Історія розвитку освіти в селі

Період Російської імперії (1796-1920р.р.)

У січні 1864 року отримало силу «Положення про губернські і повітові земельні установи» відоме в історії як земська реформа, яка передбачала введення місцевого самоврядування. Члени земств обиралися з числа поміщиків, міщан і селян. Згідно з положенням під опіку даного органу переходила і освіта. Населення обкладалося земськими податками. На ці кошти почалось будівництво мереж початкових, а згодом середніх шкіл.

1864 рік – заснування в селі Омеляна церковно-приходської школи. Школа була чотирикласною. Обов’язковим було викладання Закону Божого та церковного співу. Вводилося навчання грамоти, арифметики, географії, малювання.

Старожили села згадують, що школа в селі Омеляна з’явилася 1864 року. Школа була церковно-приходською. Чичук Денис Григорович, 1911 р. н., згадує , що коли він семирічним пішов до школи, то вона була розташована навпроти церкви, де нині живуть Харчук Вячеслав Онисимович та Парфенюк Анатолій Володимирович. Навчання велося українською та російською мовами. Приміщення школи було старе і очевидно в зв’язку з його аварійністю, навчання там припинилось. Денисюк Омелян Іванович та Петрук Михайло Григорович (1912-1913 р.н.) кажуть, що вони вчилися, але не в школі, а по хатах, по черзі в тих, хто вчився, причому господар домівки був зобов’язаний в той день харчувати вчителя.

Починаючи з 1921 року школа знаходилась в Малій Омеляні в цегляному приміщенні, де раніше була корчма. Тепер тут садиба Маркопольської Любові Георгіївни. Школа стала чотирьохкласною, а директором був Мінкарський, син польського осадника. ”Закон Божий” читав священник Якимович. Крім мов і богослов’я навчали й арифметиці. Згодом школа була переміщена в садибу поміщика - чеха Спєшного, який придбав цю садибу в поміщика Братського ще 1920 року.

Період ІІ-ї речі Посполитої(1921-1939р.р.)

Під час польської окупації школа в селі Омеляна працювала як початкова. Знаходилась вона в приміщенні, де була корчма.

У 1924 році польський міністр освіти здійснив реформу, що перетворила більшість українських шкіл на двомовні заклади з переважанням польської мови. З цього часу всі уроки проводилися на польській мові. Розмовляти вголос українською мовою не дозволялось.

Лише раз або два на тиждень були уроки української граматики і Закону Божого. Для дітей такі уроки проводились священиками. Уроки проходили в спарених класах 1-2 і 3-4 класи. Діти сиділи на довгих лавках за партами. В школі було два вчителі: пані Марія і пан Шура. За не виконані завдання, порушення поведінки дітей били довгою лінійкою по руках. Шкільною формою для дівчаток були білі хустинки, білі фартушки і сині плаття.

На перервах діти водили хороводи, грали в ігри «Драпатушки», «Зашугав горобець».

З 1925 року одночасно з державною діє приватна початкова школа. На всю вулицю або хутір був один вчитель, який ходив по хатах і навчав дітей.

Після 1935 року школу очолив Скура Сергій. З вчителів того часу згадують лише Ванду Радіковську, польку, вчительку польської мови, а також Яковишину Ольгу – вчительку молодших класів. Дехто пам’ятає і називає ще Полякову Віру та Олександровську Ірину. Що читали ці вчителі, як їх по батькові, старожили не пам’ятають .

З приходом Радянської влади (1939р.) почалася радянізація школи. Перестали викладати "Закон Божий”. З’явилися інші предмети як: біологія, фізика, математика, історія й географія. Розбудова школи була зірвана війною.

Період УРСР (1939-1991р.р.)

Недовго тривало мирне будівництво. Розпочалась Велика Вітчизняна війна. В липні 1941 року Омеляну захопили фашисти. Почались чорні будні окупації. В тому ж році школа припинила своє існування, оскільки її захопили фашисти.

В боях за Батьківщину загинуло більш як 103 односельців. На їх честь на площі перед будинком споруджено гранітний монумент.

2 лютого 1944 року російські війська визволили наше село від німецько-фашистських окупантів. Після звільнення села навчання в школі було відновлено.

У травні 1944 року відкрито клуб у тому приміщені , де була школа, а школу перенесено у панські покої чеського поміщика Спішного. Це приміщення пізніше стали називати мала школа, а згодом поруч почалось будівництво великої школи.

У 1944 році школа на селі стала семирічною. Директором школи в після воєнний період ( 1944-1949 р.р.) був Кулага Сергій.

З 1949 по 1973 рік директором школи був Радей Володимир Іванович. Під керівництвом Володимира Івановича та старшої піонервожатої Буднік Галини Митрофанівни активно діяла піонерська організація школи. Листування із родичами загиблого Бориса Рольщикова було успішне, а приїзд його батьків у 1959 році на могилу сина став поштовхом для активної тимурівської роботи.

У 1961 році відбувся перехід на восьмирічний термін навчання. Всього випускників Омелянської восьмирічної школи було 98.

1967 рік – знаменний для освіти села рік, коли відбувся перший випуск учнів середньої школи.

1973 по 1988 рік директором школи був Мельник Всеволод Романович. Омелянська середня школа завжди славилася трудовими традиціями. Учні працювали на полях колгоспу ім. Горького, який згодом був названий ім. Комсомолу України, допомагаючи у вирощуванні буряків, збиранні картоплі, вирощуванні сої та квасолі. Влітку постійно працював табір праці та відпочинку.

Мельник Всеволод Романович народився 3 січня 1928 року в с. Переділи Рівненського району Рівненської області. Навчався в Іваницькій семирічній школі.

В роки Великої Вітчизняної Війни був зв’язковим у партизанському загоні. По закінченні війни навчався в середній школі №1 м.Рівне. Після закінчення середньої школи працював вчителем у початковій школі с. Макотерти. Із цієї школи призваний в Радянську Армію і перебував на службі 4 роки ( складав топографічні карти).

Прийшов з армії і вступив до Рівненського педінституту на заочне відділення фізико-математичного факультету, яке закінчив у 1957 році. Під час навчання працював учителем математики і фізики в Іваницькій восьмирічній школі. На базі цієї школи відкрито середню школу. У цьому ж році одружився з Софією Михайлівною учителькою фізики та математики. Тоді ж одержав призначення завуча Іваницької середньої школи. В 1961 році його перевели завучем у Грушвицьку середню школу. А в 1962 році Всеволода Романовича призначено директором Омелянської восьмирічної школи. У 1966 році ним за допомогою голови колгоспу Чечета О.М. було організовано будівельну бригаду батьків учнів і за 6 місяців добудовано другий поверх приміщення школи із 7 кімнат.

На будівництві працювали вчителі, учні, працівники контори колгоспу та сільської ради і у вересні учні сіли за нові парти вже середньої школи. При школі працював учнівський хор, духовний оркестр. Директора нагороджено значком «Відмінник народної освіти», 15 квітня 1964 року - нагороджено Грамотою за активну участь в організації пропаганди знань серед трудящих Рівненської області. 1966 року - Рівненський обласний комітет ЛКСМУ нагороджує Всеволода Романовича «Грамотою за активну участь у справі навчання та виховання підростаючого покоління в комуністичному дусі». 1970 рік Рівненський районний відділ народної освіти, райком профспілки нагороджує Почесною грамотою директора Мельника Р.В. за активну участь у справі навчання та виховання підростаючого покоління. 1973 рік - Рівненський райком ЛКСМУ нагороджує грамотою директора Омелянської СШ Всеволода Романовича за активну участь в комуністичному вихованні підростаючого покоління. 1984 рік - Міністерство освіти Української РСР нагороджує Почесною грамотою Мельника В.Р. директора Омелянської СШ за успіхи, досягнуті у справі організації ідейно політичного навчання вчителів у школах наукового комунізму. 1988 рік - Рівненський районний відділ народної освіти і райком профспілки працівників освіти вищої школи і наукових установ нагороджують Почесною грамотою директора Омелянської СШ Всеволода Романовича за успіхи, досягнуті в навчанні і комуністичному вихованні підростаючого покоління та з нагоди 60-ти річчя з дня народження. Такою ж грамотою нагороджено і обласним відділом народної освіти. 1988 - рік виконком Великоомелянської с/р народних депутатів нагородив грамотою Всеволода Романовича за сумлінну працю на різних ділянках роботи н/о та з нагоди 60-ти річчя з дня народження.

У цьому навчальному році (1988-1989) Всеволод Романович пішов на заслужений відпочинок.

Хороший батько двох синів Володимира та Олега, яких виростив і дав освіту, нині вони працюють на благо нашої Батьківщини – України.

У 1999 році перестало битись серце.

Семенчук Олександр Павлович народився 9 травня 1939 року в с.Омеляна.

Закінчив Омелянську семирічну школу та Дядьковицьку середню школу. Навчався у Рівненському педінституті на фізико-математичному факультеті. Одержав спеціальність вчителя математики.

Працював вчителем математики Ельнівської восьмирічної школи Рокитнівського району, згодом – директором цієї ж школи.

1962-1964 р.р. – служба в армії.

1964-1968 р.р. – заступник директора Омелянської середньої школи.

Безпартійний. До кінця свого життя працює вчителем математики, інформатики та креслення цієї ж школи.

Заслуги: давав учням міцні знання, неодноразово був запрошений приймати вступні екзамени у вузи Рівненщини, відборі учнів у Республіканську фізико-математичну школу, оцінювати знання учасників районних та обласних математичних олімпіад.

Мав сам міцні знання, прекрасний математик, його декілька разів звільняли від обов’язкових на той час обласних курсів з математики, запрошуючи читати лекції вчителям.

Дуже часто готував своїх випускників до вступу у ВУЗи не беручи за свої послуги ніколи і ні з кого ніяких плат.

Вразливий, емоційний, чесний, правдолюбивий.

Закінчив свій життєвий шлях 9 листопада 1990 року.

З 1988 по 2005 р. директором Омелянської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів стала Вакуліч Марія Андріївна. В цей період активізувалась робота по вивченню фольклору, етнографії, національних традицій і обрядів під керівництвом вчителя української мови та літератури Семенчук Раїси Степанівни. Підсумком цієї роботи стало відкриття народознавчого центру «Бабусина Світлиця».

Випуск учнів семирічної школи 1949 року

Історична довідка

1864 рік – рік заснування Омелянської церковно-приходської школи

1921 рік – школа працює як початкова

1925 рік - одночасно з державною діє приватна початкова школа

1944 рік – перехід на семирічний термін навчання

1961 рік – перехід на восьмирічний термін навчання

1967 рік – перший випуск середньої школи

2001 рік – реорганізація середньої школи в гімназію, розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 28 лютого 2001 року

Школу очолювали:

з 1921 по1935 – Мінкарський

з 1935 по 1944 – Скура Сергій

з 1944 по 1949 – Кулага Сергій

з 1949 по 1973 – Радей Володимир Іванович

з 1973 по 1988 – Мельник Всеволод Романович

з 1988 по 2005 – Вакуліч Марія Андріївна

з 2005 – Чекулаєва Алла Вікторівна

Період незалежної України (1991-2009р.р.)

2001 рік – реорганізація загальноосвітньої середньої школи у заклад нового типу – Великоомелянський НВК «школа-гімназія». Наш заклад - це різнопрофільна гімназія, яка працює за напрямами: природничо-математичний, філологічний, художньо-естетичний. У закладі поглиблено вивчають: українську мову, математику, іноземну мову, фізику, біологію.