або пролізти під колесами.

Ведучий.

Діти, допоможемо Коту? А тепер відповідай на останнє запитання. Чи можна грати на проїжджій частині? Чому?

  Кіт.

Дивлячись у що? В шахи — не можна.

Ведучий.   А чому?

 Кіт.

Машини всі фігури позбивають. А в м'яча можна. І ще й як!

Ведучий   А ви, діти згодні з котом? Чи можна грати на проїжджій частині? Чому?

 Учень.

Правил на світі дуже багато, Запам'ятайте про це ви, малята. Щоб не потрапить в дорожню пригоду, Вивчи ти правила для пішохода!

(Поміха-неуміха вбігає до залу. Зверта­ється до Кота.)

Поміха-неуміха.

Не слухай їх. Дуже цікаво гратися на про­їжджій частині. Скільки ми з тобою аварій скоємо! От спитай їх, чи знають вони хоть щось про світлофор?

Ведучий.

Так! Знаємо! Це слово складається з двох частин: «світло» і «фор». «Світло» це всім зрозуміло. А «фор» від грецького слова «форос», що означає «носій». А разом — «носій світла». В нього 3 кольори.

Учень.

Світлофора оченятка — Іскра, Крапелька, Зайчатко — Безтурботно собі грались, У три кольори сміялись. Коли Зайчик в Іскру влився, То весь транспорт зупинився. Здогадався, який колір Засвітивсь на Світлофорі? А всі думали, гадали, Чому світло іншим стало. Світлофора лікували, Окуляри приписали. Але Зайчик засміявся І за Краплею погнався. А коли у Краплю влився, Його колір враз змінився, І на зебри — переходи Поспішили пішоходи. Здогадався: який колір Засвітивсь на Світлофорі? Раптом Іскорка в Краплинку Заховалась на хвилинку. Водії сказали хором: «Знову лихо з Світлофором!» Світлофори (всі це знають) Фіалкові не бувають. Його ще раз полікуйте й так, як треба, розфарбуйте.

Ведучий.

Що сталося? Розфарбуйте правильно малю­нок світлофора.

( команди розфарбовують світлофор. З'являється знак.)

Ведучий.

Діти, який знак завітав до нас?

Учень.

Знак шофер цей добре знає. Він його попереджає Уповільнити свій хід— Це «надземний перехід».

Поміха-неуміха (тягне Кота). Ходімо аварії чинити!

(Чутно гуркіт. Вбігає Кіт з перев 'язаною лапою.)

Ведучий.  Що трапилося?

Кіт.

Я потрапив в аварію, бо не знаю правил дорожнього руху. Допоможіть мені їх вивчити!

Учень.    І проспекти, і бульвари — Всі шумливі в наші дні, Ти проходь по тротуару Лиш по правій стороні! Пустувати тут, де люди, Заборонено!  Стань взірцевим пішоходом! Це дозволено...

Як заходиш до трамваю,

Краще у перед пройди,

Не крутись, це заважає,

Стій спокійно чи сиди,

їхать «зайцем» — знають всі це —

Заборонено!

А бабусі дати місце —

Це дозволено...

Бігаючи не забудь:

Переходиш перехрестя —

Особливо пильним будь.

Йти, коли червоне світло,

Заборонено!

На зелене — навіть дітям

Йти дозволено.

Поміха-неуміха.

Все! Я пропала! Мої чари тепер безсильні. Я йду від вас!

Ведучий.   Ми зробили сьогодні велику справу: врятували від Поміхи-неуміхи Дорожні знаки і світлофор! На вулицях країни Дорожніх знаків не буде більше безладу. І тепер на перехресті нас вітає Світлофор. Для тебе світять вогні:

Червоний — стій,

Жовтий — приготуйся,

Зелений — йди.   Це повинен знати кожен на найвищу оцінку!

Зима з весною зустрічається

Ранок для молодших школярів

(Вітальня. Стіл накритий скатертиною, підсвічник. На стіні образ. Під музику

"Благослови нас, мати" входять діти.) Діти: Слава Ісусу Христу. Господиня: Слава навіки. А звідки ви? Діти: 3 церкви йдемо. Свічки святили.

Господиня: Добре, що ви пам'ятаєте цей народний звичай. А чи знаєте ви, що Іюди завжди вірили у пророцтво Стрітення? За сивої давнини це свято мало й інші зазви: Зилюбор, Громовиця. Тому кожен господар обов'язково готував власну 'громовичку" - свічку і ніс її на посвяту, щоб весняна повінь не зашкодила посівам і уюроз дерев не побив. Діти, а в якому місяці зустрічають Стрітення? Діти: У лютому.

Господиня: Так, саме 15 лютого. Цього дня Зима зустрічається із Весною. Зустрівшись, вони змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то ще довго буде голодно, а якщо Весна візьме гору, то буде вже тепло. Діти, а давайте покличемо Зиму до нас.

(Діти кличуть. Входить Зима у білому одязі.)

Зима: Агов, агов. Чую, чую. Добрий день вам, діти! Я дуже рада вас усіх Зачити, бо люблю розважати малечу, гратися з нею. Скажіть, а чи весело було вам зі угною?

Діти: Так, дуже весело.

(Співають пісню "Зимонько-Снігуронько", сл. Л.Глібова, муз. Л.Степового.) Зима: О, як гарно ви співаєте про мене. А чи знаєте ще віршики про Зиму?

(Діти розповідають віршики.)

А чи не боїтеся морозу-морозенка та метелиці-хурделиці?
Діти: Ні не боїмося.
Зима:         Як морозом я повію

Та снігом замету.
Діти:           А в оселі нам тепленько,

Любо й весело серденьку.
Зима:         А на дворі хурделиця,

Крутить й вертить метелиця. Діти:         А у школі чепурненькі

Зійшлись діточки маленькі.
Зима:          Вітер свище десь у полі.

Діти:         Потанцюємо у колі.

(Діти беруться заруки і навкруги Зими ведуть хоровод "Морозець-Морозець ".) Господиня: Добре, Зимонько, нам було з тобою,

Але вже скучили ми за Весною.

Зима:         А що, мені вже час із Весною зустрічатися?

Господиня: Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме час Зимі з Весною силами помірятися.

Зима: Ой, а я й забула, що сьогодні такий день. Ну що ж, кличте Весну, позмагаємось із нею.

(Діти співають пісню "Благослови нас, мати". Заходить Весна у квітчастому

вбранні.)

Весна: Добрий день, діти! Бачу, ви чекали мене і чекали недарма, я вам дарунки принесла.

Діти:         Весна, весна, днем красна,

А що ж ти, Веснонько, нам принесла? Весна:        Принесла вам літечко, Щоб родило житечко. Старим бабусям — по лопаточці, Молодицям — по дитяточці, Чоловікам - по лужку, Хлопчикам - по батіжку, А дівчаткам по віночку З хрещатого барвіночку.

Господиня: Отож, Зимо, втікай за ліси, за високі гори, за широкеє море. Іди геть від нас, повертайся аж за рік.

Зима: А ми ще подивимося хто з нас сильніший!

І вітер холодний повіє, насуплю я брови Усе заморожу, рятунку нема, Під снігом усе замре, заніміє. Весна:         А я - засміюся,

І сонце ласкаве засяє, Прокинуться луки, ліси і поля -Усе розцвіте, заспіває!

Зима: А я зараз вас страшним звіром налякаю. Бачите, он він там сидить під дубком ще й накрився кожушком.

(Гра "Ведмідь і діти ") Діти:         Хто це спить під дубком

Ще й накрився кожушком?
Тихо, тихо, не будіть,
То, напевно, спить ведмідь.
Зима:         Стережіться, бо той гість,

Як устане, всіх поїсть.

(Ведмідь ворушиться і ричить.)
Діти:         Ой, рятуйся від біди,

Утікайте хто куди! (Діти втікають, ведмідь доганяє. Той, кого спіймали, вибуває з гри, гра

повторюється 5-6 разів.)

Господиня: Бачиш, Зимо, тобі і лютий звір не допоміг Весну побороти. Іди геть!

Зима: Ні, я ще морозами вас усіх знесилю. Прийшла я, Зима, Та прийшла не сама, Привела з собою Діда з бородою. Дідуся Морозом звати, З ним маленькі морозята. Причепиться морозенко

І щипає помаленьку. Ручки, ніжки вже щемлять, Щічки з холоду горять. Ха-ха, ну що позамерзали?

 Весна: Ідіть до мене, малята, я зігрію вас!

 Діти:  Хоч тепла ще нема, Не лякає нас зима. Сховаємось під стріху, А як сонечко зійде, Наша пісня оживе.

(Діти співають пісню "А вже весна ")

Господиня: Бачиш, Зимо, ніхто не допоміг тобі Весну побороти. Пора збиратися тобі в далеку дорогу, залишити Весну на нашій землі.

Зима: Що ж, Весно, твоя взяла. Я залишаю вас, але через рік повернуся, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, готуйте лижі та санчата. прощавайте.

(Зима йде геть.)

Господиня: Усі ми Зиму проводжаєм,

 Красну Весну зустрічаєм.

Весно, уквітчай наш край,

Дай нам гарний урожай.

 Весна:   Я тепло вам принесла

І сонечка додала,

Щоб міцніли всі діти

Й розцвітали, наче квіти.

Господиня: Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання.

Залишайся з нами, ми будемо тебе прославляти. (Діти розповідають віршики про весну, співають пісеньки.) 

Господиня: А зараз я всіх запрошую до святкового столу. Буду пригощати, там хата багата. На Стрітення люди випікали коржики у вигляді весняних птахів і називали це печиво "жайворонками".

(Господиня із Весною пригощають усіх дітей солодким печивом.)

 Подорож до огородії

Сценарій свята осені  для учнів початкових класів

Ведуча-Городниця.(в українському одязі)

         Добрий день у добрий час!

         Рада, діти, бачить вас!

         Не сама до вас прийшла –

         Гостя із собою привела.

         Погляньте, хто до нас у гості завітав

         Це ж Колобок із казки прикотився

         Від Лисиці він утік

         Й мені допомагать згодився

         Із овочами лад навести

Колобок.

         Якщо спитаєте: «Чому

         Люблю я осінь золоту?»

         То я скажу вам, друзі, прямо:

         «По-перше, що на неї схожий,

         Такий же жовтий колір маю.

         По-друге, коли листя опаде,

         Воно завжди мене ховає

         Від лютих ворогів моїх».

         Сьогодні, друзі, підемо на екскурсію

         В країну Огородію,

         Де повно у людей роботи,

         А овочі – живі істоти.

         Простесенька така собі країна.

         Найстарший тут – Гарбуз-господар.

         Завжди він по країні ходить

         І родичів своїх тривожить,

Питаючи, чи всі вони живі.

(Виходить Диня збоку і стиха свариться)

         Ось Диня – господиня цього краю

         Жовтішої за неї не буває.

         Хоча й привезене з чужих кран,

         Вона тут зовсім не зазналась,

         За чужі спини не ховалась,

         Завжди привітна і ласкава

         Усю рідню тут зустрічала.

         Та щось вона сердита дуже зранку,

Кричить і лається, бігаючи по ганку.

Піду сховаюся і просліджу,

Хто перейшов її межу.           

(Диня побачила гарбуза)

Диня.

О, нарешті він зявився.

Як жупан не запилився.

Казать буде, що ходив

Всю рідню питати:

«Чи всі живі, чи здорові

Родичі гарбузові».

Бузувіру я не вірю,

Та усе сама провірю.

Володіння в нас великі,

Та і ми не ликом шиті.

(Іде тихенько за Гарбузом).

Ну так і знала,

Знову стрів він друга Патисона,

Що недавно повернувсь

З якогось гарнізону.

Якщо не втрутитись, вони

Подибають до шинку.

І мій Гарбуз забуде враз,

Що вдома в нього жінка.

- Ей, Гарбузович, та ти що,

Поплутав всі дороги,

Що не в ту сторону несуть

Тебе старенькі ноги?

Куди ж ти плентаєш, скажи,

Із другом – Патисоном?

Гарбуз.

Ти, перш ніж тут репетувати.

Ось краще що послухай:

Прийшов сюди від Осені указ,

Що всіх вона збира на свято нас.

І як не пройде тут великий шквал, -

Відбудеться осінній бал.

Усіх вона запрошує на свято.

І просить кожного на святі

Про себе трошки розказати.

Ведучий.

Як тільки наш Гарбуз і Патисон

Про бал усім в країні обявили

«Ура!» - всі закричали в унісон,

І ледве Гарбуза із ніг не збили.                      (Виходять всі овочі)

Ну що ж , пішли подивимось

На це веселе свято,

І там побачим овочів багато.

Усі вони зберуться на цей бал.

Ну, так і є.

Уже всі тут і кожен жде,

Які ж дарунки осінь принесе.

Щось наша осінь забарилась,

А овочі всі занудились.

Аж ось нарешті й Осінь у дворі!

Осінь.

Вітаю вас, всіх вірних підданих моїх!

Зібрались з вами ми на бал.

І кожен тут себе покаже,

Збере аплодисментів шквал,

Коли усіх він переможе.

Ну що ж, розпочинаймо бал!

Ведуча-Городниця.

Але, перш ніж розпочати свято,

Треба – вибрати журі,

Щоб було кому судити

І призи учасникам дарити.

Ну, бачу в нас зібрались глядачі,

То хай вони і будуть судді.

Вони прийшли тут не даремно їсти калачі,

Нехай усі нам допоможуть.

Пора осіння, мабуть краща на землі,

Бо люди саме в цей час урожай збирають.

Та ще найкраще, коли усе жовтіє в лісі на гіллі,

І люди там гриби збирають.

Та ви не думайте, що осінь я хвалю.

Вона чим може людям помагає,

Буває, що й дощами все заллє,

Та лиш тоді, коли усе вже позбирають.

То ж в її честь сьогодні бал,

Дозвольте нам його почати.

І перший конкурс в нас – оригінал,

Де овочів прошу я розказати

Свою історію – у кого вона є.

А ми послухаємо й оцінимо.

Колобок.

Ну так і знав, що буде вона перша

Така висока і помпезна.

І цю дівицю знаєте ви добре.

Сидить вона в земельці, як в коморі.

І, мабуть, плачеться на долю,

Та й стала схожа на черницю.

Морквиця – красная дівиця!

Коли ж на сонце потрапляє,

Жовтогарячу сукню одягає.

Морква

         І не черниця я, і зовсім не сумую,

         Але сама я собі ціну знаю.

         Є в мене сік, що всі вживають.

         І вітаміном росту називають.

         Морквяний сік – то еліксир здоровя, -

         Це знають і дорослі, і малі,

         Його як випють він, вона, і ми,

         То будуть всі здорові на землі.

         Рослина давня я на цім городі.

         Завжди потрібна у господі.

         Буваю різних кольорів

         І оттакених ось розмерів.

                                            (Виходить поважно Буряк).

Буряк.

         Усі люди в цьому світі

         Люблять солоденьке,

         Ну, а цукор добувають

         З мене, дорогенькі.

         Ви впізнали всі мене,

         Я – Буряк цукровий,

         Ще буваю кормовий,

         Звичайно й столовий.

         Як культурна рослина,

         Відомий дві тисячі літ.

         А попав до слов’янина, -

         Це з Візантії вам привіт!

                             (Вибігає Цибуля)

Цибуля.

         А я – чудодійна рослина,

         Мікроби бояться мене.

         Нікого із них моя сила

         У битві не омине.

         Спочатку я росла в Єгипті,

         Десь шість тисяч років тому.

         І мною вони навіть клялись,

         Доводячи всім правоту.

         Мої жовті кульки схожі

         На місяць, що сяє в ночі.

         Тому усі  люди вважали,

         Що я – символ вічності.

         Мене клали у гробниці

         До єгипетських царів,

         Клали в їжу всім солдатам,

         Щоб ніхто з них не хворів.

         Якщо пожуєш мене ти три хвилини ,

         То виділю багато фітонцидів

         І всіх мікробів в роті я убю.

(Часник виходить з ціпком, як старий дід)

Часник.

         А я – Часник, старезний дід,

         Живу у світі тищу літ.

         У кожній країні мене вживають

         І я чудодійну силу маю.

         Як у Єгипті піраміди будували,

         Тоді раби і часничок вживали,

         Бо у мені є вітаміни,

         Вживаючи їх, люди не хворіли,

         Якщо чаклунки насилали

         Страшенну силу на людину,

         То німці зразу натирали

         Підошви ніг, груди і спину.

         Якщо ж ті чари насилали

         На ново роджену дитину,

         В Угорщині часник ховали під матрац.

         І витягали запахом нечисту силу.

Картопля.

         А я не згодна тут ні з ким.

         Про мене, мабуть, ви всі чули.

         І звичайно мене знають,

         Бо печуть мене і варять,

         І товчуть мене і жарять,

         Бо я добра.

         Я – Картопля – другий хліб

         І живу більше ста літ.

         А я ж рослиночка корисна,

         Бо маю і крохмал, і цукор, і білки.

         І всі їдять мене завжди і залюбки.

         Як бачите, історія моя стара як світ,

         І я ще проживу немало літ,

Бо люди всі не можуть жить без мене.

Огірок.

         Я – Огірок, що народився в Греції Античній,

         А в Індії вважають, що ліана я тропічна

         Зелений завжди колір маю,

         Тому ц «огурос» - недозрілим називають.

         Живу на світі я уже шість тисяч років,

         І у людей зі мною не було мороки.

Гарбуз.

         Ну що ж послухав я про всіх,

         Та прошу слова сам.

         І, думаю, не буде це великий гріх,

         Про мене слухать вам.

         Розкажу ж я вам про мою родину:

         Хазяїна – Гарбуза і господиню – Диню.

         Я – тут хазяїн на городі,

         Мене тут поважають у господі,

         Бо я найтовщий і найбільший,

         Найкругліший і найжовтіший.

         В усіх країнах жителі мене шанують

         І, як уміють, так й використовують

         У Африці – я для води відро,

         В Молдові – я бутиль під вино,

         І в мені ще солять огірки,

         А в Україні – мочать яблука в мені.

         Тут господині мене люблять,

         А парубки бояться,

         Бо як підуть дівку сватать

         Щоб з гарбузом їм не зостаться.

         Я обрав собі дружину –

         Жовтеньку і пахучу Диню.

Диня.

         Росла я у Ірані

         В Середній Азії, Афганістані.

         Мене усі завжди любили,

         А, поїдаючи, хвалили.

Вед.- Огородниця.

         Раз трапилась із Динею біда.

         Прийшла одного разу їй повістка.

         Що терміново викликають в суд.

         Вона, почувши таку звістку,

         Пішла туди, де її ждуть.

         Коли ж прийшла, то виявилось,

         Що король французький динею об’ївся,

         А хитрий лікар подав в суд,

         Що замах на життя його величності зчинився.

         То ж нашу Диню засудили,

         На площі привселюдно прокляли,

Гарбуз

         А я, побачивши її в такому стані,

         Забрав до себе, та й живемо з тих часів

         Ми дуже дружною сім’єю.

Осінь.

         Ну, добре-добре,

         Бачу всі ви готувались,

         Щоб історії цікавими здавались.

         Але у нас журі для цього  є,

         Воно нам зразу й підсумки підіб’є.

(Слово журі, хто  виграв, той отримує осінній листочок ).

Вед.- Огородниця

         Я бачу, що корисні ви рослини,

         Та є питання в нас не без причини.

         Які з вас можна страви готувати?

(виходять Огірок, Помідор, Цибуля, Перець)

Огірок.

         Я розмову поведу проте.

         Що разом ми утворюєм салат.

         Який вживає кожен український брат.

         Складається він із цибулі, перцю, помідора

         Та огірка, петрушки і олії, й солі.

         Якщо усе дрібненько покришити,

         То все це можеж ти скоренько вжити

(Виходить гарбуз і віддає журі гарбузову кашу)

Гарбуз.

         А з мене варять майже 30 страв.

         Та найсмачніша – каша гарбузова.

         Ось я її тут вам приготував,

         Скуштуйте й вам прибавиться здоровя.

Картопля.

         Я теж для вас приготувала страву

         Яку національною вважаю.

         Це те, коли мене із салом запікають,

         А потім із цибулею вживають.

Буряк.

         Від мене теж вам всім привіт,

         Бо я зробив тут вінегрет.

         А той, хто у салатах бурячок вживає,

         Свою той щитовидну захищає.

Морква.

         А з мене роблять стільки гарненьких салатів.

         Вони і добрі й вітамінів в них багато.

         А пропоную вам моркву по-корейськи,

         Бо хто його не їсть, той зразу жовкне.

         Як тільки ти його хоч трошечки скуштуєш,

То будеш їсти і ніколи не забудеш.

Ведуча.

         Ну, дійсно, тут всі багато ми дізнались

         Про те, як, де і що готують.

         Ну, що ж усе це ми скуштуємо на святі

         Тепер давайте трохи потанцюємо.

                            (Пісня-гра «Урожайна»)

-А тепер проведемо ще й конкурси.

1. Розказати вірш про осінь.

2. Конкурс загадок.

         На городі молода

         Пишні коси розпліта,

         У зеленії хустинки. (Кукурудза)

Під лопухом лежить яйце з хвостом. (Огірок)

         Що то за голова, що лише зуби й борода. (Часник)

Стоїть при дорозі на одній нозі,

Голова мала, а в ній тьма. (Мак)

         Ой, у траві, лежать яйця у крові.(Помідор)

3. Переносити бублики.

4. На голові перенести сухий листок і тричі з ним присісти.

5. Танець з яблуком.

         - Хто ж у нас тут переможець на веселім святі?

(Журі разом з глядачами підводять підсумки і визначають переможців)

 КНИЖКОВІ ІМЕНИНИ

Дійові особи

 Ведучий 1 — хлопчик                      

Ведучий 2 — дівчинка.

Гонець — хлопчик у високих чобітках з закотами, які можна зробити з цупкого паперу, з торбинкою через пле­че. З торбинки виглядають рулони паперу. Такий самий рулончик у нього в руках.

Читачі --5 учнів, одягнених у звичайний дитячий одяг. У кожного в руках книжка. Краще використати яскраві дитячі книжки великого формату з цупкою об­кладинкою.

Професор Книжник — хлопчик одягнений у мантію або накидку чорного кольору. На голові — чотирикутна чорна магістерська шапочка з китичкою. Шапочку мож­на зробити з цупкого картону. В руках — указка. Учні

Знаки алфавіту: Знак оклику.

Літери «О», «А», «І», «Й», «Л» -- учні у шкільній формі. У кожного на голові шапочка у вигляді обруча з літерою. Обруч і літери можна виготовити з картону чи цупкого паперу. Казкові гербі:

Котигорошко — хлопчик у вишиванці, шароварах, в руках булава з картону.

Червона шапочка -- дівчинка у костюмі Червоної шапочки. На голові червоний капелюшок. В руках — кошичок.

Мишеня — хлопчик у костюмі сірого кольору, в масці миші.

Попелюшка — дівчинка у нарядній пишній сукні. Півник - - хлопчик у яскравому костюмі червоно­го або оранжевого кольору. На чобітках прилаштовані шпори з картону, пофарбовані жовтим кольором, на голівці — шапочка у вигляді гребінця. На рукавах кур­точки бахрома або яскраві різнокольорові стрічки, що імітують крильця.

Пан Коцький — хлопчик у костюмі темно-сірого або чорного кольору, в масці кота.

Мудра дівчина — дівчинка в українському національ ному одязі. В руках тримає кошика, з якого виглядають різочка, торбинка з пшоном.

Атрибути: великий планшет з фанери або картону, на якому написані правила поводження з книгою.

Сцена: на заднику сцени зображення книги на вели­кому аркуші цупкого паперу або картону, портрети ук­раїнських письменників, яскраві повітряні кульки.

На сцену виходять ведучі.

 Ведучий 1:

Знають мами, знають тата,

Свят на світі є багато.

А в дівчаток і хлоп'ят

Є одне з найкращих свят. Ведучий 2:

Ми усі зібрались нині

На книжкові іменини,

Всіх запрошуєм на свято,

Хто книжок читав багато. На сцену виходять учні.

 1-й учень:  Скільки зір на небесах,

Скільки меду у квітках,

Скільки крапель в джерелі

Стільки книг на землі.

2-й учень:   Є книги для мами, Є книги для тата,

                  Є книги великі —

                 Томів в них багато.

3-й учень: Є книги маленькі, Такі, як долонька (показує свою долоню).

Є книги дитячі: Для сина і доньки.

4-й учень: Хто з книгою дружить,

                   Той знає про все,

                   Бо світло науки нам книга несе.

4-й учень: У кожному домі, квартирі чи в хаті —

 У місті великому чи у селі,

Дорослі і діти люблять читати,

Книги лежать на столі.

6-й учень:

Спасибі вам, книги!
Ви — друзі найкращі:
Розумні, цікаві, веселі,
Давно всім відомо,
Що книги —
Окраса у нашій оселі.
Діти виходять зі сцени.

Ведучий 1:   Книги з'явилися дуже давно. Спочатку люди переда­вали різні відомості усно. Але людська пам'ять коротка. Зате книги стали надійним засобом збереження і пере­дачі різних знань. Першими книгами можна назвати глиняні таблички, які з'явилися у Вавилоні. На сиру глину наносили загостреними паличками знаки. Потім таблички випалювали чи висушували на сонці.

 Ведучий 2:

Літери на цих табличках мали вигляд клинців, тому таке письмо називалося клинописом. Важливо було не помилитися в написанні цих, дуже схожих знаків, щоб не втратити зміст написаного. Адже навіть сьогодні, хоч літери в азбуці у нас різні, від кожної залежить дуже ба­гато.

На сцену виходять діти, що грають роль знаків алфавіту. (Вірш Дмитра Білоуса «Кожну літеру ціни» ),

Знак оклику:

Кожну літеру ціни, Бо немає їй ціни.

Літера О:

Ось відома в давнину Дудочка-сопілка: Виймеш літеру одну — І вже буде спілка.

Літера А:

Сварка йде така, що ну!— Перепалка (бійка):

Літера І:

Зміниш літеру одну — Мирна перепілка.

Літера Й:

Зміниш літеру одну

У словечку бійка — Літера Л:

І вже — леле! — на сосну

Мчить звірятко білка...

Знак оклику:  Більше прикладів не дам,

Поміркуй — придумай сам.

Гра «Літери заблукали».

Гру проводить вчитель з учасниками свята і глядачами. Він називає слова, а діти підбирають до них пари, в яких змінено 1 букву. Вчи­тель читає загадку, діти, які знають відповідь, підніма­ють руку і за вказівкою вчителя відповідають.

1. Кожна садиба має ворота,

 Та літера «Т» загубилась.

А буква «Н» її замінила.

Тепер вже над нами літає...        (ворона)

2. Над морем літає чайка.

Змінимо першу літеру і отри­маємо літературний твір.  (байка)

 3.  У городі шкоди наробить коза. Одну літеру ми змінимо —     В'ється — виноградна... (лоза)

4.  У кожної людини є рука. Поміняймо «У» на «І». Між зелених берегів Потекла...(ріка)

5.  Темно стало навкруги, лише місяць сяє. То настала ніч. «Н» ми змінимо на «Ш І вже маємо ми те, Що пече нам пироги. (піч)

6. Є в Миколки тітка. Замість «Т» поставте «С», Тепер в нього.... (сітка)

7. Прилітає навесні до нас грак. Якщо змінимо останню літеру на « Д», З неба піде... (град)

8. Впала на траву роса, Першу букву вона змила Та й на іншу замінила. І вже косить ту траву... (коса)

9. Як траву всю покосили, Склали у стіжок. Букву «Т» на «Н» змінили — Полетів білесенький і пухкий... (сніжок)

10.  Кожен день усіх дітей Жде гостинно школа.

Неслухняні учні є: «Л» замінюють на «Д».

Те, що скоїли вони, Зветься, звісно,

(шкода).

 Вчитель:   Ось бачите, діти, що трапляється, коли літери стають на чуже місце. Тому будьте уважними і завжди ставте їх на свої місця, щоб не наробити помилок. Ведучий1:   А ми далі розкажемо вам про історію книги. Згодом книги почали робити з пергаменту — спеціально підго­товленої телячої шкіри, з папірусу. Вони були зручні­шими за глиняні, але теж дуже дорогими і доступними тільки заможним людям.

 Ведучий 2:   Нарешті люди навчилися виготовляли папір, а потім і друкувати книги. Першими книгодрукарями були Іван Федоров, Франциск Скорина, Єлисей Плетецький, Йо-ганн Гутенберг. їм ми повинні подякувати за мудрий ви­нахід, який зробив книгу доступною для всіх. На сцену швидким кроком виходить Гонець. Гонець (розгортає рулон паперу і голосно читає): Новина! Новина! Новина! В нашому місті оголошено «Тиждень книги»! Наказано всім читати розумні книжки! Зустрічайте найкращих читачів!

Гонець вибігає зі сцени в один бік, а з протилежного боку виходять діти з книгами в руках. Вони стають в ряд перед сценою, розгортають книжки перед собою. (Вірш Оксани Сенатович «Тиждень книги»).

1-й читач:  «Тиждень книжки!» — зазвучало

Серед міста, як сигнал.

За годину місто стало,

Як один читальний зал.

2-й читач:  Всі читають урочисто — І безвусі, й вусачі.

 Скільки мешканців у місті,

  Стільки в місті й читачів.

      У тролейбусах читають,

       Щось мугикають під ніс.

     Сторінки перегортають

    Під ритмічний стук коліс.

4-й читач:

Лиш з малими читачами В хаті клопіт вечорами:

Від книжок,

 Хоч треба спати, їх ніяк не відірвати!

5-й читач:

За той тиждень розмаїті Полюбились так книжки, Що кладуть донині діти На ніч їх під подушки.

Читачі згорають свої книжки і виходять в проти­лежний бік сцени, від того, з якого прийшли.

 Ведучий 1:    Недаремно всі читають книги у місті, в селі, в країні. Книга — помічниця для дорослих і дітей. Нашим мамам і татам книги допомагають в роботі. Лікарі читають ме­дичні книги, щоб краще лікувати людей, вчителі — чи­тають книги з педагогіки, щоб краще вчити і виховувати дітей, будівельники читають книги з будівництва, інже­нери читають технічну літературу.

 Ведучий 2: У нас, дітей, свої книги. Одні допомагають нам нав­чатися, інші — відпочивати. Ми всі любимо книги про різні пригоди. Кожен з нас має своїх улюблених героїв. Знайомство з книгами для дітей починається з казок. Деякі з наших улюблених казкових героїв також завіта­ли на «Книжкові іменини».

На сцену виходять: Котигорошко, Червона шапоч­ка, Мишеня, Попелюшка, Півник, Пан Коцький, Муд­ра дівчина. Для початку кожен з героїв промовляє по одній фразі.

 Котигорошко: Так до вас ми поспішали...

Червона шапочка:  Що казки позабували...

Мишеня:  Поможіть нам розібратись...

Попелюшка:  У які книжки вертатись...

Пан Коцький:  Дещо зможемо згадати,

Мудра дівчина:  Щоб вам трохи підказати.

Півник:        Ку-ку-рі-ку!

Конкурс «Відгадай героя». Проводить вчитель,

Вчитель:  Бачите, діти, яка сталася пригода з нашими героями. Треба їм допомогти. Зараз кожен з них розповість те, що пам'ятає про свою казку, а ми спробуємо разом відгада ти, що це за казка. (Кожен з героїв розповідає про свою казку, а діти відгадують).

Котигорошко:Я народився з маленької горошини, але став таким сильним, що здолав страшного змія.          (казка «Котигорошко» )

Червона шапочка:  Мене всі впізнають по червоній шапочці. Я дуже смі лива: сама-самісінька пішла через темний ліс, щоб зп нести своїй бабусі пирогів на гостинець.    (казка «Червона шапочка»)

Мишенятко: Моя казка про те, як на городі виросла велика росли на. Ціла родина тягла її тягла, але не могла витягнути із землі, поки я не прибігла. Потім всі вони впали, а я сховалася в нірку.           (казка «Ріпка»)

Попелюшка:  Моє життя було дуже важким через злу мачуху, як» примушувала робити всіляку брудну роботу. Але добра  фея допомогла мені потрапити на бал до королівського палацу, і я стала принцесою. (казка «Попелюшка»)

Півник: Бачите, який я гарний, яскравий. Та я — неслухня­ний. Котик-братик дуже просив мене нікому не відчиня­ти двері. Я не послухався і потрапив до лап хитрої лиси­ці. Добре, що котик порятував мене. (казка «Котик і Півник» )

Мудра дівчина: Я звичайна дівчина, але така розумна, що змогла до­помогти своєму батькові і перемогти хитрого пана, (казка «Мудра дівчина») Пан Коцький:

Колись я був звичайним котом, якого вигнали госпо­дарі з дому. А потім зустрів хитру лисичку і вона почала називати мене паном. На обіді на мою честь в лісі мене злякалися ведмідь, вовк, кабан і заєць. (казка «Пан Коцький» )

 Вчитель: Бачу, ви гарно знаєте казки і своїх улюблених героїв. Тепер вони зможуть повернутися в ті книги, з яких при­йшли, а ми подякуємо їм оплесками.

Діти, що грали ролі казкових героїв виходять зі сцени.

Ведучий 1: Ми багато дізналися сьогодні про книги, їх історію, як вони нам допомагають. Але і ми повинні допомагати книгам, правильно себе поводити з ними.

Ведучий 2: Правила поводження з книгою нам нагадає Професор  Книжник.

На сцену виходить Професор Книжник. Вчитель встановлює в центрі сцени планшет, на якому вели­кими буквами написані правила поводження з книгою. Професор підходить до планшета, показує указкою на кожне правило і читає його.

Професор Книжник (читає правила):

1. НЕ беріть книгу брудними руками. Книзі соромно

бути брудною.

2.   НЕ пишіть по книзі. Вона стає неохайною.

3. НЕ загортайте листків, коли читаєте книгу, їй бо­ляче.

4. Допоможіть книзі. І вона теж допоможе вам стати щасливим.

Вчитель: Діти, запам'ятаємо ці правила?

Діти (разом):      Запам'ятаємо!

Вчитель: Будемо їх дотримуватися?

Діти (разом):   Будемо!

Вчитель: Що ми повинні сказати книжкам за те, що нас вчать розуму, допомагають відпочивати?

Діти (разом): Спасибі!

     

План-сценарій проведення святкової лінійки для учнів 4 класу«Прощавай, наш любий 4 клас» Педагог-організатор Великоомелянського НВК «школа-гімназія» Т. Ігнатюк          Практика проведення таких лінійок дає добрі результати. Учні знають, що їхня праця буде поцінована перед усім учнівським зібранням, а це, в свою чергу стимулює їхнє прагнення добре вчитися і належно поводитися. Такі лінійки формують у кожного конкретного учня відчуття й усвідомлення себе членом великого шкільного колективу Традиції організації і проведення прощання учнів з початковою школою розглядають, як підбиття підсумків навчання за 4 роки, вшанування учнів, що відзначилися в навчанні, спорті або творчості і їх наставників, створення фотомонтажу „Шкільними стежинами". В цьому святі мають віддзеркалитися і радість наближення канікул, і задоволення від зробленої за 4 роки, і гордість за досягнуті успіхи, і сум від розставання з першою вчителькою. До співпраці необхідно залучати батьків, вихователів групи продовженого дня. Можна запровадити власні традиції — запуск у небо повітряних кольок, написання міні творів „Моя заповітна мрія", які можна прочитати на випускному вечорі, висадка дерев тощо.                                            Підготовчий етап: - класоводи готують стислий монтаж прощання учнів 4 класу з початковою школою;          - систематизувати вірші, придумані дітьми, батьками, вчителькою про заходи, уроки, цікавинки, що мали місце протягом чотирьох років шкільного життя;         - підготувати четверо восьмикласників з минулого випуску в ролі предметів, які будуть вивчатися у старших класах;         - підготувати грамоти, подяки, похвальні листи для нагородження переможців різних конкурсів, олімпіад, змагань;         - на лінійку запрошуються директор школи, батьки, вчителі, які будуть навчати дітей у 5 класі, майбутніх класних керівників;    - підготувати реквізит: костюми для предметів -  історії, географії, іноземної мови, природознавства;    - підготувати плакати із веселими малюнками і побажаннями-жартами;    - розучити фігурний вальс або інший танець.                                                               Сценарій святкової лінійки  ( Під музику вступу до пісні діти заходять в актову залу і ста­ють на сцені.    Виконується пісня "Вальс про шкільний дзвінок".) 1-й ведучий. У ласкавому травневому повітрі    Бузковий запах ллється і бринить.    Тож, на шкільному нашому подвір'ї    Останній дзвоник скоро продзвенить.  2-й ведучий. Це сльози й радість, свято і прощання.   Для когось він лунає перший раз,   Для когось справді буде він останнім,   А нас покличе у наступний клас! Учителька. Дозвольте, шановні гості і дорогі діти, розпочати наше традиційне шкільне свято — свято прощання з початковою школою. Це перехід на нову сходинку в нашому житті, а отже, дуже важлива, визначна подія. Вітаю всіх вас зі святом! Нехай цей день, цей випускний бал за­пам'ятається  вам і стане приємним спогадом у майбутньому. Сьогодні  наші дорогі діти, наші довірливі ластів'ята закінчили початкову школу, а це не так і мало, бо це міцний фундамент, на якому закладатиметься надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті. Останній дзвоник у цьому навчальному році сповістив, що починаються великі літні канікули, а потім всі діти прийдуть у п'ятий клас, де на них чекатимуть нові предмети, нові вчителі, які стрінуть вас з теплом і любов'ю і поведуть у чарівну Країну Знань. А сьогодні ми прощаємось з початковою школою. І хоч будемо і далі разом, в одній школі, але окремо... На вас чекають нові горизонти! А в житті завжди так: є час зустрічей і час розлук. Людина щоразу стає перед новою проблемою, щоб вирішити її і далі жити, вирішувати нові проблеми. Пам'ятайте лише одне: не бійтеся нового, йдіть сміливо і впевнено, багато працюйте, бо праця — це запорука успіху!  Знання - це найлегша ноша, яку доведеться вам нести у житті! Будьте, діти, здорові й щасливі у своєму житті!     | ( дзвенить дзвінок) 1-й ведучий.  Дзвінок на урок, Ти нас кличеш: "На старт!" І мрія проходить шеренгами парт. Земля наплива, як небачена карта. Тісною здається шкільна рідна парта І хочеться раптом над нею тобі злетіть, Дзвінок на урок, як сигнал відплиття. В іншу країну, в незнане життя! У нього знамено: учитись, учитись, Але у дорозі із курсу не збитись. І книги, як лоцмани в дружнім строю, встають. 2-й ведучий. Дзвінок на урок, Ти дзвени нам завжди. Хай линуть літа, Як швидкі поїзди. Та з парти шкільної Хай зріє відвага Нових відкриттів Невгамована спрага. І вічно живе,              І завжди нас веде вперед!   1-й ведучий. Сьогодні у нас найрадісніший і найсумніший день. Найрадісніший - бо ми дорослішаємо, мріємо навчатися далі, працювати, творити і жити. 2-й ведучий. А найсумніший - бо ми прощаємось з нашим затишним куточком, в якому ми раділи й сумували, плакали і сміялися всі 4 роки, прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддавала нам свою любов і ласку. Вчителька. Але сьогодні свято, і давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а згадаємо усі 4 роки нашого навчання так, щоб вони залишилися в пам'яті. Діти: 1. Ми пам'ятаєм той дзвінок веселий,  Що пролунав нам перший раз,  Коли ввійшли ми з квітами у школу,  У свій найкращий перший клас! 2. Були ми зовсім ще малими,  Не знали, як себе вести,  Як на уроках нам сидіти І на перервах куди йти? 3. В школу ми малюками прийшли,     І було з нами стільки мороки,    А тепер ми уже підросли    І провчились 4 роки.        4.  Хоч і дуже старався наш клас -                Не відразу з'явились хороші оцінки,             А як щось не виходило в нас ,             Ми над зошитом плакали гірко. 5. Ой мороки було з нами             Вчительці багато,              Як по 100 слів за хвилину             Вчились ми читати. 6.     І математики нелегко було нас навчати,      Та таблицю множення усі вивчили на „12."        7.   Люблю я математику, море в ній роботи.            Тільки приклади розв’язувати ой, нема охоти.              От задачі - це моє, тільки відпочину –            Розв’яжу я їх десятки за одну хвилину.        8.  Ми на святі Букваря весело співали,       З товстим Буквоїдом в різні ігри грали,       9. Щоб розвинути інтелект,           Був у нас один проект,       У «Брейн-ринг», «Поле чудес»,       «Відгадай мелодію» ми грали.       І щосезону іменинників вітали.      10.     Якось ми в похід восени          Усім класом пішли,          Компас вирішили взяти,       Щоб скарб швидко відшукати.  11.    Ох, і вчителька хитрюща! З нашими батьками Цілу ніч не спала, Скарб в лісі ховала.      12.  Одної святкової днини Коріння всієї родини Зібралося дружно у школі, В тісному сімейному колі. 13.  Зійшлось до нас три покоління,  Щоб показати уміння  Родинне тепло зберігати,  Любові онуків навчати. 14.  А татусі наші любі в конкурсах змагались,  Коли очі зав'язали і синів шукали.  Дехто з них так ошукався -      Синів не пізнали! 15. На спортивне наше свято      Тренувалися завзято       І, звичайно, ми їх перемогли,       Паровозом разом бігали      І в мішках стрибали вміло ми,      Бо ми хочем бути сильними,      Як дорослі! Ось так! 16.  Щоб у лицарському турнірі ми успішно грали,  Два місяці щодня етикет вивчали! 17.  Справжні лицарі й ковбої  У залі виступали.   У турнірі ввічливості Силу показали. 18. Ну а славні панни серця    Вірші нам читали.    За нас дуже хвилювались    І окрасою свята стали!      19. Швидко, мов птахи, роки злетіли    І в пам'яті добрий спогад залишили.    Ми завжди згадаємо свій перший дзвінок    І в четвертому класі останній урок!     20.  Як ми танцювали — уся школа знала            І на конкурсах не раз виступав наш клас.            Бажаємо вам радості багато            І даруємо танок завзятий.                                 (Виконання танцю учнями 4 класу)                                         Вчителька: Дорогі діти, у п'ятому класі у вас будуть знайомі вам предмети, які ви вчили, а будуть і такі, з якими ви вперше познайомитесь. Знайомі для вас: Рідна мова, її буде вчити  ____________________________, Математика_______________________(називають вчителів, представляють). У вас ще буде література:___________________________ , історія ________________  і т . д.  Усім вам треба буде дуже багато читати, працювати з додатковою літературою в бібліотеці, щоб одержати багато інформації. А зараз до вас прийдуть ті предмети, які ви вивчатимете у п'ятому класі, вони вам розкажуть, про що ви дізнаєтесь, коли з ними познайомитесь.        (Виходить дівчинка з географічною картою — це Географія). Географія:                                            .       Тобі цікаво, де ростуть банани? А де пустелі, все піски, піски... В яких лісах є мавпи-павіани, А де сніги і карлики-ліси? Де гори є, а де степи й поля, А знаєш ти, яка твоя Земля? Дай руку! Поведу тебе У край чудес, де море голубе... По всій землі... Ати все помічай. Я — Географія! Мене ти добре знай! (Дівчинка показує на карті моря, материки і т. д. Виходить дівчинка, яка розкаже про Іноземну мову). Іноземна мова: На Землі є народів багато, Ну, а мов скільки в світі, аж жах! І по-різному маму і тата Називають у різних краях. Сонце світить, і пташка співає, Рідна мова джерельцем дзвенить. Ну, а як це француз називає? На англійській, як СОНЦЕ звучить? А для того, щоб всіх розуміти,                     Щоб розумним у світі прожить,                     Треба мови народів учити,                     І свою, українську,любить! Природознавство: Природознавство — це цікаво дуже!           Тобі предмет цей необхідний, друже! Природа —все: річки, пташки, гаї, Людина теж частиночка її! І щоб людині на Землі прожить,                 Природу треба знати й добре вчить  Історія: Історія — це шлях земний людини В минулому, від створення Землі.     І день сьогоднішній: століття і години,     Це люд простий, царі і королі.     Усе, що десь, колись, щось відбувалось     На всій планеті і в усіх кутках,                     Воно усе в Історії зібралось По ерах, по   століттях і роках. І щоб про все якесь поняття мати, Історію учи, щоб добре знати!       Разом: Йдіть сміливо в 5 клас, Радо ми приймаєм вас, У найкращій нашій школі Друзів буде в вас доволі! (Заступник директора з навчальної частини вітає дітей із закінченням навчального року і знайомить учнів з класними керівниками..) Діти:  1.  Слухайте, слухайте всі!              Наша промова готова.              В цей радісний день святковий час              До вас, вчителі, наше слово.           2.  Ми вдячні вам за те, що ви нас так любили,              Що суворо ставились до нас,              За те, що мислить нас навчили,              За все, що зроблено для нас.        3.   Ви навчали багатьох              І синочків, і дочок.                    Та таких, як ми, розумних                    Не було в вас діточок!               4. Ой, нема де правди діти,                Було всяке серед нас:            Той у школі звик шуміти,            Той урок не хоче вчити,            Той запізнюється в клас.               5. Та такого не було,            Щоб робив це хтось на зло.            Бо усі ми повсякчас           Дуже-дуже любим вас.         6. Довго з нами ви трудились,          Набідкались, нажурились,          За те вдячна дітвора          Всім бажає вам добра.          7.  Хай добре працюється вам і живеться,            Все вміється і вдається,            Хай сонце сяє, серце співає,            А лихо дороги додому не знає. 8.      Шановна вчителько нова,  За нас ви будьте певні,  Хоч ми рухливі й шумні,  Зате розумні й чемні. 9.      Хоч інколи ми пустуни маленькі,       Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх,       Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,       Якщо полюбите ви щиро нас усіх.  10. Ми будемо учитись на дванадцять!   І з поведінкою в нас буде все гаразд!   Та ви прийміть нас із любов'ю тільки         І заведіть нас в старший 5 клас. Слово для вручення грамот, подяк, похвальних листів надається директору школи. Виходять хлопчик і дівчинка із дзвоником.. Дзвонять.    Хлопчик:  Світлий вересень кликав до школи,                        В небі синьому дзвоник лунав.    Ми цей день не забудем ніколи!    Тут на нас світ науки чекав!    Як цікаво нам світ пізнавати!    Кожен день — щось цікаве для нас!    Вчать у школі знання цінувати,    В світ чарівний нас водять весь час! Дівчинка:    Нас учителька мудро навчала,                       Кожен день ждало нас відкриття!                       Сум від нас і біду відганяла,                       Вчила сміло іти у життя.                       Здобули ми знання початкові,                       Перші кроки у школі пройшли.                       Дні веселі — буденні й святкові —                       У минуле тепер відійшли.                      А майбутнє веселкою грає                      Вабить, кличе, чекає на нас!                      Час летить, невблаганно минає                       І ось ми залишаємо цей клас. Хлопчик:      А   на   згадку   про   себе   ми   хочемо   вручити   майбутнім першокласникам,  які сюди  прийдуть,  подарунок.   Нехай вони тішаться  ним, граються, розвивають свої здібності, читають і згадують нас, а першого вересня ми з ними познайомимось! (Вручають подарунок учительці для першокласників).  Дівчинка:  Добре і затишно було нам поруч з нашою вчителькою. Бажаємо вам міцного здоров'я, натхнення у праці, творчих успіхів!  Хлопчик: А ще бажаємо добрих і мудрих діток!                     А тепер надаємо слово нашим батькам! Батьки:  Ми вдячні щиро за турботу         Ви їх виховували, вчили Про наших діток дорогих!           І завжди думали про них. Ми йшли спокійно на роботу       А ще безмежно їх любили Й не турбувалися про них!           І пригортали їх усіх! Бо знали, буде все, як треба!        Їм зігрівали душі щиро. Бо з ними завжди — ви були!       За це вам вдячні всі батьки! Для них зняли б зірки із неба       Бажаєм щастя вам і миру, І їм для щастя б роздали!              Здоров'я вам на всі роки! (Батьки вручають квіти вчителям. Лине в запису пісня про вчительку — за вибором організатора. Діти, вчителі, гості розглядають виставку дитячих робіт, плакати ).

Посвята в зоренята

Вед. Любі гості, мами й тата.

Дорогі мої малята!

Свято розпочати час

Вас зібралось так багато

На найперше наше свято! Рада привітати вас.

Пед.-орг. Сьогодні у нас свято - "Посвята в зоренці". Минув вже цілий семестр з того часу, як ви стали першокласниками, школярами. Ви вже дечого навчилися, полюбили школу. Чи не так?

Виступ першокласників.

1.           За парту сівши обережно

 Щоб форму не пом'яти

 Ми Букварі свої відкрили

 І букви стали всі вивчати.

2.   Забули ми про м'ячики

Про ігри у дворі

Ми залюбки дивилися

Малюнки в Букварі

3.  Буквар взяли ми перший раз

Коли зайшли у перший клас

І як вам радісно сказати:

Читати ми всі вміємо, навчились і писати

4.   Літера перша і першеє слово

З книжкою перша серйозна розмова

Перша сторінка і друга сторінка

Успіхи перші, усмішки й сльозинки.

Всі: Навчився писати дружний наш клас - ви можете всі поздоровити нас!

5.  Недавно дуже дивно здавалося мені
-І як писати рівно ці літери трудні?

І навіть з паличками я впоратись не міг

- Криві та з карлючками , ну, просто, як на сміх.

6.   А далі знов рядочок, мов "бублик", кругле "о"
Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Пишу - виходить криво, неначе пада в бік

А потім, як на диво , писав, писав і звик.

7.  Старався я немарно: кривуль ніде нема,
І ручка пише гарно - виписує сама

І літеру і кому я можу написати    

 І все, що хочете я можу прочитати.

8. Ми з Буквариком у школі подружились
І всі літери по ньому ми навчились
Вже читати залюбки будемо книжки

Дізнаватись про нове і про корисне.

10. Один одного ми любим .

Станем всі за одного.   

Жити в Зоряній республіці ми будем. 

Всі ми хочемо цього.

11. Хоч нас  звуть усі малими,  ми, одначе, не ліниві,

Ліпим, підмітаєм і  танцюєм і співаєм. 

 Ми і пишем і читаєм, мораль та  етику вивчаєм..

12. Я всім серцем рідну школу поважаю і люблю,

 і свої пісні співаю, і бажання щирі шлю.

Я весела українка заспіваю пісню дзвінку.

Пісня __________________________________

Пед. -орг. Любі першокласники! Від нині ви будете жити й працювати в

Зоряній республіці. Вітаємо всіх вас у нашій Зоряній республіці.

-Я................ командир загону "Читачі"

-Я................ командир загону "Крок"

-Я.............. командир загону "Непосиди"

-Я.............. командир загону "Живчики"

 (командири по черзі кажуть: Загін, рівняйсь, струнко! Наш девіз!)

Девіз загону "Непосиди": Ми маленькі непосиди

Весело співаєм

І у всіх конкурсах  

Участь ми приймаєм.

Девіз загону "Крок": Крок за корком  в науку пірнаєм,

                                     Разом мрієм, нове відкриваєм.

                                     Крок за корком  - це наша мета,

                                     Вірим ми, що здійсниться вона.

Девіз загону "Читачі":     Ми читаєм і зростаєм

Світ науки пізнаєм Впевнено і романтично

З книгою в життя ідем

Девіз загону "Живчики":  Третій клас – дружний класс

Подружила школа нас

Разом – хлопці і дівчата

Вчаться дружно повсякчас!

Ми у школі подружились

Добрих правил ми навчились

Учні 4-го кл.

-  Які молодці наші першокласники. Вони вже стали справжніми школяриками.

-   Вони теж хочуть стати зоренятами, щоб навчитися добра і мудрості, Любити й берегти рідну землю, вивчати історію рідного краю, свій родовід.

- Вони теж хочуть подорожувати разом з нами по нових планетах, де ми

дізнаємось багато нового та цікавого.

- З радістю, хлоп'ятка і дівчатка,
Ми приймемо вас у "Зоренятка"
Та скажіть же нам для почину

Що за слово таке БАТЬКІВЩИНА.?

Учні 1-го кл.

1. Бере свій початок Вітчизна

З порогу батьківської хати

З пісень отих колискових

Яких нам співала мати.

2. Можливо, вона починається
З села мого рідного,

З ставка голубого, широкого,

 Що має синь неба блакитного.

3. А може вона починається
З дихання землі на весні,

З цвітіння садів білосніжних,

Що часто  бачимо у сні?

4.  Напевно, бере свій початок Вітчизна
З пісень солов'я

Із того селянського двору,

Де п'є молоко немовля.

5.   А кажуть, вона починається

З пісень, що так щиро лунають,

 Та з тих рядочків віршованих,

 Що діти ще з малку вивчають.

6. Ні, друзі, мабуть , починається
Рідна моя Батьківщина

З батьківського слова,

Якому вірить вся родина.

7.   А, може вона починається
З цього маленького свята,
Коли у святковій залі

Приймають тебе в зоренята

8.  Та де б не брала початок
Мати моя, Батьківщина,

Хай буйно завжди квітне

Як в лузі калина.

9.   Та де б не брала початок
Наша Вкраїна-мати,

Невтомною працею будемо

 Завжди її прославляти

Учні 3-го кл. - Маленькі, а  вже розуміють

Що значить Вкраїна - мати,

 Гостей таких дуже ми раді

У себе щиро вітати.

- Хороші діти , славні, милі

Допомагають залюбки

Тепер скажіть мені всі щиро:

Читати любите книжки?         

             (1 кл. -  "ТАК")

-           Зараз перевіримо! А чи зможете відгадати назви тих казок, які склав український народ? Я розповідатиму уривок казки, а ви будете відгадувати її назву. Згода?

1)    Я по засіку метений, я на яйцях спечений,

 Я від баби втік,  я від діда втік, тай від тебе втечу. (1 кл. відповідає)

2) Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід….. Що він загубив?     (1 кл. відповідає)

3)  Вона тоді плиг з вовка та:

Битий небиту привіз!

Битий небиту привіз!    (1 кл. відповідає)

Пед.-орг. Не знаю як ви, діти, а я вже переконалась , що ці діти гідні ім'я зоренят. Що, приймемо їх до нашої республіки?                     ДІТИ: Так.

- Звичайно! Я з вами згодна, але перед тим хочу запитати: чи знаєте ви,

шановні першокласники, закони зоренят? Адже в кожної організації є свої закони й правила

Учні 1-го кл.     1.        В нас закони зоряні
Честі, доброти й любові

Любим близьких, рідних дуже        

 І сусід нам не байдужий.

2.            У зоренців завзятих.
Гарних друзів є багато
Малюків оберігаємо
Старшим в праці помагаємо

3.            Як весняна квітка рання
Ми веселі, щирі, вправні
допоможем  в кожнім ділі
Бо старанні, добрі, вмілі.

4.   Ти, школяре, не лінися,
Підтягнися, посміхнися,

Не забудь зробить зарядку,

Речі всі тримай в порядку.

5.  Ми - зоренці малята
Знаємо казок багато
Любим пісню колискову
Українську рідну мову.

6.            Я люблю матусю й тата
Річку, ставок біля хати,
В лузі пишну калину

І чарівну мою Україну!

7.             Я люблю матусю й тата
Річку, ставок біля хати,
В лузі пишну калину

І чарівну мою Україну!

Уч. 4-го кл.. Отже, друзі, для  всіх, для нас, настав чудовий зоряний час! Ми наших першокласників вітаєм і в зоренята їх приймаєм. І за звичаєм  всі разом гімн «Зоряної республіки» зараз заспіваєм.

ПІСНЯ "ГІЛКИ КАЛИНОВІ"

Пед.-орг. Мої любі друзі! Вітаю зі святом. Вам зичу здоров'я і щастя багато Несіть радість школі та своїй родині

Хай добре живеться нам всім в Україні!

 Діти, віднині наша Зоряна республіка поповнилась ще одним загоном, чемних,

уважних, працьовитих і допитливих дітей.  Це буде загін «Веселка» (Командир загону дає команду :"Струнко" -девіз)

Понад світом – диво-цвітом веселка злітає

І з палким привітом друзів всіх вітає

- Які в нас славні та хороші діти. "Зоряна республіка" живе цікавим   життям. Безліч справ чекають на вас, дорогі діти. Тож натхнення і наснаги вам. До зустрічі в подорожах по зоряних маршрутах.

 (Фонограма пісні "Прекрасное далеко")

       Тільки сонечко зійде

Дітвора до школи йде

Рідна школа з нетерпінням нас чекає

Зустрічає дітвору

Учить правди і добру

І читати і писати нас навчає

Заливається дзвінок

Кличе діток на урок

Рідна школа всіх запрошує ласкаво

І дарує нам знання щогодини і щодня

А навчатися і весело й цікаво!

До 5-ти додати 2

Скласти букви у слова

Школа дружбою навчає дорожити     Бути справжніми людьми

Шанувати працю й мир     Україну і сім'ю свою любити!