Склад ШПМ
педагогів-організаторів:
1. Юрчик Олена Юріївна - педагог-організатор Городоцької ЗОШ І- ІІІ ст.
2. Павловська Тетяна Іванівна - педагог- організатор
Козлинської ЗОШ І- ІІ ст.
3. Хільчук Олена Олександрівна - педагог-організатор
Кустинської ЗОШ І- ІІІ ст.
4. Мамчур Тетяна Анатоліївна - педагог-організатор
Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст..
5. Ігнатюк Тетяна Михайлівна - педагог-організатор
Великоомелянського НВК «школа-гімназія»
6. Семенюк Леся Михайлівна - координатор РРДС «Екіпаж»І, керівник гуртка «Лідерство-запорука успіху» Рівненського районного ЦДЮТ
7. Онопрійчук Тетяна Дмитрівна - педагог-організатор
Квасилівського НВК «школа- гімназія»
Буду дуже рада, якщо даний посібник допоможе комусь у роботі.
Велике прохання: при використанні даних матеріалів робити посилання на авторський колектив
Велике прохання: при використанні даних матеріалів робити посилання на авторський колектив
Учнівське самоврядування:досвід…
проблеми… пошук…(з досвіду роботи педагогів- організаторів
Рівненського району).- Друк:
власний принтер,2013.- 55 с..
Авторський колектив:
Гусік Л. О., педагог- організатор Сухівецької ЗОШ І- ІІ
ст.; Шахрайчук В. М.,педагог- організатор
Великожитинської ЗОШ І- ІІІ ст.; Якубська М. М., педагог- організатор
Олександрійської ЗОШ І- ІІІ ст.;
Юрчик О. Ю., педагог- організатор Городоцької ЗОШ І- ІІІ
ст.;
Ігнатюк Т. М., педагог- організатор Великоомелянського НВК «школа-
гімназія»; .;
Мамчур Т. А., педагог- організатор Городищенської ЗОШ І- ІІІ
ст.;.; Степчук І. М., педагог-
організатор Голишівської ЗОШ І- ІІ ст.
Рецензенти:
Шевчук О. М., методист відділу освіти Рівненської
райдержадміністрації.
У
методичному посібнику представлені рекомендації щодо організації учнівського
самоврядування в навчальному закладі. Даний методичний посібник створений на
основі узагальнення досвіду роботи організації учнівського самоврядування
загальноосвітніх закладів Рівненського району, Рівненської області.
Методичний
посібник стане у пригоді заступникам директорів з виховної роботи,
педагогам-організаторам, класним керівникам, вихователям, лідерам учнівського
самоврядування.
Зміст
Вступ
………………………………………………………………………………........4
1. Науково-теоретична думка про учнівське
самоврядування …….…………..…...5
1.1. Учнівське самоврядування у школі і середовищі
……………….……….7
1.2. Учнівське самоврядування: проблеми, діяльність
………….………...….9
2. Правове підґрунтя діяльності органів
учнівського самоврядування…………..12
2.1. Нормативні документи(з досвіду роботи учн. самоврядування)………14
3. Органи учнівського самоврядування: структура,
методика,практика…………15
3.1. Як організувати учнівське самоврядування?
…………………………...15
3.2. Орієнтовна
модель структури учнівського самоврядування ….............17
3.3. З досвіду роботи……...................................................................................18
4. Планування діяльності органів учнівського
самоврядування ………………....20
4.1. План засідань органу учнівського самоврядування
………....................21
4.2. План навчання активу учнівського самоврядування
…………..…….....30
4.3. План засідань та навчання комісій (центрів)
учнівськогосамоврядування……………………………………………...33
5. Збори учнівського колективу як найвищий орган
учнівського самоврядування………………………………………………………………….39
5.1. Учнівська конференція як форма набуття
практичного досвіду ………39
5.2. Класні збори: колективний орган самоврядування в класі ……………40
6. Взаємодія органів учнівського самоврядування з
педагогічним й учнівським колективами та
батьківською громадськістю …….............................................43
6.1. Угода про співпрацю між учнівським
самоврядуванням,педагогічним колективом та батьківською громадськістю
….........................................45
6.2. План спільних дій між педагогічним, учнівським
колективами та батьківською
громадськістю ………………..............................................47
Література………………………………………………...………………….............51
Додатки:
Анкети
Поради
консультантам учнівського самоврядування
Словничок
термінів
Вступ
Зараз
кожна школа має свою форму учнівського самоврядування (учнівський комітет,
раду, парламент тощо). Однак , на жаль , далеко не в усіх школах є справжнє, реальне
дитяче самоврядування.
Чим має
займатися самоврядування ? Переважно організацією позаурочного часу. Крім
цього, самоврядування має також активно брати участь у всьому шкільному житі.
Було б, звичайно , непогано ,якби учні мали право якось вплинути на недбалого
чи некомпетентного вчителя, визначити
програму додаткових курсів чи усунути непопулярні та непотрібні предмети ,
взяти участь у розподілів коштів шкільного бюджету. Було б непогано,якби учнів
допустили до складання розкладу уроків. Однак поки що ці права- у компетенції
директора, його заступників , батьків та спонсорів . Тому варто зосередитися на
тому, що можна вирішувати – на позакласній роботі.
Наше
завдання – зробити своє життя в школі цікавим. Самоврядування дасть вам таку
можливість .
Хочемо
поділитися своїм досвідом роботи з тими, хто вирішив працювати над створенням
та організацією діяльності органів дитячого самоврядування. Можливо, наші
поради не зовсім традиційні , але вони перевірені на практиці і дали хороші
результати.
Не
поспішайте писати статут і скликати установчу конференцію . Для реалізації будь
- якої ідеї чи проекту вам потрібна
хороша, дружна команда однодумців, тобто ініціативна група з питань організації
нової чи реформування існуючої форми дитячого самоврядування.
Оскільки
йдеться про дитяче самоврядування, необхідно розмежовувати діяльність дітей та
діяльність зацікавлених дорослих . Для дітей – це можливість працювати самим ,
звертаючись по консультації , поради чи підтримку до старших , досвідчених
людей.
Для
організатора (координатора, методиста тощо)- це моральна та методична підтримка
своїх вихованців , допомога в організації діяльності , вирішенні тільки тих
питань, які діти самі вирішити не в змозі. Ні в якому разі дорослий не повинен виконувати роботу замість дітей.
Його роль - старший товариш, порадник, захисник. Тому ми пропонуємо рекомендації які будуть застосуватися окремо для дітей та
дорослих.
Методичний
посібник «Учнівське самоврядування : пошук.. проблеми…досвід ….» створений на
основі узагальненого досвіду організації учнівського самоврядування в школах
району та досвіду, набутого членами ШПМ педагогів- організаторів. У посібнику
запропоновано нормативні документи на яких базується учнівське самоврядування,орієнтовні
моделі структур учнівського самоврядування, планування діяльності учнівського
самоврядування, рекомендації щодо проведення учнівської конференції та класних
зборів. Подано угоду про співпрацю між учнівським самоврядуванням, педагогічним
колективами та батьківською громадкістю та план спільних дій.
Автори
посібника ставлять за мету творчо адаптувати свій досвід до конкретних умов
кожної школи, враховуючи умови сьогодення , особливості роботи з учнівським
середовищем, набутий досвід діяльності самоврядування в навчальних закладах.
1.Науково- теоретична
думка про учнівське самоврядування
Участь молодого покоління в
учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення молоді до
радикальних перетворень, що відбуваються в нашому суспільстві. Найвідчутніші
результати у формуванні соціально компетентної людини дає широка варіативність
учнівського самоврядування.
Виклики XXI століття актуалізують завдання розвитку
особистості, яка здатна самостійно мислити, генерувати нові ідеї, приймати
нестандартні рішення. Невипадково в документах Спеціальної сесії ООН (травень
2003) зазначено, що діти повинні мати можливість здійснювати право вільно
висловлювати свої думки, набувати знань і навичок, що стосуються прийняття рішень
і спілкування, для того щоб розв’язувати завдання, які ставить життя. Необхідно
заохочувати енергію і творчість дітей та молоді, щоб вони могли брати активну
участь у громадянському житті.
Хто ж має безпосереднє
відношення до учнівського
самоврядування: дитячі та молодіжні громадські організації. Учнівські
організації в навчальному закладі. Представники педколективу та керівництва
навчальним закладом.
Звичайно ж у структурі учнівського
самоврядування обов’язковою є участь педагогів і керівництва. Визначити певне
коло педагогів, які мають безпосереднє відношення до учнівського
самоврядування, нереально – всі, але в якій мірі – залежить від самого
педагога. Та все ж є педагогічні працівники, яким неодмінно треба створювати
умови для розвитку учнівських ініціатив: завучі, педагог-організатор, класні
керівники, вчителі- консультанти діючих комісій учнівського самоврядування,
керівники гуртків.
Учнівські об’єднання за інтересами:
гуртки, спортивні секції, агітбригади.
Участь у діяльності цих об’єднань є
добровільною, а отже, дає змогу школярам спиратись на внутрішні мотиви, власні.
Учнівські об’єднання самодіяльні,
самокеровані (неформальні). У учнів цього неформального об’єднання висока
внутрішня активність. Це робить їх центром учнівської ініціативи. І часто вчителі
спираються у своїй роботі саме на дітей із цього неформального об’єднання.
Саме такі об’єднання у структурі
учнівського самоврядування зараз домінують. Чому?
По-перше, зросла активність молодих
людей, їх потреба у самореалізації.
По-друге, педагогічний формалізм в
організації виховної роботи. Діяльність школярів регламентується,
використовуються форми, в яких усе наперед продумано, підготовлено,
заплановано. Таке виконання не дає учням можливості виходу творчої енергії.
Таким чином утворився організаційний вакуум, в якому і виникає стихійна
самодіяльність неформально самоскерованих об’єднань.
Наш час потребує лідерів нової
формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно.
Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього,
людини, що відповідає вимогам XXI століття.
У цьому контексті важливого
значення набуває розроблення такої моделі учнівського самоврядування, яка б
сприяла розвитку лідерського потенціалу учнівської молоді, її громадянської ініціативи,
набуттю нею через соціальну практику досвіду активної й компетентної участі у
громадському житті. З цих причин проект «Учнівське самоврядування: пошук…
проблеми… досвід…» є надзвичайно актуальним.
Учнівське самоврядування в
навчальному закладі – нелегка і водночас цікава справа. Саме вона дає змогу
учням відчути себе «справжніми господарями» закладу і разом з тим зрозуміти,
наскільки це важливо – організовувати роботу, брати на себе відповідальність,
приймати рішення.
За роки незалежності України молодь
змінилася не лише кількісно, але й якісно: молоді люди стали самостійнішими,
намагаються бути незалежними ні від кого, покладатися на власні сили. Вони
мають більший запас інформації, вибудовують активні партнерські стосунки як у
межах своєї вікової групи, та і з дорослими.
Значно зросли й потреби молоді,
якісно змінились її уявлення про гідний рівень і стиль життя.
Піднявся рейтинг моди на
відвідування дискотек і нічних клубів. Важливим для дітей на їх думку є
здоров’я, отримання достойної освіти, створення сім’ї, стосунки з друзями.
Вони усвідомлюють, що є для них
важливим, але своєю поведінкою це не підтверджують.
Саме учнівське самоврядування і дає
можливість відкрити справжніх лідерів, залучити їх до активної громадської
діяльності, яка сприяє реалізації принципу: жодного підлеглого – усі
відповідальні.
Учнівське самоврядування стає
престижним явищем для будь-якого типу навчального закладу.
1.
1.Учнівське
самоврядування у школі і середовищі
Дивлячись на сучасну політичну
культуру українських можновладців, виступає на перший план питання про
виховання в сучасної молоді інших стандартів поведінки в суспільному житті.
Постає проблема формування громадянської зрілості і правової освіти в
старшокласників. Адже ми знаємо, що країні потрібні не тільки кваліфіковані
робітники, а й свідомі громадяни, які повинні розуміти, що працювати треба на
перспективу, а не задовольнятися тимчасовим поліпшенням. Нічого не розуміючи в
законах побудови і функціонування держави, вони не матимуть змоги впливати на
процесі в ній.
В концепції виховання дітей та
молоді у національній системі освіти записано: «Ідеалом виховання є гармонійно
розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що
наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями,
родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та
світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Головна мета національного
виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, формування рис
громадянина української держави, розвиненої духовності, моральної,
художньо-естетичної, правової, екологічної культури…»
Тут постає питання: яким чином
сучасна освіта повинна виховати цей ідеал українського громадянина? Адже до цих
пір більший наголос в освітніх закладах ставиться на навчання, а не виховання.
Знання початків аналізу в математиці, генетики і біології тощо не допоможе
учням підготуватися до реального життя в суспільстві з ринковими законами
виживання. Здається, більше уваги треба приділяти дисциплінам, які сприяли б
соціалізації особистості. Методика і форми роботи в цій сфері виховання відомі
вже давно. Мова йде про учнівське самоврядування. Про нього чули всі. Але як
ефективно організувати дитяче самоврядування в кожному конкретно взятому
навчальному закладі?
Цей процес залежить від дуже
багатьох факторів. Це і ставлення адміністрації закладу до даного питання –
допомагати чи знехтувати; і розуміння педагогічного колективу, а особливо
класних керівників, важливості існування цієї форми виховної роботи; і
підтримка з боку батьків; адекватне ставлення органів місцевого самоврядування
та громадських організацій дорослих до починань молоді; правова і громадянська
обізнаність самих учнів, їх бажання до самовдосконалення та ін.
У навчальних закладах повинна
створюватись обстановка, за якої кожен учень відчує причетність до рішення
завдань, що стоять перед педагогами і учнями. І лише розвиток самоврядування
допоможе дітям відчути всю складність соціальних відносин, сформувати соціальну
позицію, визначити свої можливості в подальшій життєвій реалізації. Через
розв’язання завдань шкільного життя у спільній діяльності підлітки виробляють
певні якості, які потрібні дорослій людині, щоб бути успішною: готовність до
прийняття рішень і відповідальність за них; здатність ефективно працювати в
команді і досягати спільної мети, виробляти наполегливість при розв’язанні
проблем тощо.
Дитяче самоврядування є однією з
головних умов розвитку самостійної особистості.В педагогічній науці існують
різні підходи визначення поняття «самоврядування». Цим питанням займалося
багато педагогів, як зарубіжних, так і вітчизняних (А. Макаренко, В. Таран, М.
Красовицький, Л. Новікова та ін.). У різних дослідженнях «самоврядування»
розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і
як засіб, і як організація, і як школа громадянськості. Самоврядування передбачає керівництво
діяльністю учнів самими учнями. Однак, щоб вони успішно керували, їх треба
цьому навчити (це і є завдання педагогів), враховуючи при цьому інтереси учнів
та умови роботи конкретного навчального закладу. Звідси потрібно вивести думку:
спочатку потрібно навчити як організувати керівництво вчителів і вихователів.
В
основному виділяють дві важливі функції учнівського самоврядування:
1. Забезпечення нормальної роботи
всіх колективів у навчальному закладі, оптимальне рішення повсякденних завдань
з урахуванням інтересів учнів, щоб кожному було комфортно і залежало б це від
нього.
2. Підготовка учнів до участі у
майбутньому управлінні державними і громадськими справами, оволодіння знаннями,
вміннями і навичками управлінської діяльності.
Адже навчити правильно керувати
набагато важче, ніж робити щось самому. В сучасних умовах розвитку
інформаційного суспільства молода людина має володіти не стільки знаннями,
скільки методами пошуку інформації, а головне - вміннями і якостями, що
допоможуть їй виживати і успішно діяти на благо собі і всього суспільства. І
все це набувається за участі учнівського самоврядування. Недаремно ще Конфуцій
сказав:
Те, що я чую, я
забуваю.
Те, що я бачу, я
пам'ятаю.
Те, що я роблю, я
розумію.
1. 2.Учнівське
самоврядування : проблеми , діяльність
Формування
ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без
широкого її залучення до участі в управлінні шкільними справами.
Самоврядування – громадянська цінність,
головною метою якої є виховання соціально-активної, гуманістично спрямованої
особистості з глибоко усвідомленою активною громадянською позицією. Це форма
демократичної побудови життя учнівського колективу.
Учнівське самоврядування – це спосіб
організації, принцип організації учнівського колективу, що забезпечує
комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до усвідомленої
систематичної участі в справах школи, класу, до вирішення важливих питань життя
колективу.
Головні завдання роботи органів учнівського
самоврядування в орієнтовно можуть бути такі:
·
формування та розвиток особистості
з високим рівнем національної свідомості і самоорганізації;
·
виховання організаторських умінь і
навичок шляхом поступового розширення діапазону громадських доручень, під час
виконання яких учні виступають у ролі організатора;
·
постійне виховання в них інтересу
до знань;
·
виховання творчого підходу до
вирішення проблем навчально-виховного процесу;
·
розвиток відносин “учитель-учень”,
“учень-учень”.
Розвиток самоврядування не зводиться тільки
до розробки його структури. Важливою функцією є реалізація провідних принципів,
які лежать в основі шкільного самоврядування, а саме: виборності, звітності,
самостійності і довіри. Шкільне самоврядування поступово стає значним фактором
педагогічної організації життя учнівського колективу, розвитку соціальної
активності учнів, формування в них почуття власної гідності,можливостей
проявляти себе в соціально значущих справах.
Дослідження показують, що самоврядування
– це ознака колективу, його функція. Чим воно дієвіше, тим дієвіший колектив.
Саме участь у роботі органів самоврядування дає можливість учням набувати
соціального досвіду громадянської поведінки. Згідно думки А.С.Макаренка,
самоврядування інколи може виявитися єдиним фактором, що створює особистість.
Характеризуючи свій виховний ідеал, він стверджував: “Він (учень-організатор)
повинен уміти підкорятися товаришу і вміти товаришувати. Повинен бути ввічливим,
суворим, добрим і безкомпромісним — залежно від умов його життя і боротьби. Він
має бути активним організатором. Він має бути наполегливим. Він має володіти
собою і впливати на інших; якщо його покарає колектив, він має поважати і
колектив, і покарання”.
Практика показує, що відносини учнів у
колективі не можуть розвиватися без чітко організованого самоврядування, яке
виводить їх на найвищий ступінь взаємин, створює міцний саморегулятор діяльності. Таким чином, педагогічно доцільна
організація самоврядування сприяє виробленню в учнів почуття господаря
навчального закладу, набуттю навичок співпраці на принципах рівності,
гласності, демократизму, а також позитивно впливає на формування в учнів таких
моральних якостей, які неможливо набути за допомогою лише словесних впливів.
Вищим органом самоврядування є учнівська
конференція, яка проводиться двічі на рік — у вересні та травні. На конференції
для визначення напрямів роботи комісій та підведення підсумків роботи доцільно
обирати представників від класних органів учнівського самоврядування. Це сприяє
залученню більшої кількості учнів до участі у справах школи.
Зазначимо, що
учнівське самоврядування не дублює структури дорослих органів управління.
Педагоги тут є консультантами, які спрямовують спільну діяльність на розвиток
самоврядування в первинних колективах.
Розвиток
самоврядування в первинних учнівських колективах дає можливість з’являтися
новим формам більш тісної взаємодії дорослих і вихованців; розвиватися
самодіяльності та ініціативи учнів, які пов’язані зі структурою самоврядування
у творчих об’єднаннях; підвищується відповідальність дорослих за розвиток
самостійності і творчої активності учнів; підвищується роль учителя в наданні
науково-методичної допомоги учнівським колективам та об’єднанням за інтересами,
органам їх самоуправління.
Взаємодія спрямована на забезпечення
активної участі кожного школяра в управлінні навчально-виховним процесом,
зростання рівня самостійності, відповідальності, розвиток їх організаторських
здібностей колективу. Розвиток учнівської самодіяльності виховує в дітей
почуття відповідальності, творчості, самостійності.
З участю
дорослих учні планують свою діяльність, організовують, аналізують її наслідки,
звітують перед колективом.
У ході
діяльності самоврядування організовується практична діяльність учнів,
визначаються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх
прав та обов’язків, проводиться систематичне навчання активу щодо планування,
проведення засідань, рейдів, чергувань тощо. Розширюється роль учнівського
самоврядування в житті навчального закладу по мірі нагромадження дітьми
організаторського досвіду, створюються нові структури, визначаються
відповідальні за доручені певні ділянки роботи тощо. Ціннісному ставленню до знань, особистісному
самовдосконаленню, стимулюванню учнів до активної діяльності, ініціативи та
творчості допомагають система рейтингового оцінювання класних колективів за
підсумками роботи комісій органу учнівського самоврядування.
З розвитком
самоврядування розширюються, поглиблюються права і обов’язки учнів. Педагог
зосереджує увагу членів органів самоврядування на досить широкий спектр їхньої
організаторської, управлінської діяльності в колективі.
Необхідною
умовою розвитку самоврядування в школі є наявність єдиної мети. Другою умовою є
співробітництво учителів і учнів. Таким
чином, під учнівським самоврядуванням ми розуміємо цілеспрямовану, конкретну,
систематичну, організаційну і прогнозовану за наслідками діяльності вихованців
роботу, у процесі якої реалізуються функції управління, спрямовані на вирішення
завдань, які стоять перед колективом.
Для того, щоб
діяльність органів самоврядування була результативною, її зміст, форми і
прийоми наповнюються творчістю, оптимізмом. Діяльність учнівського
самоврядування, на відміну від інших видів діяльності, має свою специфіку, яка
проявляється, по-перше, у тому, що в цій діяльності враховуються не тільки
вікові та організаторські можливості вихованців, але й інтереси колективу чи
будь-якого об’єднання. По-друге, управлінська діяльність здійснюється учнями,
які не досягли ще соціальної зрілості, не оволоділи управлінськими вміннями та
навичками. Саме тому учителі приділяють особливу увагу педагогічному
забезпеченню діяльності учнівського самоврядування в дитячих колективах та
наставництву. Зважаючи на те, що діяльність органів учнівського самоврядування
перш за все практична, учителі методично правильно готують учнів до
самоврядування, співробітничають з ними, розвивають і передають
організаторський досвід; вивчають разом з ними систему органів самоврядування;
розробляють разом з колективом учнів завдання, функції, права, обов’язки і міру
відповідальності кожного за доручену справу; включають у систему самоврядування
всіх членів колективу; узгоджують зміст роботи органів самоврядування з діяльністю
учнівських об’єднань за інтересами; налагоджують тісну взаємодію органів
самоврядування з батьківським комітетом; надають повсякденну допомогу; сприяють
розвитку гуманності, створенню атмосфери взаємодопомоги, відвертості, щирості,
людяності, милосердя, чуйності.
Самоврядування в
навчальному закладі має двоступеневу структуру – загальношкільну і класну.
Безперечно, що структура учнівського самоврядування не може бути стабільною, бо
вона існує завжди в колективі, який постійно розвивається, удосконалюється,
формується. Нагромаджується позитивний досвід і традиції, підвищується рівень
розвитку колективу, розширюються права органів самоврядування.
Усі органи
учнівського самоврядування працюють у тісній взаємодії. У класах вищим органом
управління є класні збори, на яких приймаються рішення з важливих питань
життєдіяльності колективу, вибирають актив, старосту. Староста підтримує
зв’язок класу з шкільним органом учнівського самоврядування, забезпечує
підготовку і проведення зборів,
чергувань по класу та інше. У класах обираються відповідальні за різні ділянки
колективної діяльності. Для організації колективних творчих справ у класах
створюються тимчасові групи активу тощо. Однією з головних фігур, яка сприяє
розвитку учнівського самоврядування у класі є класний керівник. Він
безпосередній наставник, вихователь, консультант.
Для організації
справжнього реального самоврядування дітям потрібні певні знання та вміння. Для
повноцінної роботи дитячого активу необхідно проводити навчання, тренінги,
семінари, давати можливість обмінюватися своїм досвідом з товаришами з інших
навчальних закладів.
Від рівня
освіченості, вихованості, духовного здоров’я учнів залежить майбутнє нашої
держави. Тим, хто сьогодні сидить за шкільною партою, завтра належить
розбудувати державу, дбати про її авторитет у світовому співтоваристві.
2. Правове підґрунтя
діяльності органів учнівського самоврядування
Закон «Про місцеве самоврядування
в Україні» деталізує конституційне визначення: «…самоврядування – це
гарантоване державною право і реальна здатність громади … самостійно або під
відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати
питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Найпершою
сходинкою місцевого самоврядування є дитяче та молодіжне самоврядування, яке
охоплює:
· учнівське
самоврядування (шкільне та самоврядування учнів ПТУ);
· самоврядування
вихованців позашкільних закладів;
· самоврядування
дітей та підлітків у дитячих громадських організаціях, творчих клубах,
об’єднаннях.
Дитяче
(молодіжне) самоврядування – це система
координації життєдіяльності й захисту прав та інтересів дітей (молоді) свого
регіону (організації, колективу).
Для організації створення Ради учнівського
самоврядування необхідно детально прописати саму процедуру створення Ради. У
відповідному Статуті має бути відображено:
· хто саме має право
обирати (тобто які класи беруть участь у виборах).
· кого можна обрати.
· якою буде структура
самоврядування
· процес виборів
· вибори
Статут
самоврядування – це «Конституція» учнівського
колективу навчального закладу, його Основний закон. Дуже важливо, щоб Статут не
вступав у протиріччя з існуючим законодавством.
У Статуті мають бути прописані всі
права та обов’язки шкільного самоврядування. Слід також назвати кожну посадову
особу в самоврядуванні й прописати її права і сферу обов’язків.
Ще один важливий документ необхідно
укласти шкільній республіці: угоду між адміністрацією ліцею, батьківським
комітетом та учнівським самоврядуванням про співпрацю.
Оскільки
йдеться про дитяче (молодіжне) самоврядування, необхідно розмежовувати
діяльність дітей та діяльність зацікавлених дорослих. Для дітей – це можливість
працювати самим, звертаючись по консультації, поради чи підтримку до старших,
досвідченіших людей. Для організаторів (координатора, методиста тощо) – це
моральна та методична підтримка своїх вихованців, допомога в організації
діяльності, вирішення тільки тих питань, які діти самі вирішити не в змозі. Ні
в якому разі дорослий не повинен виконувати роботу замість дітей. Його роль –
старший товариш, консультант, порадник, захисник.
Положення про раду.
Рада учнівського
самоврядування - це орган влади
школярів, який підпорядковується загальним зборам учкому та погоджується директором
школи.
Обраний до ради учкому може бути
кожен учень, який навчається в школі, визнає її статут і дотримується законів.
Рада вирішує питання про
порушення законів школи і в залежності від кількості та ступеня порушень
накладає стягнення.
Рада може подати клопотання до
адміністрації школи про виключення учня, або про апеляцію про його виключення.
Рада може подати клопотання про
захист учня в конфліктній ситуації з вчителем, або працівником школи.
Рада організовує та сприяє
організації різноманітних шкільних заходів, направлених на покращення умов
життя школи.
Рада учнівського
самоврядування обирає голову учнівської
ради, який займається організацією роботи ради, контролює роботу старост класів,
має право бути присутнім на засіданні педагогічної ради школи.
Учні, що входять до ради
організовують роботу комісій (відділів) учнівського самоврядування.
Староста класу – це учень, що
слідкує за дотриманням учнями статуту школи, сприяє організації життя класного
колективу.
Старосту обирає класний колектив,
або призначає класний керівник. Староста
звітує перед радою учнівського
самоврядування, класним керівником та
адміністрацією школи.
2.1. Нормативні
документи
Діяльність
дитячого самоврядування регулюють різні законодавчі акти. Правовим підґрунтям
діяльності органів дитячого (молодіжного) самоврядування є:
·
Конституція України;
·
Декларація прав дитини;
·
Конвенція ООН про права
дитини;
·
Закон України «Про освіту»;
·
Закон України «Про загальну середню освіту»;
·
Закон України «Про позашкільну освіту»;
·
Закон України «Про охорону дитинства»;
·
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;
·
Національна доктрина розвитку освіти;
·
Закон України «Про
виховання дітей і молоді»;
·
Національна програма «Діти України»;
·
Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ
століття);
·
Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та
регіональному житті;
·
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
·
Концепція громадської освіти в школах України;
·
Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські
організації»;
·
Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на
2009-2015 рр.;
·
Указ Президента України
«Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та
підтримки молодіжних громадських
організацій»;
·
Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекцій,
допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
·
Державна програма протидії торгівлі людьми;
·
Державна програма подолання дитячої безпритульності та
бездоглядності;
·
Державна типова
програма реабілітації інвалідів;
·
Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо
реалізації Конвенції ООН про права
дитини» на період до 2016 року (затверджено Законом України від 5
березня 2009 року № 1065 -VІ);
·
Програма національного виховання учнівської молоді на
2008-2020рр.;
·
Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період
до 2015 року.розпорядження й накази місцевих органів виконавчої влади та
управління освіти і науки;
·
статут навчального закладу, організації тощо.
3. Орган учнівського
самоврядування: структура, методика, практика.
Головними вимогами
до успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:
·
зацікавленість у його
розвитку адміністрації, педагогічного
колективу та більшості учнів;
·
чіткий розподіл
обов’язків по керівництву органами учнівського самоврядування;
·
оптимальна структура
учнівського самоврядування з урахування специфіки навчального закладу;
·
чітка система роботи
органів учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація,
вимоги, засідання);
·
організація системи
знань через органи учнівського самоврядування;
·
гласність у його
роботі;
·
нагородження ,
заохочення переможців через систему роботи органів учнівського самоврядування.
3.1.
Як організувати учнівське самоврядування?
Учнівське
самоврядування не є фікцією якщо:
·
вирішує реальні
проблеми учнів і приймає реальні рішення;
·
представляє всіх учнів
школи;
·
є демократичним – учні
самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні і реалізації
програми роботи самоврядування;
Практика роботи педагогічних
колективів шкіл показує, що при організації учнівського самоврядування
необхідно враховувати три взаємопов’язані етапи його розвитку.
Організаційна робота. Його головне
завдання полягає в організаторській роботі по зосередженню уваги педагогічного
та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування. Практична
робота на цьому етапі полягає у вивченні науково – методичної літератури з цієї
проблеми, проведення педагогічної ради, нарад при директорові, засідань
методичних об’єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем
організації учнівського самоврядування в школі.
На
цьому етапі педагогічним та учнівським колективом розв’язуються такі питання:
·
розробляється структура
учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;
·
визначається мета та
завдання учнівського самоврядування, виходячи з його структури;
·
розробляється
документація;
·
визначаються права та
обов’язки органів учнівського самоврядування;
·
обирається актив.
Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського
самоврядування. В ході його реалізації організовується практична діяльність
органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого
органу, його членів, виходячи з їх прав та обов’язків, проводиться систематичне
навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань
тощо.
Третій етап характеризується
постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі:
розширяється
роль учнівського самоврядування в житті школи по мірі нагромадження дітьми
організаторського досвіду; розширюються
права та обов’язки органів учнівського самоврядування.
4.Планування діяльності
органів учнівського самоврядування
планування
роботи
Втілення в життя будь-якого плану
вимагає, щоб події відбувались в логічному порядку. Наприклад, будівництво
будинку починається від заливання фундаменту, потім робиться підлога, зводиться
каркас конструкції, встановлюється дах, пізніше монтується каналізація та
електромережа і лише після цього можна завершити стіни. Подібним чином кожен
проект вимагає, щоб події відбувались в логічній послідовності. У випадку
територіальної організації, як правило, легше отримати допомогу, якщо дати
членам невеликі, легкі для розуміння завдання. Тоді кожен доброволець повинен
турбуватись за свою «ділянку», а не за весь захід. Досвід показує, що завжди
легше знайти добровольців, коли ми спроможні поставити їм чітке завдання, на
виконання якого дається певний час і визначається остаточний термін.
Необхідним елементом є координація
роботи багатьох людей, які працюють над різними складовими проекту. Кожна
одиниця чи група повинні розуміти, яким чином їх діяльність пов’язана з
загальним проектом. Звичайно, завдання можуть виконуватись одночасно, але
очевидним є той факт, що початок роботи над певними завданнями вимагає
закінчення роботи над попередніми. І врешті-решт особа, котра відповідає за
проект, повинна бути в змозі контролювати зроблені кроки, помічаючи проблеми,
які з’являються, і виконувати координуючі функції так, щоб втримати проект на
властивій стежці і врешті простежити за вчасним завершенням завдання.
4.1 План засідань органів учнівського самоврядування
(З досвіду
роботи ШПМ педагогів-організаторів)
«Погоджую»
«Затвержено»
Директор школи________ на учнівській
конфе ренції
Протокол №___від_______20__р.
План засідань учнівської
ради(СухівецькаЗОШ І-ІІ ступенів)
на 20..- 20.. навчальний рік
№ з/п
|
Тема
|
Дата
|
Хто виконує
|
Примітка
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
1.
Організаційне засідання
учнівської ради. Вибори голови та голів комісій. Ознайомлення зі своїми
обов’язками.
2.
Призначення вчителів-
консультантів.
3.
Затвердження плану роботи
учнівської ради на 2013- 2014 н. р.
4. Організація чергування по школі
|
19. 09
|
Педагог- організатор,
ЗДНВР
|
|
ЖОВТЕНЬ
|
1.
Проблема, над якою працює
школа і завдання учнівської ради.
2.
Знайомство зі своїми
обов’язками старост і літописців.
3.
Складання плану роботи на
канікули.
4.
Завдання учнівської ради щодо
реалізації Програми національного виховання учнівської молоді на 2008- 2020
р.р.
5.
Завдання органів учнівського
самоврядування щодо підготовки класних кімнат до осінньо- зимового періоду
|
17. 10
|
ЗДНВР,
старости класів
Педагог- організатор
Відповідальні за комісії
|
|
ЛИСТОПАД
|
1.
Оформлення куточка
учнівського самоврядування.
2.
Перевірка учнівських куточків
та куточків дитячої організації.
3.
Соціологічне опитування до
Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ-СНІДом.
4.
Випуск прес- центром газети
«Шкільне життя».
5.
Рейд- перевірка комісією
освіти стану навчальних підручників
6.
Підготовка до шкільних та
районних олімпіад
|
14. 11
|
Педагог- організатор, Голова учнівської ради,
Шкільне видавництво
Відповідальні за комісії
|
|
ГРУДЕНЬ
|
1.
Наші проблеми та шляхи їх
вирішення. Розмова з директором.
2.
Аналіз роботи комісії
внутрішніх справ.
3.
Рейд комісії внутрішніх справ
«Твоя шкільна форма».
4.
Стан поведінки учнів 5- 9
кл., дотримання ними Статуту школи щодо зовнішнього вигляду (шкільна форма)
5.
Підготовка та проведення
комісією цікавих справ і культури та
комісією по роботі з молодшими учнями Новорічного свята, Миколая,
виготовлення новорічних прикрас на ялинку.
5. Попередні підсумки роботи комісії спорту і здоров’я.
|
12. 12
|
Голова учнівської ради, Директор, Відповідальні за
комісії
|
|
СІЧЕНЬ
|
1.
Попередні підсумки роботи
учнівської ради.
2.
Анкетування членів ради з
метою визначення ефективності їх роботи.
3.
Ефективність роботи комісії
цікавих справ і культури. Підготовка до проведення вечору- зустрічі з
випускниками. Рейтинг класів за І семестр
4.
Організація комісією по
роботі з молодшими школярами конкурсу колядок.
5.
Звіт навчальної комісії про
стан успішності учнів за І семестр.
|
16. 01
|
Голова учнівської ради,
Педагог- організатор,
Відповідальні за комісії
|
|
ЛЮТИЙ
|
1.
Рейд- перевірки комісією внутрішніх
справ наявності щоденників. Як ведемо щоденники?
2.
Діяльність навчальної
комісії, пов’язана з підготовкою школярів до уроків.
3.
Правопорушення: які вони та
як з ними боротися?
4.
Підготовка та проведення Дня
святого Валентина.
5.
Випуск прес- центром газети «Шкільне
життя». Звіт шкільного видавництва про випуск шкільних стінгазет, блискавок,
колючок, виставок малюнків
|
06. 02
|
Відповідальні за комісії
Вч. консульт. комісії внутрішніх справ
Шкільне видавництво
|
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
1.
Складання плану роботи на
весняні канікули.
2.
Підсумки рейдів комісії
внутрішніх справ по перевірці якості прибирання шкільних кабінетів .
3.
Проведення комісією освіти
місячника «Бережемо книгу» у співпраці з бібліотекарем школи.
4.
Привітання жінок- ветеранів
пед. праці зі святом весни «8 БЕРЕЗНЯ»
|
06. 03
|
Педагог- організатор,
Відповідальні за комісії
|
|
КВІТЕНЬ
|
1.
Вирішення учнівських проблем.
2.
Діяльність шкільної служби
новин. Звіт комісії про свою роботу.
3.
Перевірка відвідування учнями
школи протягом місяця.
4.
Випуск шкільної газети до Дня
Перемоги. Організація вітання ветеранів зі святом.
5.
Трудовий десант напередодні
свята.
6.
Озеленення шкільної території
і класних кімнат
|
17. 04
|
ЗДНВР,
Педагог- організатор,
Відповідальні за комісії
|
|
ТРАВЕНЬ
|
1.
Звітні збори учнівської ради
за навчальний рік.
2.
Підготовка до свята
Останнього дзвоника та організація проведення випускного вечора
3.
Завдання класних колективів у
зв’язку з ремонтом школи і підготовкою до нового навчального року.
4.
Забезпечення гласності роботи
учнівської ради через стенд «Учнівська рада» та газету «Шкільне життя».
5.
Перспективи та плани на
майбутнє.
|
15. 05
|
Педагог- організатор,
Відповідальні за комісії, Директор
|
Засідання проходять:
УЧНІВСЬКА РАДА- 1 раз на місяць;
КОМІСІЇ-1 раз на 2 тижні;
Старостат-1 раз на 2 тижні
«Затверджено»
на
учнівській конференції _________
Планроботиучнівськогосамоврядування
ГородоцькоїЗОШ
на 20___-20____н.р.
№
|
Зміст роботи
|
Термін виконання
|
Відповідальний за виконання
|
примітка
|
||||||||||
вересень
|
||||||||||||||
1.
|
Учнівська конференція "Учнівське
самоврядування: досвід, проблеми, інновації, перспективи".
|
13.09.
|
Голова учкому ,
педагог-організатор
|
|||||||||||
2.
|
Дні друзів у класі «Від серця до серця»
|
02.09-06.09.
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
3.
|
Засідання ради музею
|
11.09.
|
Педагог-консультант,
члени ради
|
|||||||||||
4.
|
Проведення рейду –перевірки «Я- іду до школи»
|
щотижнево
|
Відділ дисципліни
і порядку
|
|||||||||||
5.
|
Проведення
акції «Чисташкола,чистий двір»
(упорядкування
території школи)
|
20.09
|
Господарчий
відділ
|
|||||||||||
6.
|
Аналіз навчання учнів
та відвідування ними школи.
|
До 25.09
Що-квартально
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
7.
|
Участь у конкурсі буклетів «Пропаганда здорового
способу життя », «Альтернатива шкідливим звичкам»
|
Вересень
«Екіпаж»
|
Редакція шкільної
газети
|
|||||||||||
8.
|
Засідання учкому
|
щомісяця
|
всі відділи
|
|||||||||||
Жовтень
|
||||||||||||||
9.
|
Проведення Дня самоврядування (до Дня вчителя)
|
4.10
|
Відділ культури і здоров’я.
|
|||||||||||
10.
|
Випуск святкових листівок до Дня вчителя
|
30.09- 4.10
|
Редакція шкільної
газети
|
|||||||||||
11.
|
Проведення освітніх екскурсій «Моє село, моя історія
жива»
1-4класи
|
14.10-18.10
|
Краєзнавчий
відділ
|
|||||||||||
12.
|
Рейд-перевірка
роботи чергового класу
|
19.10.
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
13.
|
Трудовий
десант на пришкільні ділянки.
|
10.10,11.10
|
Господарчий
відділ
|
|||||||||||
14.
|
Конкурс
«Ми її бачимо
такою »фото «до» і «після» перетворення (А4)
|
Жовтень
«Екіпаж»
|
Відділ дисципліни
і порядку
|
|||||||||||
15.
|
Конкурс на кращий зошит (1-4 класи)
|
21.10-25.10
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
Листопад
|
||||||||||||||
16.
|
«Ми за здоровий
спосіб життя» виступ агдбригади (в
рамках місячника Молодь за здоровий спосіб життя)
|
1.11-8.11
|
Відділ культури і здоров’я.
|
|||||||||||
17.
|
Проведення молодіжної акції "Скажімо курінню
"Ні". Рейд –перевірка
|
4.11-8.11
18.11-22.11
|
Відділ дисципліни
і порядку
|
|||||||||||
18.
|
Правовий
брейн – ринг для учнів 9 класу.
|
15.11
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
19.
|
Акція «Шкільне подвір'я»
|
Протягом місяця
|
Господарчий
відділ
|
|||||||||||
20.
|
Пом’янім
стражденний 33-й – година пам’яті. (23 листопада - День пам’яті жертв голодомору), випуск газети.
|
22.11
|
Краєзнавчий
відділ
|
|||||||||||
21.
|
Проведення лінійки до Дня рідної мови .
|
8.11
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
22.
|
Конкурс повчально-жартівливих відеороликів на тему
«Формула кохання »(фото-колаж А4)
|
Листопад
«Екіпаж»
|
Відділ культури і здоров’я.
|
|||||||||||
23.
|
Конкурс колажів «Хлопці очима дівчат»
|
Листопад
«Екіпаж»
|
Редакція шкільної
газети
|
|||||||||||
Грудень
|
||||||||||||||
24.
|
Виготовлення агіт листівок до всесвітнього дня боротьби
зі СНІДом
|
2.12-3.12
|
Редакція шкільної
газети
|
|||||||||||
25.
|
Виступ агідбригади
«Наша справа-боротьба за життя!»
|
2.12-3.12
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
26.
|
Привітання дітей поч.класів з Днем Св.Миколая
|
18.12
|
Відділ культури і здоров’я.
|
|||||||||||
27.
|
Організація
рейдів-перевірок вчасного приходу до школи
|
щомісяця
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
28.
|
Рейд «Твоя шкільна форма»
|
9.12 -13.12
|
Відділ дисципліни
і порядку
|
|||||||||||
29.
|
Конкурс талантів лідерів учнівського самоврядування
самоврядування «Андріївські вечорниці»
|
грудень
«Екіпаж»
|
всі відділи
|
|||||||||||
30.
|
Випуск сяткової газети
|
22.12
|
Редакція шкільної
газети
|
|||||||||||
31.
|
Конкурс проектів «Що принесе нам Новий рік»
|
16.12-28.12
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
Січень
|
||||||||||||||
32.
|
Привітання старожилів з Новорічними та Різвяними святами
|
13.01-17.01
|
всі відділи
|
|||||||||||
33.
|
Участь у екологічній лізі «Свій голос я віддаю дітям»
|
січень
|
Редакція шкільної газети
|
|||||||||||
34.
|
Проведення міні-фестивалю «Коляда»
|
20.01.
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
35.
|
„Підручник в руках учня”.
|
Протягом місяця
|
Господарчий відділ
бібліотекар
|
|||||||||||
36.
|
Проведення освітніх екскурсій «Моє село, моя історія
жива»
5-11 класи
|
січень
|
Краєзнавчий відділ
|
|||||||||||
37.
|
Робота з невстигаючими учнями. Рейд «Твоє домашнє
завдання»
|
23.01-27.01
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
38.
|
Конкурс відеороликів на тему «Новорічне
привітання лідерам» (3 хв)
|
січень
«Екіпаж»
|
Відділ дисципліни і порядку
|
|||||||||||
39.
|
Акція «Допоможи зимуючим птахам »
|
січень
|
Господарчий відділ
|
|||||||||||
Лютий
|
||||||||||||||
40.
|
Круглий
стіл з воїнами афганцями «Афганістан
болить в моїй душі»,
|
14.02
|
Відділ культури і здоров’я.
|
|||||||||||
41.
|
Поштова
скринька вітань до Дня св. Валентина. Конкурс на кращу листівку-валентинку
|
13.02
|
Всі відділи
|
|||||||||||
42.
|
Вечір
для старшокласників „Кав’ярня святого Валентина”
|
14.02
|
Відділ дисципліни і порядку
|
13.02
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||
43.
|
Рейд
по перевірці стану класних кімнат
|
17.02-21.02
|
Господарчий відділ
|
|||||||||||
44.
|
Огляд
куточків державної символіки.
|
24.02-28.02
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
45.
|
Проведення пошукової роботи
|
Протягом року
|
Краєзнавчий відділ
|
|||||||||||
46.
|
Конкурс –презентація на тему «Формула кохання
»(фотографія з життя)
|
Лютий «Екіпаж»
|
Всі відділи
|
|||||||||||
47.
|
Рейд-перевірка щоденників
|
Відділ дисципліни і порядку
|
||||||||||||
Березень
|
||||||||||||||
48.
|
Виготовлення вітальних листівок до 8 березня
|
5.03
|
Редакція шкільної газети
|
|||||||||||
49.
|
Допомога у проведенні виховного заходу «Міні-міс Весна
»(2-4 класи)
|
7.03
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
50.
|
Вечір власної поезії.
|
21.03
|
всі відділи
|
|||||||||||
51.
|
Випуск та презентація збірки авторських творів «Кожна
душа повна поезії»
|
21.03
|
Редакція шкільної газети
|
|||||||||||
52.
|
Проведення рейду –перевірки «Я- іду до школи»
|
щотижнево
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
53.
|
Акція
«Зробимо рідне село чистим!»
|
17.03-21.03
|
Господарчий відділ
|
|||||||||||
54.
|
Операція «Зелений паросток майбутнього »(впорядування
шкільного саду та насаджування молодих дерев)
|
21.03
|
Відділ дисципліни і порядку
|
|||||||||||
55.
|
Конкурс плакатів до 8 Березня «Вітальня листівка»
(формат А2)
|
березень
«Екіпаж»
|
Всі відділи
|
|||||||||||
Квітень
|
||||||||||||||
56.
|
Участь у конференції „Екологічні проблеми села ”
для учнів 10-11 кл.
|
04.04
|
Відділ дисципліни і порядку
|
|||||||||||
57.
|
Трудовий
десант по впорядкуванню території школи
|
1.04-4.04
|
Господарчий відділ
|
|||||||||||
58.
|
Вікторина
„Юні знавці права”
|
13.04
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
59.
|
Виставка малюнків «Людина –частина живої природи »до
Дня довкілля
|
17.04
|
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
60.
|
Мітинг
скорботи „Чорнобильська сльоза обпікає душу ” до Дня Чорнобильської трагедії
(26.04)
|
25.04
|
Краєзнавчий відділ
|
|||||||||||
61.
|
Рейд
–перевірка вимог щодо шкільної форми
|
14.04-18.04
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
травень
|
||||||||||||||
62.
|
Рейд
"Подвір’я школи – наше обличчя".
|
Протягом місяця
|
Господарчий відділ
|
|||||||||||
63.
|
Акція
–«Пам'ять» поздоровлення ветеранів.
|
7.05
|
Краєзнавчий відділ
|
|||||||||||
64.
|
Усний
журнал «Не забутній день Перемоги»
|
8.05
|
Відділ дисципліни і порядку
Відділ культури і здоров’я
|
|||||||||||
65.
|
Випуск
газети "Все до серденька матері горнеться".
|
2.05
|
Редакція шкільної газети
|
|||||||||||
66.
|
Свято
«Гордість школи » до Дня науки (12.05.), (відзначення призерів олімпіад та
конкурсів)
|
12.05
|
Навчальний відділ
|
|||||||||||
67.
|
Вибори
Голови учкому
|
16.05
|
Всі відділи
|
|||||||||||
68.
|
Звітно –воборча конференція
Підсумки
виборів.. Підсумки роботи за 2013-2014н.р.,
планування роботи на наступний рік
|
23.05
|
Всі
відділи
|
|||||||||||
« Погоджено»
на
засіданні парламенту від 09.09.20___р.
Голова
парламенту _________Т. Кричильська
План
роботи ради лідерів
на
2013-2014 н. р.
№
|
Зміст роботи
|
Дата
|
Відповідальний
|
1
|
Організаційне засідання:
ü Розподіл
обов’язків між членами БІНОМу
ü Організація
роботи шкільного радіовузла
Організація
чергування по школі
ü Ознайомлення
із планом роботи РРДС «Екіпаж»
ü Погодження
плану роботи на навч. рік
|
09.09
13
|
Голова
парламенту
|
2
|
ü
ü Затвердження
планів роботи комісій
ü Про
організацію конкурсу класних куточків
ü Про
організацію Дня самоврядування
|
24.09.13
|
Голова
парламенту
|
3
|
ü
ü Про
участь у роботі РРДС «Екіпаж»
ü Про стан
чергування класів по гімназії та
роботу учнівської ради профілактики
|
15.10.13
|
Голова
парламенту
|
4
|
ü
ü Звіт голів
комісії за І семестр
ü Про
підготовку до Нового року
|
10.12.13
|
Голова
парламенту
|
5
|
ü Про
громадську активність учнів
ü Про
стан відвідування учнями гімназії
ü Про
організацію Дня самоврядування
|
04.
02.14
|
Голова
парламенту
|
6
|
ü
ü Про
організацію дозвілля молодших школярів.
ü Про
організацію «Гімназійного олімпу» - відзначення переможців конкурсів та
олімпіад
|
14.03.14
|
Голова
парламенту
|
7
|
Про організацію звітно-виборчої учнівської
конференції
Звіт голів комісій про проведену
роботу
ü Про організацію виборів голови парламенту
|
18.04.14
|
Голова
парламенту
|
8
|
ü
ü Підсумки
роботи учнівського самоврядування за 2013-2014 н. р.
ü Про
організацію роботи вожатих у
пришкільному таборі відпочинку
|
16.05.14
|
Голова
парламенту
|
4.2.
План
навчання активу учнівського самоврядування
(З досвіду роботи ШПМ
педагогів-організаторів)
Навчання
лідерів учнівського самоврядування (8-11 класи)
Олександрійської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
1.
|
Теоретична частина.
1.Учнівське
самоврядування: суть, завдання і організація, нормативно – правова база.
2.Вибір
основних напрямів роботи (інформації, бесіда)
|
Вересень
|
|
Практичне
заняття.
Складання
плану роботи на І семестр (КТС « Банк цікавих ідей»), оформлення відповідної документації.
|
|||
2.
|
Теоретична частина.
1.Актив
ради та його функції (організувати,
вчити, допомагати, контролювати , аналізувати ). (Бесіда,
рекомендації)
2.Робота центрів , старостату в
учнівському самоврядуванні. (бесіда)
|
Жовтень
|
|
Практичне
заняття.
Оформлення
куточка учнівського самоврядування. Ознайомлення з різними засобами і формами
оформлення куточків. ( робота з
наочністю)
|
|||
3.
|
Теоретична частина.
1.Форми
підсумовування роботи центрів (КТС „Калейдоскоп цікавих
справ", інтерв'ю, робочий
збір, гра „ Вільний мікрофон ")
2.Плани
та завдання роботи органів самоврядування в центрах на листопад-грудень (інформація
про підсумки анкетування в центрах)
|
Листопад
|
|
3.Практичне заняття.
Оформлення документації ( написання
протоколів, звітів, інформацій, фотоматеріалів)
|
|||
4.
|
Теоретична частина
1.Робочі засідання
ради активу, окремих центрів центрів. Методика та форми їх проведення.
(ознайомлення з
методичними рекомендаціями
щодо проведення засідань)
2.Робота
центрів.
(розповідь-бесіда з досвіду роботи)
|
Грудень
|
|
3.Практичне заняття.
Робочий
збір центрів (ділова гра, демонстрація
різних форм проведення)
|
|||
5.
|
Теоретична частина.
1.
Збори учнівського колективу як
найвищий орган учнівського самоврядування.
2.
Алгоритм проведення учнівської конференції.
|
Січень
|
|
3.Практичне заняття.
Проведення
гри « На учнівській конференції»
|
|||
6.
|
Теоретична частина .
1.
Класні збори як найвищий орган класного самоврядування.
2.
Алгоритм проведення класних зборів.
|
Лютий
|
|
Практичне заняття.
Складання тематики класних зборів.
|
|||
7.
|
Теоретична частина.
1.Робота
центрів у раді.
(обмін досвідом роботи)
2.Робота з
новинами преси. Форми
проведення огляду новин.
(ознайомлення з інформацією. Обмін досвідом.)
|
Березень
|
|
Практичне заняття.
Проведення огляду
новин у центрах ( ділова гра)
|
|||
8.
|
Теоретична частина.
1.Форми
проведення звітно – виборних зборів .
2.
« Яким повинен бути справжній лідер» (
бесіда)
|
Квітень
|
|
Практичне заняття.
Вибори
лідера. (рольова гра)
|
|||
9.
|
Теоретична частина.
„Як підвести підсумки роботи ради самоврядування за навчальний
рік?" (бесіда)
|
Травень
|
|
Практичне заняття
1.Підсумки роботи голів центрів та їх
заступників.
(на основі інформації та
обміну досвідом роботи
2.КТС „Банк цікавих ідей". (збирання
цікавих пропозицій до
планів роботи центрів на наступний навчальний рік)
|
Навчання
лідерів учнівського самоврядування (5-7 класи)
Олександрійської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
№з/п
|
Зміст роботи
|
Термін
проведення
|
Відповідальні
|
Примітка
|
1.
|
Учнівське самоврядування: суть, завдання,
організація.
|
вересень
|
Педагог-організатор
|
|
2.
|
Система
роботи учнівського самоврядування Олександрійської ЗОШ І – ІІІ ст..
|
жовтень
|
Педагог-організатор
|
|
3.
|
Зміст
діяльності самоврядування в класі. Розподіл доручень в класному колективі.
|
листопад
|
Педагог-організатор
|
|
4.
|
Староста
та її обов’язки.
Рольова
гра « Яким повинен бути справжній лідер»
|
грудень
|
психолог
|
|
5.
|
Класні
збори як найвищий орган класного самоврядування.
|
січень
|
Педагог-організатор
|
|
6.
|
Учнівський куточок: основне призначення, орієнтовні
розділи та рубрики.
|
лютий
|
Голова
центру « Юнпрес»
|
|
7.
|
Практичне заняття.
Оформлення основної документації ( протоколів, звітів,
інформацій, фотоматеріалів)
|
березень
|
Президент
ШПР
|
|
8.
|
Алгоритм
проведення звітно – виборних зборів
класного колективу.
|
квітень
|
Педагог-організатор
|
|
9.
|
Круглий
стіл « Традиції нашого класного колективу»
|
травень
|
Голова
старостату
|
4.3 План засідань та
навчання комісій учнівського самоврядування
(З досвіду
роботи ШПМ педагогів-організаторів
План засідань
КОМІСІЇ ПРАЦІ ТА МИЛОСЕРДЯ
(СухівецькаЗОШ І-ІІ ступенів)
вчитель-консультант:
_______________________
№ з/п
|
Тема
|
Дата
|
Хто виконує
|
Примітка
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
1.
Організація вітань вчителів-
ветеранів зі святом 1 ВЕРЕСНЯ.
2.
Організація чергування по
школі.
3.
Проведення акції «Чиста
школа, чистий двір» (упорядкування території школи)
|
16. 09
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЖОВТЕНЬ
|
1.
Завдання комісії щодо
виховання ціннісного ставлення особистості до себе та праці.
2.
Підготовка класних кімнат до
осінньо- зимового періоду.
3.
Організація вітань вчителів-
ветеранів з Днем вчителя.
4.
Акція «Щастя на крилах»
|
14. 10
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛИСТОПАД
|
1.
Соціологічне опитування до
Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ-СНІДом.
2.
Трудові акції школярів з
догляду за шкільним садом, виготовлення годівничок, розвішування їх по
деревах
|
18. 11
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ГРУДЕНЬ
|
1.
Організація роботи майстерні
«Снігуроньки і Діда Мороза» (виготовлення новорічних прикрас).
2.
Оформлення залу для
проведення свята Нового року.
|
16. 12
|
Відповідальні за комісію
|
|
СІЧЕНЬ
|
1.
Організація вітань педагогів-
ветеранів зі святом Нового року та Різдва Христового
|
20. 01
|
Відповідальні за комісію комісію
|
|
ЛЮТИЙ
|
1.
Організація роботи «Книжкової
лікарні».
2.
Оформлення залу для
проведення вечору до Дня святого Валентина.
|
10. 02
|
Відповідальні за комісію
|
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
1.
Привітання жінок- ветеранів
пед. праці зі святом весни «8 БЕРЕЗНЯ».
2.
Операція «Зелений паросток
майбутнього» (впорядкування шкільного саду та насаджування молодих дерев)
|
07. 03
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
КВІТЕНЬ
|
1.
Трудовий десант напередодні
свята Перемоги.
2.
Операція «Забуті могили»
|
20. 04
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
ТРАВЕНЬ
|
1.
Завдання класних колективів у
зв’язку з ремонтом школи і підготовкою до нового навчального року.
2.
Організація вітань ветеранів
В. В. війни з Днем Перемоги
|
18. 05
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
План
засідань КОМІСІЇ
ОСВІТИ
(СухівецькаЗОШ І-ІІ ступенів)
Вчитель- консультант:_________
№ з/п
|
Тема
|
Дата
|
Хто виконує
|
Примітка
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
1.
Стан навчальних підручників
на початку навчального року. Рейд- перевірка.
2.
Організація взаємодопомоги в
навчанні.
|
16. 09
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЖОВТЕНЬ
|
1.
Рейд- перевірка виконання
письмових домашніх робіт.
2.
Конкурс на кращий зошит.
3.
|
14. 10
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛИСТОПАД
|
1.
Рейд- перевірка стану
навчальних підручників.
2.
Підготовка до шкільних та
районних олімпіад
|
18. 11
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ГРУДЕНЬ
|
1.
Стан успішності учнів за І
семестр.
2.
Звіт про результати повторної
перевірки шкільних підручників та учнівських зошитів.
|
16. 12
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
СІЧЕНЬ
|
1.
Робота з невстигаючими
учнями.
2.
Рейд «Твоє домашнє завдання»
|
20. 01
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛЮТИЙ
|
1.
Підготовка школярів до
уроків.
2.
Рейд- перевірка ведення
щоденників.
3.
Конкурс на кращий щоденник.
|
10. 02
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
1.
Проведення місячника
«Бережемо книгу» (у співпраці з бібліотекарем школи).
2.
Акція «Подаруй дитині книгу»
(співпраця комісії освіти з комісією по роботі з молодшими школярами)
|
07. 03
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
КВІТЕНЬ
|
1.
Успішність учнів 1- 4 класів.
2.
Стан поведінки та успішності
учнів 5- 8 класів, дотримання ними правил для учнів ЗОШ.
|
20. 04
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
ТРАВЕНЬ
|
1.
Стан успішності учнів 9 класу
за ІІ семестр.
2.
Підготовка учнів 9 класу до
ДПА.
|
18. 05
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
План засідань КОМІСІЇ
ЦІКАВИХ СПРАВ І КУЛЬТУРИ
(СухівецькаЗОШ І-ІІ ступенів)
Вчитель- консультант:_________
№ з/п
|
Тема
|
Дата
|
Хто виконує
|
Примітка
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
1.
День Знань. Свято Першого
дзвоника.
2.
Рекламна акція «Кожен учень
хоче знати, де свої таланти показати» (організація гурткової роботи, записи в
гуртки).
3.
Свято осені і квітів «Осінній
вернісаж- 2011»
|
14. 09
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЖОВТЕНЬ
|
1.
Складання плану виховної
діяльності на осінні канікули.
2.
День учнівського
самоврядування. Вечір до Дня вчителя «Щастя Вам, вчителі!»
|
12. 10
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛИСТОПАД
|
1.
Конкурс естрадної та
авторської пісні «Юна зірка».
2.
День пам’яті жертв
голодомору. Тематична лінійка для учнів 5- 9 класів, проведення виховних
годин.
3.
Традиційне шкільне шоу
«Посвята у випускники та їх наступники».
|
16. 11
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ГРУДЕНЬ
|
1.
Підготовка та проведення
Новорічного свята, Миколая.
2.
Виготовлення новорічних
прикрас на ялинку.
3.
Всесвітній день боротьби зі
Снідом. Проведення акції «Молодь проти Сніду».
4.
Андріївські вечорниці.
|
01. 12
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
СІЧЕНЬ
|
1.
Підготовка до проведення
вечору- зустрічі з випускниками.
2.
Конкурс Різдвяних колядок,
щедрівок.
|
20. 01
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛЮТИЙ
|
1.
Підготовка та проведення Дня
святого Валентина.
2.
День захисника Вітчизни.
Підготовка та проведення свята «Козацькі розваги».
|
10. 02
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
1.
Складання плану виховної
діяльності на весняні канікули.
2.
Свято весни «8 БЕРЕЗНЯ».
|
02. 03
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
КВІТЕНЬ
|
1.
Лінійка пам’яті «Дзвони
Чорнобиля».
2.
Підготовка та проведення Дня
Перемоги.
3.
Конкурс малюнків «Намалюю
писанку, намалюю». Виставка творчих робіт.
|
18. 04
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
ТРАВЕНЬ
|
1.
Підготовка до свята
Останнього дзвоника та організація проведення випускного вечора.
|
16. 05
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
План засідань
КОМІСІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
(СухівецькаЗОШ
І-ІІ ступенів)
Вчитель- консультант:_________
№ з/п
|
Тема
|
Дата
|
Хто виконує
|
Примітка
|
ВЕРЕСЕНЬ
|
1.
Контроль за відвідуванням
учнями школи.
2.
Дисципліна на уроках в учнів
1- 4 класів.
|
15. 09
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЖОВТЕНЬ
|
1.
Організація чергування
старшокласників під час проведення вечорів та дискотек.
2.
Обов’язки чергового класу по
школі. Стан чергування учнів по школі.
|
13. 10
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛИСТОПАД
|
1.
Конкурс на кращого знавця
статутних вимог у школі та поза її межами.
2.
Відвідування учнями школи
протягом осіннього періоду.
|
17. 11
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ГРУДЕНЬ
|
1.
Рейд «Твоя шкільна форма».
2.
Стан поведінки учнів 5- 9
класів, дотримання ними Статуту школи щодо зовнішнього вигляду (шкільна
форма).
|
01. 12
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
СІЧЕНЬ
|
1.
Зустріч з працівниками
правоохоронних органів.
2.
Робота учнівських колективів
з учнями, схильними до правопорушень.
3.
Розгляд поведінки учнів, які
порушують дисципліну.
|
19. 01
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
|
ЛЮТИЙ
|
1.
Рейд- перевірка наявності
щоденників. Як ведемо щоденники?
2.
Співпраця з шкільним
видавництвом. Підготовка та випуск сторінки «Правозахист і правоосвіта»
газети «Шкільне життя».
|
16. 02
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
БЕРЕЗЕНЬ
|
1.
Рейд- перевірка якості прибирання
шкільних кабінетів.
2.
Збереження учнями шкільного
майна та підручників.
|
15. 03
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
КВІТЕНЬ
|
1.
Перевірка відвідування учнями
школи протягом ІІ семестру.
|
19. 04
|
Відповідальні за комісію,
Вчитель- консультант
|
|
ТРАВЕНЬ
|
1.
Комісія внутрішніх справ:
успіхи та проблеми.
2.
Аналіз обліку дітей, схильних
до правопорушень.
|
10. 05
|
Вчитель- консультант,
Відповідальні за комісію
|
5.Збори учнівського колективу як найвищий
орган учнівського самоврядування
Збори – це форма виховної роботи, яка розглядається як вища форма
учнівського самоврядування. У всіх виховних системах (С. Шацького, А. Макаренка
та ін.), які відзначаються високими результатами, їх організатори відводили
зборам дуже важливе місце.
5.1.Учнівська конференція як форма набуття практичного
досвіду.
Найвищим органом учнівського
самоврядування в школі є учнівська конференція. Саме тут
починається справжня учнівська демократія. На таку конференцію учні та вчителі
збираються двічі на рік (на початку і наприкінці навчального року). Делегатів
учнівської конференції обирають на класних зборах (8-11 класи). Делегатами
можуть бути вчителі, батьки. На учнівських конференціях обираються представники
до ради школи, представники до комісій (на початку року), голови комісій
звітують про роботу за навчальний рік. Конференція вважається повноправною,
якщо присутніх не менше 1/3 кількості делегатів. Кожний делегат має один
вирішальний голос. Будь-яких порушень при голосуванні не допускається.
З
метою підготовки учнівської конференції створюється оргкомітет або робоча
(творча) група, яка визначає термін, проблематику та порядок проведення
конференції, розробляє її змістовні аспекти (питання для обговорення,
регламент, порядок роботи, проект рішення, рекомендації та інші матеріали),
інформує про це громадськість, організовує підготовку основних виступів, готує
приміщення, матеріально-технічне забезпечення конференції, проводить інші
організаційні заходи щодо її підготовки.
Для
ведення конференції з числа її учасників обирається голова. Конференція школи
має право приймати рішення з будь-яких питань, пов᾽язані з виховним процесом
школи та учнівським самоврядуванням, приймати Статут та вносити необхідні зміни
та доповнення, заслуховувати звіти голови учнівського самоврядування, голів
комісій, старост класів, схвалювати чи не схвалювати їхню діяльність.
Рішення
конференції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше, ніж
половина присутніх делегатів, про нього оперативно інформуються всі учасники
навчально-виховного процесу.
План проведення конференції
1.
Відкриття
конференції.
2.
Голосування.
3.
Оголошення
проекту порядку денного.
4.
Голосування.
5.
Затвердження
регламенту.
6.
Голосування.
7.
Розгляд
питань порядку денного ( виступи).
8.
Внесення
пропозицій .
9.
Голосування.
10.
Прийняття рішення.
11.
Голосування.
12.
Закриття
конференції.
5.2
Класні збори : колективний орган самоврядування в класі
Класні збори – вищий орган класного самоврядування,
метою якого є згуртування учнівського колективу, вироблення у школярів
організаторського досвіду, навичок, формування громадської думки класу,
координація творчих зв᾽язків шкільних та класних органів самоврядування,
залучення учнів до участі у вирішенні трудових, соціально-моральних потреб
суспільства.
Основним
завданням класних зборів є обговорення і вирішення питань життєдіяльності
класного колективу.
Учитель
повинен вміло використовувати і такий важливий орган учнівського
самоврядування, як збори колективу класу. Раціональна їх організація є могутнім
чинником зміцнення учнівського колективу, важливим засобом виховання в учнів
почуття честі і обов'язку, сміливості та мужності, принциповості й
відповідальності за свої вчинки, вміння самостійно аналізувати питання,
підпорядковувати особисті інтереси суспільним, казати правду у вічі та
вислухати справедливу критику товариша. Учнівські збори класу можуть
стосуватися найрізноманітніших аспектів життя колективу. Найчастіше їх
присвячують питанням повсякденного життя: організації допомоги комусь із
школярів, обговоренню заходів щодо поліпшення успішності та зміцнення дисципліни,
підготовці до культурно-масового заходу, випуску журналу, підсумкам навчальних
занять за семестр або рік та ін. Особливо важливими е збори, присвячені
актуальним питанням сучасності, визначним історичним подіям, питанням
морального виховання.
В усіх
випадках слід зважати на вік учнів, їх підготовленість і розвиток, домагатися
того, щоб питання, які розглядаються на зборах, були близькі, зрозумілі їм,
цікавили їх. Ідейність і цілеспрямованість зборів теж не повинні випадати з
поля зору вчителя.
Особливо
ретельно слід готувати збори в 5 -7 класах, оскільки учні тільки-но залучаються
до нової форми суспільного життя. На цьому етапі доводиться зупинятися на
дрібних, часто організаційних, питаннях, вчити їх готувати збори, організовано
вести їх, фіксувати прийняті рішення, стежити за їх виконанням. Усі ці питання
мають вагоме виховне значення, бо привчають школярів серйозно ставитися до
керівного органу учнівського колективу, поважати його рішення, дисципліновано
поводитися під час його виконання.
Учні старших
класів мають більше самостійності як у складанні порядку денного зборів, так і
в їх проведенні. Завдання класного керівника - своєчасно помітити питання, що
найбільше хвилюють учнів, допомогти ґрунтовніше підготуватися до їх обговорення
на зборах, тактовно наполягати на правильному їх розв'язанні.
Класні
збори:
Обирають
- органи
самоврядування класу;
- делегатів
на шкільну конференцію;
- кандидатури
в склад шкільного органу самоврядування
Заслуховують:
- звіти
про виконання доручень;
- звіти
комісій самоврядування перед учнями класу;
- інформацію
старости про рішення загальношкільної конференції;
- підсумки
участі учнів у справах класу, школи
Обговорюють:
- питання
організації проведення чергування в класі;
- виконання
учнями Правил для учнів;
- надзвичайні
випадки, складні або конфліктні ситуації, які виникли у класі
Інструктують:
- Про
зміни, або введення нових організаційних моментів стосовно режиму
функціонування школи
Права та обов’язки учнів класу на
зборах:
Учні класу мають право:
Обирати
та бути обраним до органів учнівського самоврядування класу, школи
Виступати
на зборах
Вносити
питання на обговорення
Відстоювати
точку зору до прийняття зборами рішення
Брати
участь у масових заходах, акціях тощо
Учні класу зобов’язані:
Підпорядковуватись
рішенню зборів, прийнятих більшістю голосів
Звітуватись
перед зборами, якщо вони того потребують
Основні форми проведення:
ü консультативні
(роз’яснення організаційних моментів, нововведень та інших питань);
ü дискусійні
(у разі виникнення у класі проблемних ситуацій);
ü семінари,
диспути ( розгляд цікавих актуальних питань громадського життя учнівського
колективу);
ü клубні
(обговорення питань цікавих для значної частини класу);
ü творчі
зустрічі (проведення зустрічей з цікавими людьми);
ü звітно-виборні
(один раз на рік, заслуховуються звіти центрів (комісій), обирається новий
актив)
Організація роботи:
1.
Класні збори проводяться один раз на
місяць.
2.
На зборах розглядається одне-два
питання, тривалість, як правило, не більше 30 хв.
3.
Головний метод проведення зборів є
діалог.
4.
Учні класу запрошуються на збори і
ознайомлюються із порядком денним не пізніше ніж за 4 дні до їх проведення.
5.
Відповідальність за підготовку і ведення
зборів несе:
- у 5-7
кл. – класний керівник;
- у 8-11
кл. – староста, яка звітується перед класним керівником
6.
Голова продумує і готує до зборів
необхідну інформацію і документи.
7.
Збори мають свій «сценарій», програму,
рекомендації, поради, настанови.
8.
Для вирішення організаційних питань з
числа учнів класу призначається ініціативна група.
9.
Вкінці кожних зборів заслуховується
інформація старости про виконання рішень попередніх зборів.
10.
Інформація про рішення зборів вивішується в
класному куточку змінної рубрики «Класні збори вирішили» на наступний день
після зборів.
11.
Голова зборів інформує голову учнівського
самоврядування закладу про підсумки проведення зборів.
12.
Активісти класу рекламують діяльність
учнівського самоврядування класу через шкільні засоби інформації.
6.
Взаємодія
органів учнівського самоврядування з педагогічним та учнівським
колективом,батьківською громадськістю
Вплив
сім’ї на дитину
унікальний, а багато в чому й незамінний. В сім’ї
особистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі й
найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю
довіряє.
В.О. Сухомлинський стверджував: «У
сім’ї шліфуються найтонші грані
людини-громадянина, людини трудівника, людини – культурної особистості.
Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як
особистості. Стаття 59 Закону України «Про освіту» покладає на батьків
відповідальність за фізичне здоров'я і психічний стан дітей, створення належних
умов для розвитку їх природних здібностей.
Утримання своїх дітей до повноліття
– це конституційний обов’язок кожного громадянина України.
Значну роль у вихованні школярів
варто відвести спільним діям навчального закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від
особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі.
Батьки
та вчителі повинні стати партнерами, активними співучасниками великого творчого
процесу виховання учнів, що дозволить реалізувати виховну мету
загальноосвітнього навчального закладу.
Правове регулювання
відносин у сім’ї між батьками і дітьми здійснюється
на основі Конституції України, законодавства про шлюб і сім’ю та цивільного
Кодексу України. Правовідносини між батьками і дітьми регулюються також такими
міжнародними документами, як Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини і
Конвенція про права дитини, схвалені Генеральною асамблеєю ООН і ратифіковані
Верховною Радою України, в яких, зокрема, зазначено, «що дитині для повного розвитку треба рости в
сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння».
Найвища
мета виховання дітей у родині й школі – забезпечити
високий рівень освіченості й вихованості свідомого громадянина України,
здатного на основі життя й досвіду власного народу та досягнень світової науки
і культури, врахування національно-територіальних особливостей України
здійснювати соціально-економічний
розвиток і господарювання в країні, утверджувати найвищі ідеали
гуманістичної культури й демократичних взаємовідносин людей, відстоювати й
захищати права, гідність і честь своєї Вітчизни.
Воно найповніше відповідає потребам
відродження України й однаковою мірою стосується як українців, так і
представників інших народів, що проживають в Україні.
Формування національної
самосвідомості дітей у сім’ї передбачає освоєння молоддю явищ своєї етичної
спільності, національних цінностей (мови, території, культури), формування
відчуття своєї причетності до історії держави, патріотизм.
Правове виховання дітей
у сім’ї
має забезпечити:
· знання
й дотримання членами сім’ї і дітьми норм Конституції, прав та
обов’язків громадян, законодавства
України;
· знання
основних положень Загальної декларації про права людини, Декларації прав дитини та Конвенції про права дитини, прийнятих
Генеральною Асамблеєю ООН;
· володіння
рідною і державною мовами, опанування народної моралі, етики, культури, що, у
свою чергу, формує національний менталітет;
· усвідомлення громадської
відповідальності за здійснені вчинки і правопорушення;
· негативне
ставлення до проявів беззаконня, проступків і правопорушень.
З цією метою батьки і
школа домагаються:
· усвідомлення
дітьми ролі фізичної культури в різнобічному розвитку особистості, свідомого
ставлення до зміцнення свого здоров'я як необхідної умови підготовки до
суспільно корисної праці, служби в армії і захисту Батьківщини;
· виховання
потреби в регулярних заняттях фізичною
культурою, дотримання режиму дня, прагнення до оволодіння
санітарно-гігієнічними знаннями і навичками, утвердження здорового способу життя.
Стратегія
співробітництва з батьками не може бути визначена
без чіткого уявлення про ті педагогічні
проблеми, які можна вирішити тільки разом.
Які це можуть бути проблеми?
· Вибір
освітньої програми для дитини;
· мотивація
навчання, інтереси дитини, її життєві плани;
· формування
інтересів та ціннісних орієнтацій у сфері культури, дозвілля, самостійної
діяльності;
· виявлення
причин відставання дитини у навчанні, її пасивності в пізнавально-розвиваючих
справах класного колективу;
· виявлення
обдарованості та розвитку здібностей дитини;
· індивідуальний
підхід як одна з умов розвитку, освіти особистості;
· досягнення
учнем сприятливого статусу в класному колективі;
· попередження
асоціальної дітей та підлітків;
· спільна
діяльність у важкі періоди розвитку дітей та період кризи дорослішання;
· спільне
піклування про здоров'я дітей;
· попередження
та подолання конфліктів з однолітками, дорослими (педагогами, батьками та
іншими);
· розвиток
пізнавального ставлення до світу та пізнавальних інтересів;
· вплив
школи та батьків на формування життєвих планів і вибір професії;
· встановлення
взаєморозуміння між поколіннями;
· спільна
діяльність щодо утворення в школі сприятливого освітнього середовища, здорового
морально-психологічного клімату, що виключає можливість школи стати просто
«місце для присутності» (С.Т.Шацький).
Таким
чином, стратегія взаємодії керівника закладу з батьками учнів – велика
педагогічна проблема, це система, що поєднує зусилля великої кількості людей:
педагогічного колективу, батьків, соціальних партнерів школи, адміністративного
апарату для розв’язання великої кількості конкретних задач.
6.1.Угода про співпрацю між учнівським
самоврядуванням,педагогічним колективом та батьківською громад кістю.
Угода про співпрацю
МИ:
Педагогічний колектив Сухівецької ЗОШ І- ІІ ст.
Батьківський комітет
Учнівська рада (далі- Сторони),-
Уклали цю угоду про наступне:
1.
Сторони, укладаючи цю угоду, заявляють,
що тільки об’єднання спільних зусиль найповніше сприятиме становленню і
розвитку державно- громадського управління ЗНЗ.
2.
Сторони називають одне одного як
рівноправних партнерів у організації освітнього процесу, позашкільного і
громадського життя, дозвілля й оздоровлення; у захисті прав та інтересів
педагогів, учнів і батьків; у фінансово- економічній, соціальній, інформаційній
підтримці освіти.
3.
Сторони визнають основоположними
засадами співпраці:
-
демократизм;
-
добровільність;
-
відкритість;
-
взаємну поінформованість;
-
взаємне представництво при проведенні
управлінських, організаційних, контрольних заходів на всіх рівнях;
-
толерантність;
-
наступність.
4.
Сторони взаємно зобов’язуються:
-
поважати інтереси один одного і
неухильно дотримуватись прав, свобод і обов’язків громадян України, які
гарантовані Конституцією України, Законом України «Про освіту», чинним
законодавством.
-
сприяти створенню широкого діапазону
умов для здобуття якісної освіти кожним юним українцем; підтримувати єдину
концепцію розвитку освіти в Україні;
-
забезпечити активну участь сторін у
підготовці й прийняті перспективних і довгострокових проектів шляхом створення
спільних аналітичних і робочих груп, проведення дискусій, круглих столів,
конференцій тощо;
-
будь- яке рішення, що стосується
діяльності безпосередньо всіх або одного з партнерів і має вплив на їхні
інтереси, приймати тільки на основі взаємних консультацій та узгоджень;
-
постійно інформувати один одного про
свою діяльність, прийняті рішення та їх результати;
-
сприяти створенню у школі безпечних для
життя та здоров’я, психічно- комфортних умов вчителя у педагогічній діяльності,
учням- у навчанні, батькам- у вихованні; виявляти і піддавати критиці всі
прояви приниження гідності, утиску, відмови у задоволенні законних вимог
учасників навчально- виховного процесу, вимагати вирішення конфліктів в межах
прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України та у відповідності до
Законів України;
-
ініціювати та підтримувати всі форми
співпраці педагогів, учнів та батьків.
5.
Для реалізації положень цієї Угоди
Сторони домовилися:
-
щорічно складати план спільних дій на
навчальний рік;
-
змінювати і доповнювати надалі умови
цієї Угоди тільки за спільною згодою Сторін, зміни й доповнення можуть бути
направлені лише на розширення повноважень і прав сторін, удосконалення спільної
діяльності.
6.
Ця угода вступає в силу з моменту
підписання її Сторонами та не обмежується терміном дії.
7.
Цю Угоду укладено в трьох оригінальних
примірниках, що мають однакову силу, по одному для кожної з Сторін,
Підписи сторін:
Педагогічний
колектив ___________ Батьківський комітет___________
Учнівська
радаСухівецької ЗОШ І- ІІ ст.___________
Література:
1.
Учнівське самоврядування в сучасному
навчальному закладі// Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Практико зорієнтований
посібник.- Х. Вид. «Точка», 2008
2.
Бачинська Є. М. Організація учнівського
самоврядування в закладах освіти Київської області// Є. М. Бачинська; Київ.
Обл.. інститут післядипломної освіти пед. кадрів.- Біла Церква, 2002
3.
Кухар В. Л. Модель учнівського
самоврядування// В. Л. Кухар. Упр. шк.-№1, 2004
4.
Оржеховська В. Ціннісні орієнтири
учнівського самоврядування// В. Оржеховська, Д. Спижева. Пед. газ.- черв. №6-
2003
5.
Учнівське самоврядування: досвід,
тенденції, пропозиції//Тимчишин О. І, Бондаренко Є. А. Тернопіль «Астон»- 2001
6.
Мистецтво шкільного самоврядування. Шкільний
світ// Київ «Редакції загальнопедагогічних газет», 2004
7.
Учнівське самоврядування: досвід,
тенденції, пропозиції//Тимчишин О. І, Бондаренко Є. А. Тернопіль «Астон»- 2001
8.
Учнівське самоврядування в школі:
сьогодні і завтра// за ред.. Гордіна.- К., 1989
9.
Приходько М. І. Педагогічні основи
учнівського самоврядування.- М., 1991
10.
Кацинська Л. П. Учнівське
самоврядування.- Рівне 2000
11.
Учнівське самоврядування: проблеми та
досвід// РОІППО: Кацинська Л. Л.- 2000 р.
12.
Байрамова М. Технології учнівського
самоврядування// М. Байрамова, А.Дзюбук, В. Дзюбук. Директор школи- 2003.-
Квіт.(№15, №16), Трав. (№17, №18)
13.
Лопухавська А. Учнівське самоврядування:
В. сіл. загальноосв. навч. закл.// Сіл. шк. України.-№2- 2003
14.
Трикутник: З досвіду співпраці
адміністрації, батьківської та учнівської громадськості// Упор.: Р. Сидорова,
О. Скорик; За заг ред.. Б. Жебровсь-кого.- К.: Ред..- вид. центр Київ. Палацу
дітей та юнацтва, 2001- (Сер. Столична освіта; Вип.. 6)
15.
Учнівське самоврядування: проблеми та
досвід// РОІППО: Кацинська Л. Л.- 2000 р.
16.
Кашевський В. На допомогу шкільному
самоврядуванню. Рівне, 1999
17.
Бережна Г. Організація дієвого
самоврядування: /Досвід перш. укр.. гімназії м. Миколаєва// Г. Бережна, А.
Барановська, С. Бережний// Завуч.- 2003- Квіт., №12.
Додатки:
АНКЕТА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ
УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
На що може впливати учком?
1)
на
поведінку учня,
2)на успішність учня;
3)
на виконання учнями
своїх обов'язків, пов'язаних з діяльністю школи;
4)на організацію виховних заходів;
5)на організацію дозвілля;
6)на
розв'язання проблем між учнями;
7)
на розв'язання проблем
між учнями і вчителями;
8)
на
життя класу;
9)на
виконання класом своїх обов'язків, пов'язаних з діяльністю школи;
Які ефективні на
вашу думку» методи впливу на учнів?
1)
постановка
на контроль учкомом;
2)критика зі сторони класу;
3)
письмове
висвітлення недоліків у пресі;
4)стягнення, оголошені учкомом;
5)індивідуальні розмови;
6)
анкети,
рейтинги, змагання;
7)вчительські методи;
8)інше (вказати).
Від чого залежить
вплив учкому?
1)
від
заставлянь вчителя;
2)від відповідальності учкому за свої рішення;
3)від авторитету члена учкому в класі;
4)інше (вказати).
Чи відчуваєте тягар відповідальності як члена учкому?
1) так;
2) ні;
3)інколи;
4) не знаю;
Які почуття викликає
членство в учкомі?
1) ніякі;
2)сором;
3)байдужість;
4)гордість;
5)не знаю;
6)відповідальність;
3)задоволеність;
4)страх;
9) безпорадність.
Коли згадуєте про
членство в учкомі?
1)
коли
нагадує вчитель;
2)постійно;
3)ніколи;
4)на лінійці;
5)коли хочу підвищити свій авторитет;
6)коли проходять виховні заходи;
7)коли вчитель оцінює негативні сторони інших учнів перед
класом.
Яка допомога
потрібна?
1)
психологічна;
2)порада;
3)приклад;
4)інше (що саме);
5)не можу відповісти;
До кого ти звертався за допомогою
при виконанні своїх домашніх завдань?
1)вчителів;
2)товаришів;
3)нікого;
4)інше.
Які
результати цих звертань?
1)ефективна;
2)малокорисна;
3)залежить
від обставин; - .
4)виявляються нові проблеми;
5)важко відповісти.
Чому не виконують деякі учні завдань?
1)лінь;
2)брак часу;
3)терпіння;
4)нерозуміння матеріалу,
5)
байдужість,
6)простота вирішення проблеми.
Які почуття до
учнів, які списують?
1)байдуже. Мене це не Стосується;
2)допомогти, пояснити незрозумілий матеріал;
3)присоромити на лінійці, зібраннях;
4)разом виконувати домашнє завдання.
Чи хотіли б ви
мати у класі консультантів?
1)так;
2) ні;
3)деколи;
4)
не знаю. ,
Чи звертався би до
них за поясненням?
1)так;
2)ні;
3)інколи;
4)не знаю.
Чи с учні, які можуть і хочуть допомогти?
1)
так;
2)ні;
3)інколи;
4)не знаю.
Оціни
діяльність членів учкому свого класу, старости.
Відкритий
мікрофон
Учнівське самоврядування як форма
молодіжної участі у процесах прийняття рішень на рівні школи має значний
потенціал як фактор впливу на процес соціалізації учнівської молоді та
формування в них активної життєвої позиції, їх підготовку до активної участі в
демократичному управлінні суспільством. Яка ж думка учнів щодо своєї
самоорганізації?
- «Звідки
така пасивність та інертність учнів у відповідь на спроби дорослих
урізноманітнити їхнє дозвілля? Вся біда в тому, що дорослі все вирішують за
нас: як нам одягатись, як поводити себе, в яких гуртках займатися, що вчити і т
п. Ми вважаємо, що дорослі не повинні боятися поступитися частиною своїх прав і
дати можливість учням брати участь в управлінні школою і самим облаштовувати
затишок і комфорт у шкільному колективі.»
- «У
моєму розумінні учнівське самоврядування – це організація учнів для учнів. Самі
учні вирішують, які справи будуть у компетенції органів самоврядування, тому
поле їх діяльності є, по суті, безмежним. Самоорганізація учнів – ось те, що
може зробити навчальний заклад демократичним. На мою думку, учнівське самоврядування,
за якого поважається і враховується думка учнів, може стати вирішальним у
формуванні громадянських уявлень школярів.»
- «На
мою думку, система шкільного самоврядування почне реально діяти лише тоді, коли
бажання та ідеї учнів будуть небайдужі вчителям, а учні, у свою чергу,
прагнутимуть зробити своє життя більш цікавим та змістовним, хоч над чимось
замислюватись, а не ховатися за дотепно цинічними словами, насправді просто
соромлячись таких людських якостей, як активна життєва позиція. Коли нігілізм
дітей та дорослих «вийде з моди», тоді , можливо, ми порозуміємося.»
- «Мені
не байдуже, чим будуть наповнені роки мого шкільного життя, тому я намагаюся
брати участь у роботі не окремого гуртка чи клубу, а всієї системи шкільної
дитячої самоорганізації. На мій погляд, саме така форма співпраці виховує в
молоді готовність відповідати за конкретні справи і вчинки. І, хто знає,
можливо, отриманий досвід участі у самоврядуванні стане для мене сходинкою до
майбутнього керівництва підприємством чи навіть державою.»
- «З
одного боку – дорослі підтримують ініціативу учнів створити органи шкільного
самоврядування, з іншого ж – не надають ніякої свободи для втілення учнями
власних фантазій та ідей. Мені здається, учням і вчителям треба зробити крок на
зустріч один одному, стати на шлях порозуміння. Самоврядування мусить
відповідати реальним, конкретним запитам учнів, які вони здатні задовольнити
переважно власними зусиллями. Ініціаторами
різноманітних справ у класі і у школі мають виступати учні, а завдання педагогів та батьків –
консультувати, спрямовувати, допомагати у вирішенні певних проблем.»
- «Іноді
мені здається, що навчання у школі – це «поле бою», де є свої перемоги і
втрати. Учень повинен відчувати себе захищеним. Шкільне самоврядування слід
будувати на принципах захисту учнівських прав. Самоорганізацію варто починати з
усвідомлення того, що парламент чи інші органи самоврядування не є чимось
примусовим з боку вчителів, а є передусім засобом захисту власних прав. Ми
зможемо самі організувати своє шкільне життя, усвідомивши, що ми не пасивні
споживачі.
- «Ніхто,
крім нас самих, не знає, чого ми потребуємо найбільше, і, відповідно, ніхто не
зможе організувати наше життя краще, ніж ми!»
ПОРАДИ КОНСУЛЬТАНТАМ УЧНІВСЬКОГО
САМОВРЯДУВАННЯ
1.
Самоврядування в шкільному класі, творчому об'єднанні — це не проблема дітей, а педагогічна проблема, основною
стратегією якої є:
•
послідовне створення за
допомогою органів учнівського самоврядування
духовно-морального клімату взаємних стосунків;
•
утвердження
учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя
колективу;
•
обговорення перспектив
роботи учнівського колективу, планування та організація життєдіяльності;
•
забезпечення
простору для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів на всіх етапах — від
пошуку корисних справ та їх реалізації до підбиття підсумків.
2. Виховний
ефект самоврядування залежить не стільки від його
форм, скільки від демократизації. Справжній демократизм можливий за
таких умов:
форм, скільки від демократизації. Справжній демократизм можливий за
таких умов:
• активної дії такої форми демократії, як
загальні збори;
•
змінності
лідерів учнівського самоврядування, коли всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;
•
реального вибору активу
будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі;
•
періодичної
звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої
гласності його роботи;
•
самостійного визначення
учнями завдань, змісту та організаційних форм самоврядування; наділення членів
реальними правами та обов'язками.
3. Принцип дії педагога щодо учнівського
самоврядування виражається формулою: «Радь! Пропонуй! Показуй перспективи зростання! Зацікавлюй!
Довіряй! Аналізуй! Давай можливість проявити дітям ініціативу, але не
«натискай»!
Этот комментарий был удален администратором блога.
ОтветитьУдалить