Відкриваємо «ПАРОСТОК»
Пісня «Літо золоте»
1-ша дит.
Все навколо зеленіє, річка ллється і шумить.
Тихо-тихо вітер віє і з травою гомонить
Як тут всидіти у хаті, коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті, сяє сонце золоте
2- а дит.  Скільки сонця, скільки світла
Нам дарує красне літо!
Навколо зелень, квіти – все цвіте й буяє
Як наш «Паросток» веселий
 Це наш табір пришкільний,
Він веселий гомінкий
3.   Сьогодні свято, і всі наші діти
              Стоять врочисто, вишикувавшись ряд.
              Єдині ми, єдиної родини квіти
              Зібрались тут, в цей табір для малят.
4.   На відкритті святковім, урочистім
                                 Уперше разом, де близькі усі.
                                 Тут джерелом заб'є життя барвисте,
                                 Дитинство ПАРОСТКОМ засяє у росі.
          1-й ведучий. Щебет ніжний, як гомін літній,
                             Диво-доля дарує всім вам
                             Той дарунок, зі щастя зітканий,
                             Оду дружби співає пісням.
           2-й ведучийВ тому щебеті — молодість вітру,
          В тому щебеті — квітів розмай,
          Та окраса землі — наші діти,
          То майбутнє твоє, рідний край.
          1-й ведучий. Так, майбутнє, надія і віра
                             В крашу долю на благо землі.
                             Хай наш прапор дитинства країни
                             Гордо ріє, не тьмарить в імлі.
                2-й ведучий.  І життя наше буде незвичне.
           Разом, дружно його ми пройдемо.
           Стяг залишиться з нами навічно,
              Тож заносьте, хай поряд буде!
(Під музику вносять прапор табору )
      1-й ведучий.     Ви уважно огляньте цей символ:
                              В ньому щастя вирує й буття,
                              Тут натхнення, тут гордість і віра
                                 В нашу славу, у наше життя.                                      
 2-й ведучий. Цей ніжний паросток, що так стрімко тягнеться до сонця, як символ життя. Нехай у душі кожного жителя країни Ди­тинства назавжди залишиться світлий промінець доб­ра, а його відлуння зігріє все навколо.
1-й ведучий. Все в житті залежить від матінки-землі, багаті її надра та водойми. І наше завдання — зберегти мир на цій Землі.
                                                          1                                   
                                 І квіти буяють на ній,
                              Як загони у нашому таборі.
                              Цвітуть, майоріють у літній порі,
                              До сонця тягнуть пелюстки невинні.
                             
                              Друзі,  пам'ятаймо: українці ми, а втім
                              Вся гордість нації в душі, мов ласка материнська.
(Прапор проносять крізь шеренги, прикріплюючи його і піднімаючи).
           2-й ведучий.
           Дитинство — перші сходинки до слави,
           До берега любові, до зорі.
           Знайдете щастя ви, тримаючись заграви.
           Спішіть, творіть, воно вже у дворі.
                               1-й ведучий.
                              Дні дитинства — наче плин води.
                              Проліта дитинство, та у спадок
                              Зостається урочиста пісня, повна згадок,
                                 Пам'ять зостається назавжди.
(Діти співають табірну пісню) «Веселкова пісня»
           Старший вожатий
           Так хочеться вам показати, діти,
           Чарівний світ у крапельці роси
           І ваше ніжне серденько відкрити
           Для радості, любові і краси.
                               1-й ведучий.
                              З цвітіння трав, з чарівного світанку,
                              Коли дзвенять пташині голоси,
                              Із чистих рос, що землю миють зранку,
                              У цьому світі стільки є краси!
           Старший вожатий
           Ми відкриваємо сьогодні табір,
           І ви — найкращі  жителі у нім.
                               1-й ведучий.
                              В хвилину цю вже пролуна команда,
                                 Уважні будьте і надій не підведім.
Старший вожатий . Дружино, до проведення урочистої лінійки,   присвяченої   відкриттю   табірної   зміни, рівняйсь, струнко! Всім загонам підготуватися і здати рапорти.
Загін, рівняйсь, струнко! Загін……… до проведення уро­чистої лінійки, присвяченої відкриттю табірної зміни, готовий.
(Усі загони здають звіти).
Старший вожатий. Табір, рівняйсь, струнко! Пані директор табору, загони на урочисту лінійку, присвячену відкриттю табірної зміни вишикувався. Дозвольте розпочати, табірну зміну відкрити!
Директор табору. Дозволяю!
Старший вожатий. Слово для привітання надається директору табору
(виступ директора)

1-й ведучий. Табір, вільно!
                2
2-й ведучий.  Може завтра, може нині
           На догоду дням новим
           Віддаємо цей світ дитині,
           Хай володарює ним!
    1-й ведучий.  Віддамо світанки сині,

                                 Сто веселок, сто зірниць.
                                 Віддамо повік дитині
                                Сто найбільших таємниць.
              2-й ведучий.   Віддамо найбільшу владу
                 І зустрінем новий день
                 В світі стане більше ладу,
                 Більше сміху і пісень.
Пісня «Канікули» -  виходить Паросток
               Паросток.   Бачу, бачу вже зібрались
                        Всі найкращі в цім дворі.
                        А на мене сподівались ?
                       Мабуть, ні, чому ж малі?
                        Що, не вистачає віри?
                       Чи з надією не лади ?
                       Посміхніться для довіри
                        Й подивіться всі сюди:
                        Я прийшов, щоб вам сказати,
                        Що я поруч, завжди тут.
                       Тож не будем сумувати,
                       Всі турботи враз пройдуть.
      1-й ведучий.  Ти скажи нам, покровитель,
     Що чекає усіх нас?
     Знаєм, вірний ти мислитель,
    Та настав для чого час?
              Паросток.  Час настав забуть тривоги,
                        Неудачі і біду.
                       Будуть тут лише розваги,
                       Всі проблеми пропадуть.
                        Будуть ігри та забави,
                       Свята, танці і пісні.
                       Відпочинете на славу...
                        Мені вірите чи ні?
      Діти. Так.
Старший вожатий.  А для того, щоб наше дозвілля було приємним, веселим та спокійним, щоб порядок та дисципліна завжди були нашими супутниками, всім дітям необхідно дотримуватися правил та заведеного розпорядку. Тому зараз ми всі разом  приймемо урочисту клятву жителя країни Дитинства. Згода ?!..
(Виходить представник загону, промовляючи).
         Я, житель країни Дитинства, перед обличчям своїх друзів та всіх присутніх урочисто клянуся: жити за встановленими правилами та законами, завжди бути прикладом для інших, підтримувати зразковий поря­док у своєму загоні, танцювати, розважатися, співа­ти та все з'їдати. Якщо я порушу цю клятву, то нехай:

1. Мене назавжди позбавлять грошей на морозиво.
2. Протруться мої найулюбленіші джинси.
3. Сядуть батарейки в моєму плеєрі.
4.  Заплутаються шнурки на моїх кросівках.
5.  Відпадуть колеса на моїх роликових ковзанах.
6.  Програє моя улюблена команда.
7. Проїдеться бульдозер по моїх дисках.
Клянемося.
Всі. Клянемося! Клянемося! Клянемося!
Старший вожатий. Після тої суворої клятви, мабуть, назавжди поселиться в нашому таборі спокій. Та для встановлення рівноправного партнерства, взаєморозуміння та поваги наші вихователі в свою чергу урочисто обіцяють:
—   Завжди й у всьому допомагати своїм вихованцям! — Так?
Всі вихователі. Так.
Вирішувати всі проблеми, як справжній мастак - Так?
Так!
— Ходити   по   п'ятах   своїх   вихованців, мов авіалітак! — Так?
Так!
Щоденно розвеселяти всіх присутніх маляток!
Так?
Так!
Мудрими бути і всіх вас любити відтак! — Так?
Так! Клянемося! Клянемося!
      1-й ведучий
  Жарти жартами, та все ж приємно всім
  Зустрічатися з зірками та хітами.
   Тож хай ведуть вас, мов супутники в житті
  Великі люди з добрими ділами.
                         2-й ведучий
                    І літній день, прозорий, голубий
                     Для вас наповнить душі білим цвітом,
                     Для вас птахи несуть поклін земний,
                     Щоб добре ви провели  у цих стінах літо.
        Діти:  1-й учень
Як довго всі чекали цю пору,
І зараз нам не стримать хвилювання.
Тому, що тут зібрали дітвору,
Тому, що здійснюються наші побажання.
                         2-й учень
                     І серце переповнює наснага,
                     І радість розриває на шматки.
                      Таке піднесення, така нестримна жага
                     Відкрилася й піде через роки.
      3-й учень
Ми разом всі здружніємо навіки,
Пліч-о-пліч помандруємо в казках.
Час сплине швидко і не стане ліку
Пригод, незвіданих екскурсій по лісах.
                        
4
4-й учень.  Подяку пронесемо із собою,
                     І вічна шана в грудях оживе
                      До всіх людей, що зіркою ясною
                      Освітять шлях, і гордість попливе
  5-й учень  До тих незвіданих глибин,
  Що виринає в помислах свідомість.
  Ми знаємо, тепер ніхто не лишиться один,
  Бо буде поруч з нами вже знайомий гість.
                      1-й ведучий.  Вже почалось воно, майбутнє…
                     Наш табір й літо почалось.
                     Не забувайте незабутнє,
                     Щоб воно інеєм не взялось.
   2-й ведучий.      І не знецінюйте коштовне,
  Не загубіться у юрбі.
  Не проміняйте неповторне
  На повсякденне у собі.
 1-й ведучий. Щоб ви всі гарно відпочили.
2-й ведучий. Щоб дні прийдешні радість вам подарували.
1-й ведучий. Щоб вічність і любов буяли скрізь.
2-й ведучий. Щоб щастя з нами було, як колись.
   1-й ведучий.  Давайте дружно візьмемось за руки,
                                          У вигляді підкови станем всі.
  2-й ведучий.  Злетить хай пісня в небо те широке,
                                           Здоров’я, щастя, радість принесе.
(пісня «100% щастя»).
   1-й ведучий.      Ну що ж, лінійка урочиста
Табірної зміни відкриття
  За мить скінчиться, та пора барвиста
  Ще принесе вам радість від буття.
                     2-й ведучий.  Багато нового, цікавого надовго
                    Залишиться навічно у душі.
                    Тож посміхніться дружно ви для того,
                     Життя було щоб у незвіданій красі.
  1-й ведучий.  Нехай летять два голуби надії
  В широкий простір, неосяжну даль,
  Мов сизокрилі помисли та мрії
  Відносять геть від табору печаль.
                      2-й ведучий.  Всі дружно ви бажання загадайте
                     І вірте, що попереду найкраще.
                     Воно здійсниться, так усі ж це знайте
                    Тож випускайте, хай всім буде краще.  
Ведуча.  А зараз всі часу негайте
                   І ні хвилини не нудьгуйте
                   Асфальт майстерно розмалюйте
                   Хай оживуть в малюнках мрії
                   Тож починаймо разом діять!                                                                         
Ведучий. А перед тим щоб настрою додати запрошуємо всіх до веселого танцю.
(танець каченят, танець-гра «Якщо весело сьогодні…», конкурс малюнка
 на асфальті)
5

1-ша дит.
Все навколо зеленіє, річка ллється і шумить.
Тихо-тихо вітер віє і з травою гомонить
Як тут всидіти у хаті, коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті, сяє сонце золоте

2- а дит.  Скільки сонця, скільки світла
Нам дарує красне літо!
Навколо зелень, квіти – все цвіте й буяє
Як наш «Паросток» веселий
 Це наш табір пришкільний,
Він веселий гомінкий.

3.   Сьогодні свято, і всі наші діти
              Стоять врочисто, вишикувавшись ряд.
              Єдині ми, єдиної родини квіти
              Зібрались тут, в цей табір для малят.

4.   На відкритті святковім, урочистім
     Уперше разом, де близькі усі.
    Тут джерелом заб'є життя барвисте,
     Дитинство ПАРОСТКОМ засяє у росі.
________________________________________________________________
Паросток.   Бачу, бачу вже зібрались
                        Всі найкращі в цім дворі.
                        А на мене сподівались ?
                       Мабуть, ні, чому ж малі?
                        Що, не вистачає віри?
                       Чи з надією не лади ?
                       Посміхніться для довіри
                        Й подивіться всі сюди:
                        Я прийшов, щоб вам сказати,
                        Що я поруч, завжди тут.
                       Тож не будем сумувати,
                       Всі турботи враз пройдуть.
      1-й ведучий.  Ти скажи нам, покровитель,
     Що чекає усіх нас?
     Знаєм, вірний ти мислитель,
    Та настав для чого час?
              Паросток.  Час настав забуть тривоги,
                        Неудачі і біду.
                       Будуть тут лише розваги,
                       Всі проблеми пропадуть.
                        Будуть ігри та забави,
                       Свята, танці і пісні.
                       Відпочинете на славу...
                        Мені вірите чи ні?

Діти:  1-й учень
Як довго всі чекали цю пору,
І зараз нам не стримать хвилювання.
Тому, що тут зібрали дітвору,
Тому, що здійснюються наші побажання.
                         2-й учень
                     І серце переповнює наснага,
                     І радість розриває на шматки.
                      Таке піднесення, така нестримна жага
                     Відкрилася й піде через роки.
      3-й учень
Ми разом всі здружніємо навіки,
Пліч-о-пліч помандруємо в казках.
Час сплине швидко і не стане ліку
Пригод, незвіданих екскурсій по лісах.
                        

4-й учень.  Подяку пронесемо із собою,
                     І вічна шана в грудях оживе
                      До всіх людей, що зіркою ясною
                      Освітять шлях, і гордість попливе
  5-й учень  До тих незвіданих глибин,
  Що виринає в помислах свідомість.
  Ми знаємо, тепер ніхто не лишиться один,
  Бо буде поруч з нами вже знайомий гість.

Я, житель країни Дитинства, перед обличчям своїх друзів та всіх присутніх урочисто клянуся: жити за встановленими правилами та законами, завжди бути прикладом для інших, підтримувати зразковий поря­док у своєму загоні, танцювати, розважатися, співа­ти та все з'їдати. Якщо я порушу цю клятву, то нехай:
4. Мене назавжди позбавлять грошей на морозиво.
5. Протруться мої найулюбленіші джинси.
6. Сядуть батарейки в моєму плеєрі.
7.  Заплутаються шнурки на моїх кросівках.
8.  Відпадуть колеса на моїх роликових ковзанах.
9.  Програє моя улюблена команда.
7. Проїдеться бульдозер по моїх дисках.
Клянемося.
Всі. Клянемося! Клянемося! Клянемося!

Відкриття табору

Дівчинка. Який сьогодні тут зібрався цвіт
                   Тут нашого села гордість, радість і натхнення.
                   Наповнюється світлом увесь світ –
                   Їм прославлять майбутнє й сьогодення.
Педагог-організатор. Загони, рівняйсь, струнко:
(здача рапорту)
                   Товаришу начальник табору, активісти шкільного життя Великоомелоянського НВК «школа-гімназія» прибули на урочисту лінійку, присвячену відкриттю табірної зміни, в повній готовності. Дозвольте розпочати лінійку.
Начальник табору. Урочисту лінійку розпочати дозволяю
Педагог-організатор. Загони, на державний прапор України, рівняйсь, струнко!
                 (під звуки козацького маршу виносять державний прапор України)
Начальник табору. Табірну зміну оголошую відкритою!
(звучить гімн, кращі учні піднімають на флагштоку  табірний прапор )
Педагог-організатор. До слова запрошується начальник табору.
( виступи начальника табору ,гостей свята)
Ведучий. Доброго дня всім присутнім
                   Доброго дня, гімназіє!
Ведуча. Ми радо вітаємо всіх у перший день канікул!
Ведучий. Ми – це пришкільний табір відпочинку «Паросток»!
(з’являється «Паросток» з рюкзаком за плечима у костюмі туриста)
Разом: Паросток?!
Паросток. Так! Це я, впізнали?!
Разом: Паросток – це супер
         Паросток – це клас
         Паросток – це відчуття лише для нас!
Ведучий. А зараз почнемо з гумором про головне.
Ведуча. Дата і час народження: 26 травня 2004 року, 12.00 за омелянським часом.
Місце народження: с. Велика Омеляна Рівненського району.
Домашня адреса: с. . Велика Омеляна
Ведучий. Вага: 1845 кг до обіду, 1923 кг – після обіду
Паросток. Плюс 50грам, якщо морозиво.
Ведуча. Зріст: 42,5 метри, 5см та 1мм. Колір очей: блакитно-коро-зелений. Колір волосся: на професійній мові перукарів «цветное колорирование». Особливі прикмети: виріз – слід від операції як наслідок видалення жуйки з волосся; надмірна стрибучість через паркани шкільного майданчика. Сімейний стан: : закоханий за власним бажанням райво у табірну роботу, одружений з походами, іграми, конкурсами і т.д.
Ведучий 1. Діти: за паспортом — 160, 78 синочків та 82 дочки. Коротко кажучи, як у тій пісні «У нашого Омелечка та й невеличка сімеєчка».
Є Ілона, дві Марини, Люда, Інна, дві Ірини, Саша, Даша і Наташа, Юля, Ліна й Неля наша. Є Світлана, є Альоша, Мирослава й знов Ілона, дві Олени, є Оксана, є Аліна, Алла, Яна і крім того ще й Сніжана.
Серед хлопців є Сергій, Євген, Віталій і Андрій, Шурік, Саня, Олександр й Санька - кльовий теж пацан.
Ведуча. Освіта: найвища, найуніверсальніша: нянька, лікар, кухар; прибиральниця, сторож, вихователь, вожатий, завгосп, діджей, завгосп і інші.
Особливі відзнаки та нагороди: щирі посмішки дітей та надія на те, що будемо занесені до книги рекордів Гіннеса Рівненщини.
Близькі родичі:
Бабуся - немає, Дідусь - немає,
Тітка, дядько - (схлипує) сироти ми, сироти.
Спонсори – районний відділ освіти, який не дає нашому Паростку померти з голоду.
Найкращі та найрідніші сусіди:
Справа - вожаті та вихователі,
Зліва - корінні жителі села Велика Омеляна.
Ведучий. Емоційний стан табору: піднесений, а у обідній час – урочисто піднесений, завдячуючи нашому кухарю Ользі Андріївні. А в перервах між обідами ми теж не будемо сумувати
                  ( виступ ансамблю  «Джерельце» - пісня «Країна чудес»)
Ведуча. У гімназії знову свято
                   Чути гомін, жарти, сміх.
                   Ми зібрались тут відкрити
                   Зміну табірну, отож вітаємо усіх!
                                        (підняття табірного прапора)
Діти.
  1. Всміхається сонце привітно й ласкаво,
Цей день на планеті хай щастям сія.
Час радісно лине, змістовно й цікаво,
Добробутом повниться кожна сімя.
  1. Добрий день усім вам, діти!
Свято знов і час радіти,
Що живем ми всі на світі
В морі сонця, в морі квітів.
     3.  Свято дитинства першочервневе
         Свято для тебе і свято для мене
         Словом вітають вас, словом митця,
         Від щирого серця юні серця.
  1. Щоб дзвенів дитячий сміх, дітвора не плакала
Світить сонечко для всіх, світить всім однаково.
Вранці двері відчиня золотим мізинчиком,
Щоб на світі дітвора мала по промінчику.
На святі цьому всіх вітаєм – усі загони, кожен клас.
Всім дітям радості бажаєм, сьогодні свято це для вас!
Ведучий.  День сьогодні незвичайний
                   Сонце встало вмите у росі
                   Зміну табірну відкрити ми тут зібралися усі.

Ведуча.  Паросток наш хай розцвітає
                   А в таборі у нас ніхто хай не нудьгує!
Ведучий.  Ми веселі, щасливі, вродливі,
                   Маємо настрій чудовий ми.
                   На обличчях усмішки милі
                   І навкруг лунають пісні.
Ведуча.  Діти а що треба для усмішки дитини?
ДІТИ:
Щоб сонце ласкаве нас гріло щодня!
Оселя затишна і чуйна родина!
Мамина пісня щоб завжди жила!
Щоб зорі вночі у вікно зазирали!
Сади буйним цвітом цвіли на весні!
Пташки від зорі до зорі щебетали!
Бажання збувались великі й мала!
Щоб небо не плакало з горя важкого!
Земля не здригалась від туги й жалю!
Бажаємо щастя простого й земного!
В добрі хочем бачить Вкраїну свою!
                (виступ дитячого хору )
Ведучий.   Дитячі душі сонцем сяють
                   Для мами й тата й друзям всім,
                   Бо серце добре в грудях мають,
                   Що дай же, Боже, нам усім.
Ведуча.  Нехай же щирий сміх дитячий
                   Над Країною луна
                   Нехай ніхто в цей день не плаче
                   Бажаєм щастя, діти, вам!
ДІТИ:
Ясніє в щасті планета наша кольорова
Хай грім гримить і бурі не торкаються її.
Дитячий гомін дзвінко ллється знову
І щиро манять обрії ясні.
                   Спів радісний під небом лине
                   Летить в блакить парад пісень.
                   Нехай же стане днем дитини
                   У всьому світі кожен день.
В день дитинства, миру на Землі
Наше літо ніжиться в теплі
В день дитинства в селах і містах
Розливайся, пісне, на вустах.
Ведучий.  Давайте  усі заспіваємо знову
                   Поможемо злинути пісні чудовій
                   Щоб пісню почули великі й малі
                   Щоб з нами співали всі діти Землі!
                                     ФІНАЛЬНА ПІСНЯ – ГІМН ТАБОРУ
Ведуча.  А зараз часу негаймо
                   І ні хвилини не нудьгуймо
                   Асфальт майстерно розмалюймо
                   Хай оживуть в малюнках мрії
                   Тож починаймо разом діять!
Ведучий. А перед тим щоб настрою додати запрошуємо всіх до веселого танцю.
(танець каченят, танець-гра «Якщо весело сьогодні…», конкурс малюнка
 на асфальті)
Урочиста лінійка  до Дня захисту дітей
Старший вожатий:
              На святкову лінійку запрошуються загони - містечка . (Під урочисту пісню загони – містечка заходять на майданчик).

Старший вожатий:
             Сьогодні ми зібралися на урочисто -  святкову лінійку з нагоди  прекрасного свята. Сьогодні 1 червня. У цей перший літній день по всій землі День захисту дітей святкують люди!
1.     Світ барвистий, веселковий
Різнокольоровий
Мов народжений красою,
Наче скроплений росою
В чистих барвах як основа,
Вся планета кольорова
І на цій планеті діти
В мирі й дружбі хочуть жити!
Пісня…………………………………
             Загонам –  приготуватися  до звіту про готовність до урочистої лінійки, присвяченої відкриттю табірної зміни.

Перший загін –  готовий?(  Готовий)
Ваш звіт – вітання.

Другий загін –  готовий?  ( Готовий )    ………………..3-6
                                                                                                                             Ведучий: Добрий день усім вам ,діти !
          Свято знов, і час радіти,
          Що живем ми всі на світі
          В морі сонця, в морі квітів.
Ведуча: Країна дитинства – країна казкова.
         І часто дорослих вона вабить знову
         І часто дорослі літають у мріях,
         Вернутись в дитинство живе в них надія
Ведучий: Свято дитинства першочервневе,
 Свято для тебе і свято для мене.
Словом вітають вас, словом митця,
Від щирого серця юні серця.

( Звучить пісня )
Виступ дітей:
       1.  День сьогодні незвичайний...
         Сонце встало, умите в росі,
         На дитяче щорічне свято
         Тут на шкільному подвір’ї  зібрались усі.

2. Всі веселі, щасливі, вродливі,
Маєте настрій чудовий ви,
На обличчях усмішки милі,
 І навкруг лунають пісні.
         3.  Сьогодні – 1 червня -
           День захисту дітей,
           Отож часу не гаймо,
           Багато в нас ідей.

4. Захист дитинства у цілому світі
Це – місія честі, любові, добра.
Заради майбутнього треба нам  жити.
Прекрасне і вічне нехай не вмира.

         5. Всміхається сонце привітно й ласкаво,
          Цей день на планеті хай щастям сія.
          Час радісно лине , змістовно й цікаво,,
          Добробутом повниться кожна сім`я.

6. Хай війни стихають від сміху дитини,
Душа очищається, серце співа,
 А розум підносить крізь будні людину,
 Порядність всю Землю нехай обійма.

      7.    Під мирним небом в щасті можна жити,
          Сади ростити, мріять і творить,
          Нехай війни не знають діти,
          І не ляка тривожна мить

8. Нехай злітає зграя голубів
Як символ миру у блакитне небо.
Бажання кожного без зайвих слів:
Ми хочем миру! Нам війни не треба!
( Звучить пісня „Дитинство”.)

        9.   Ясніє в щасті лиш планета кольорова,
          Хай грім і бурі не торкаються її,
          Дитячий гомін дзвінко ллється знову й знову,
          І щиро манять обрії ясні.

10. Спів радісний під небом лине,
Летить в блакить парад пісень,
Нехай же стане днем дитини
У всьому світі кожен день

      11.     Хай струни святково бринять знову й знову,
           І радість не гасне у юних серцях,
           Промінчиком сонця торкне веселково
           І щастю дитини не буде кінця.
(Звучить пісня……………………….)

Ведучий: Дзень-дзелень, дзень-дзелень!
         Сьогодні незвичайний день!
         Сьогодні в нас веселе свято!
Нас тут зібралося багато,
Життя плеще через край.
Тож не вагайся, поспішай!

Ведуча: Країна казкова Забав і Розваг!
Панує в ній злагода, розум і лад.
Погляньте, веселі й стрункі наші лави
Зібралися разом заради забави!
Під гуркіт з’являється  Пеппі і клоуни

ІГРИ, КОНКУРСИ

КОНКУРС МАЛЮНКІВ НА АСФАЛЬТІ



Ведучий: Щиро вітаємо вас у святковий день! Бажаємо вам щастя,удачі, здоров’я і благополуччя! Зі святом вас, хай здійсняться ваші найзаповітніші мрії!

Урочиста лінійка закриття табору

(Лунає святкова музика. На майданчику вишикувалися загони. Фанфари сповіщають про  початок заходу.)
-         Табір! Увага! Рівняйсь! Струнко! Головам загонів доповісти про готовність загонів розпочати лінійку, присвячену закриттю  табірної зміни табору «Паросток»!  (здача рапортів)
-         Табір, наш девіз!
-         Всі: Ми все можем,
            Ми все вмієм!
            І збуваються надії!
            І летить у небо ластівкою мрія!
-         Святкова лінійка, присвячена закриттю табірної зміни  табору «Паросток» оголошується відкритою!
                                             (Звучать фанфари, виступ дітей
1.     Сьогодні ми зібрались разом
Святково, врочисто, незвично навкруг
2.     Причина всім проста і ясна
Та знал ми ця мить прийде
Бо літня райдужна пора прекрасна
В перед іде і нас вперед веде
3.     Вже час прийшов і закриваєм табір наш
Акації невтомно шепотять
І не зустрінемось ми разом в літній день погожий більше
Щоб відпочить і разом погулять
4.     Простори ріднії  сільськії
Ніжну пісню табору співають
Про сонце ,що виблискує в росі
Вони люб’язно завжди нагадають
5.     Тут сповнені поваги почуття
Кружляли з нами в час негоди
Вирує буйно круговерть життя
Зове і манить вічний поклик матінки- природи
6.     Та не будемо сьогодні сумувати – адже у таборі у нас жалю і смутку місця не було ніколи. На  «прапорі» лиш посмішка завжди у нас була. Тому носи по-вище піднімайте. – на зустріч долі, радості і літу, бо воно лише  тільки почалося

-         Любі діти! Непомітно пролетіли дні відпочинку у нашому таборі. Але сподіваємося, що час перебування у таборі  ви довго будете і тепло згадувати!
Слово директору табору
Директор табору:
-         У ці радісні і водночас сумні хвилини я хочу від себе особисто подякувати всім педагогічним працівникам та обслуговуючому персоналу за сумлінну прцю, за те, що всі докладали  зусиль, щодо змістовного проведення дозвілля дітей у пришкільному оздоровчому  таборі зденним перебуванням «Паросток» (Вручення призів, грамот. Лунає музика)

-         Ось і закінчується урочиста лінійка. І зараз ми із хвилюванням оголосимо про закриття  табірної зміни!
-         Право опустити табірний прапор надається найактивнішим дітям, які не пропустили жодного дня у таборі………………………………………………
.....................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
-         Увага! Табір! Рівняйсь! Струнко!  Урочиста лінійка закриття  табірної зміни оголошується закритою!
                                   (звучить Гімн табору, опускається прапор)
-         До побачення , до наступного літа !

Конкурс акторської майстерності

І.Ведучий: Уявіть та інсценізуйте нам ситуації:
 1. Вокзал. Потяги прибувають і відправляються. Зараз вам за моїм сигналом треба показати дії людини, яка, запізнюючись, застрибнула у потяг, що вже рушив, і через деякий час дізнається, що потяг іде в протилежний потрібному бік.
2. Ви поспішаєте до вагону. У руках – сумка з речами, пакет із яблуками, за спиною – рюкзак. Раптом пакет рветься, яблука розкочуються. Ваші дії.
3. Ви прибули додому і раптом виявили, що сумка не ваша.
4. Ви вийшли з вагону, потяг пішов. Раптом з’ясовується, що це не ваша станція, а потяга не буде цілий тиждень.
ІІ.  Кожному учаснику потрібно показати звуками, мімікою, жестами:
-         скрип дверей
-         чайник, що кипить
-         транспорт, що заводять
-         вентилятор
-         як смажиться котлета
-         як лижник іде по снігу
-         як б’ється скло.
ІІІ. Потрібно сісти так, як сідає:
-         мавпа
-         бджола на квітку
-         квочка на яйце
-         один із трьох товстунів
-         дуже втомлена людина.
ІV. Продемонструвати, як іде людина:
- яка добре пообідала;                 - у якої тисне взуття
- яка невдало підфутболила цеглину
- з гострим приступом радикуліту
- артист балету ;                                       - канатоходець.
V. Мімікою і звуками зобразити:
-         як вас облили супом у їдальні
-         як на вас у лісі напала зграя комарів
-         як ви входите удвох у вузькі двері.
VІ. Мімікою і звуками зобразити:
-         занепокоєння кота
-         сумного пінгвіна
-         захопленого і радісного кролика
-         розгніване порося.
ХІ. Зобразити скульптури – „жертви спорту”
-         штангіста, який не встиг вчасно відстрибнути від штанги,
-         воротаря,  який піймав шайбу зубами,
-         парашутиста, який забув, за що смикати,
-         горнолижника, який не встиг утекти від лавини.
ХІІ. Прочитати вірш „Наша Таня” виразно:
-         як на мітингу
-         як диктор телебачення
-         з дефектом мови
-         як будь-хто із знаменитостей (Путін,  Азіров ...)
Наша Таня громко плачет:  Уронила в речку м’ячик.
Тише, Танечка, не плач! Не утонет в речке м’яч!

День дощу

       ЗАГАДКА
Барабана я не маю ,
Нотну грамоту не  знаю.
Та бува , що безліч діб.
Тільки жаль – у днину гожу
Барабанити не можу  ( Дощ )

-                     (слово вчителя ) Вірно це дощ . Діти сьогодні у нас свято. „ День дощу Сьогодні ми з вами згадаємо вірші присвячені дощу. Поспіваємо пісні та залюбки пограємо в ігри.
А зараз згадаємо віршики про дощ , які ви вчили.
1.       „ Теплий дощ „
Ніби з кришталю намисто
На квітки , гриби , на хвощ
З хмари сіється краплисто
Теплий , чистий , літній дощ.
                          ( В. Діденко )
2.         Побіжу під дощик я .
Загриміло , блиснуло  вдалині
Покотились крапельки по вікні
З ринви вже вихлюпує водограй
Побіжу під дощик я до – га – няй !
                        ( Г. Алексєєва )



3.         Дощик , дощик .
Дощик ! Дощик !
Аж залопотіло .
Ліс і поле , все навколо
Дощику зраділо.
Дощик ! Дощик !
По дорозі стука .
Ми краплини , мов перлини.
Ловимо у руки.
Дощик , дощик
Не дає гуляти
Ми з ляльками , з іграшками
Біжимо до хати .
                        ( Г.Бойко )
4.              Ходить хмаронька .
Ходить хмаронька з громовицями
Нахиляється над криницями.
Там веселочка – над озерцями.
Над  озерцями – із відерцями .
Поливає поля і гаї ,
Щоб зростали рясні врожаї.
                        ( Л. Савчук )
5.                  Дощик допоміг.
Працювала Галочка день при дні
Поливала квіти запашні
Із вітрами й хмарами
Дощик біг
Він малій тій дівчинці
Допоміг.
                      ( Л. Савчук )

6.                   Грім і сонях.
Грім погримує здаля-
Неслух буркотливий
Сонях жовтого бриля
Струшує од  зливи.
                     ( Т. Коломієць )

                     Пісня „ Капельки „
Дождь идет на улице
Мне нельзя гулять
И решил я капельки
На окне считать.
             Капельки , капельки,
             Три , четыре , пять
             Капельки , капельки
             Их не сосчитать.
Я открыл окошко
И протер стекло.
Но опять их много
Новых натекло.
             Капельки , капельки
             Три , четыре , пять.
             Капельки , капельки
             Я устал считать.

                        Пісня кота Леопольда „ Якщо добрий ти „.
Вчимо пісню „ Хмарки „
Ігри : 1. „ Поливалка „.
З бутилки попасти в стаканчики , хто набере стакан швидше.
          2. „ Пройди по ку купинах „.
Щоб не намокли ноги , потрібно пройти  по сухих місцях.
         3. „ Вичерпні воду з човна „
З мисок ложками вилити воду .
        4. „ Допоможи друзям „.
Змагання  з парасольками. Потрібно перевести дітей з одного місця в інше- хто швидше .
        5. „ Хто далі „.
Хто далі бризне з бутилки.
6.” Виклик дощу „
7.” Кращий малюнок „.
З бутилки малюємо малюнок. В кого вийде краще.
8.Конкурс „ Красивий дощовик „.
Намалювати , наклеїти , щоб був красивий.
- Ну ось і закінчився  наш „ День дощу „ . Але як і завжди конкурс є конкурс і він повинен закінчитися нагородженням  переможців. Номінації будуть такі:
1. „ Команда переможців „
2.” Найкращий малюнок „

3.” Приз глядацьких симпатій „
4. „ Танок дощу „.
5. „ Найкращий дощовик „.

                              ХМАРКИ.
Мимо яблука місяця летять,
Мимо яблука сонця золотого
Біля хмари , не знати звідкіля,
Мчать до нас , потім знову у дорогу.
                    Приспів :
             Ой хмарки , - білогриві коненята ,
             Ой хмарки , - ну , куди вам тікати ?
             Не дивіться ви так звисока , гей , хмарки ,
             А по небу покатайте нас залюбки .
Не страшні мені бурі , град, і грім:
Осідлаю відважно я хмаринку.
В небі синьому я на диво всім
Над землею квітучою полину.
                       Приспів :
Ми в захмарні полинемо світи
Мимо зір , що на обрії холонуть.
Зійде зірка до нас із висоти
Як ромашка розквітне на долоні.


 День жахів

 Лінійка «Збір вурдалаків»
День починається з того, що всі з´являються  до табору у  жахливому вигляді(дівчатка з волоссям, як у відьом, хлопчики вставляють клики, як у вампірів і т.д.) Привітання повинне теж бути незвичним ( «Добридень, відьмочко!», «Біс тобі в ребро!»). Хто цих правил не виконує, отримує фантик, що буде розіграний у кінці дня.
Діти знайомляться з картою подорожі .

1.  Зарядка «Розминка Жахливчиків»
Фізрук проводить зарядку, вдаючи з себе Злого чаклуна. Хто не виконує правильно вправи, отримує
фант.

2.  Сніданок «Харчевня людожера»
Діти отримують незвичайні «жахливі страви»
  
3.  Трудовий десант «Прибирання у Замку привидів»
Прибирання прилеглої території. Найпасивнішому – фант.

4.  Екскурсія до Шервудського лісу.
Під час екскурсії діти отримують творчі завдання – знайти якусь чудернацьку рослину, жахливий корінець, страшне місце у лісі тощо та вигадати жахливу, страшну історію про цей предмет.

5.  Хвилинки відпочинку «У світі жахливих казок»
Під час екскурсії – читання відомих казок на новий лад.
6.  «Драконова майстерня»
Оголошується конкурс на виготовлення страховиська з паперу. Можна запропонувати виготовити табличку «Стережись людожера!», «Літаючого дракончика» тощо.
       
7.  Обід «Ланч вампірів»

Обов´язковою стравою є томатний сік.

8.  Виховний захід «Змагання нечистої сили»
·      Поділ на команди з назвами «Дракули», «Лісовики», «Водяники» тощо
·      Дефіле (презентувати костюм, виготовлений власноруч).
·      «Дика посмішка» (показати зловісну, і в той же час милу посмішку)
·      «Рекламна пауза» (прорекламувати знаряддя – ступа, клики; засоби боротьби з нечистою силою – часник, хрест; місця проживання – болото, підземелля.)
·      Конкурс капостей «Підклади свиню» (Наприклад, коник-стрибунець у сірниковій коробці)
·      Естафета «Перегони на мітлах»
·      «Зловісний голос» (Якомога сташніше прочитати вірш»
·      Конкурс прислів´їв (Зі звичайного прислів´я утворити жахливе. Наприклад: Одна голова добре, а дві краще – Одна Баба Яга добре, а дві краще)
·      Конкурс страшних історій
·      Нагородження : «Міс Вампірка», «Містер жахлива посмішка», «Кращий капосник»,  «Володар зловісного голосу» , « Жах от Кутюр»

9.  Підсумкова лінійка «Засідання ради чаклунів»
Підведення підсумків Дня жахів, розігрування фантів.

Малі Олімпійські ігри

Відкриття
Ведуча. Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі! Сьогодні ви станете свідками народження майбутніх чемпіонів. Зустрічайте – майбутнє України!
(Звучить фонограма пісні у виконанні Ф. Кіркорова «Чемпіон»)
1-а дитина. Не можем мы ни дня прожить без спорта!
2-а дитина. Нам сонце светит ярко с высоты!
3-а дитина. Достигнем мы всемирного рекорда!
4-а дитина. И сбудутся надежды и мечты!
( Песня «Олимпиада», сл. Б.Брусникова).
Кругом огней пленительные нимбы,
Опять помост надеждой освещен.
Ты у вершин заветного Олимпа
И свой рекорд Отчизне посвящен.
Олимпиада, Олимпиада.
Олимпиада наша впереди.
Не можем мы ни дня прожить без спорта.
Нам сонце светит ярко впереди.
Достигнем мы всемирного рекорда,
И сбудутся надежды и мечты.
Феміда.(Звучить фонограма «Пори року» Вівальді).
 Вітаю вас, дорогі діти і шановні гості! Ви мене впізнали? Я богиня Феміда – богиня правосуддя. А прийшла я до вас із самої Греції. В Греції мене всі знають і поважають, бо я завжди допомагаю людям усувати чвари, суперечки, судити змагання. А роблю я це завжди мудро і об’єктивно. Ніхто не залишається ображеним. Ось і сьогодні, дізнавшись, що у вас  відкриття величезного свята – Олімпіади, я вирішила неодмінно побувати і оцінити ваші змагання. Але спочатку я хочу дізнатися, чи знаєте ви, звідки прийшли Олімпійські ігри, з яких часів, з якої країни. Бажаєте дізнатися?
Для цього я підготувала цікаву книгу. Ось вона (показує книгу). Ця книга розповість вам багато нового і цікавого. Отже, в минуле по сторінках історії. Сідайте рівненько і уважно мене слухайте.
Було це дуже-дуже давно, коли людина думала лише про те, як їй вижити, їй необхідно було вміти швидко бігати, плавати, метати, долати перешкоди. Від уміння людини наздогнати і влучити у здобич, від здібності бути загартованим, залежала його мисливська вдача, а значить і життя. Давайте подивимось, як це було.
(Танок первісних людей)
Отже, стародавнім людям були знайомі елементи спорту – біг, стрибки, метання. Але про спорт ще не було і мови. Народився він пізніше. Батьківщиною спорту вважають Стародавню Грецію.
(Звучить фонограма «Пори року» Вівальді).
Понад дві тисячі років тому, на заході Греції, в долині річки Алфей, було містечко Олімпія. В густій зелені оливкових гаїв сяяли біломармурові храми на честь старогрецьких богів Зевса (царя богів), Аполона (бога світла і сонця), Афродіти (богині краси і молодості), Артеміди.
Стародавні греки створили багато чудових легенд, які розповідають про виникнення Олімпійських ігор. Як пе¬реказують легенди, ці змагання греки запозичили від са¬мих богів, життя яких було сповнене війнами і супереч¬ками, а також подвигами. Любов греків до змагань при¬щеплювалась з ранніх дитячих років. Вже змалку вони знали секрети бою «півників», коли, підстрибуючи на одній нозі, треба було збити суперника, не втративши при цьому рівноваги.
(Інсценування «бою півників»).
Взагалі, легенд про виникнення Олімпійських ігор бу¬ло дуже багато, але існує одна, найбільш правдива, яку взято за основу. Ось послухайте. Тяжкі війни розорюва¬ли грецькі держави. Народ не мав спокою. Загарбники безжалісно палили і вирубували сади та виноградники, спустошували поля, руйнували будинки, храми. Люди бо¬ялися виходити на вулицю, бо їх могли не тільки погра-бувати а й ще жахливіше — вбити.
(Танок воїнів).
-        Люди хотіли покласти кінець війнам, але не знали, як це зробити. Вихід знайшов цар Іфрит. Він звернувся до мудреця.
(Виходять Іфрит і мудрець)
Іфрит. О, великий мудрець! Що мені робити, як зберег¬ти свій народ від війни?
Мудрець. Ти повинен організувати ігри, угодні богам.
Феміда. І він відправився на зустріч з воїнами.
Іфрит. Забудемо про наші чвари. А суперечки давайте розв'язувати не зброєю, а в змаганнях на швидкість і спритність. Нехай кожен грек прийде в Олімпію, де на стадіоні покаже, на що він здатний.
(Виходять)
Феміда. Ідея Іфрита сподобалась воїнам  і вони погодились.
-        Мир серед воїнів! Скласти зброю!
- Доторкуватись до зброї заборонялося. Порушників строго карали.
Так в Греції був встановлений звичай, завдяки якому один раз у 4 роки у розпалі воєн, всі складали зброю і відправлялися в Олімпію на ігри.
-        За місяць до початку Олімпійських ігор по всій країні розходилися глашатаї сповістити про день урочис¬того відкриття змагань.
Ось і закінчені усі приготування до свята, всі атлети і гості попе¬реджені і запрошені на свято. На стадіоні майже 50 тисяч гля¬дачів.  Про початок ігор сповіщають срібні сурми.
(З'являються трубачі і стають збоку).
Олімпійськими  іграми  керувала судейська колегія — арбітри. А потім з'являлися атлети, до яких звертав¬ся головний суддя (виходить суддя):
— Якщо ви добре підготувалися до Олімпійських ігор, якщо над вами не тяжіє  жоден  нещасний  вчинок чи лінощі, то йдіть з легким серцем. Як¬що ні, повертайтеся назад.(Сідає на відведене йому місце)
Феміда. Як і інші свята, Олімпійські ігри починалися   з   урочистого  відкриття.   А відкривали   свято  красуні-гречанки.
(Танок «Сіртаки». Фонограма — музика народна).
Феміда. Стадіон шумів від захоплен¬ня, бо до бою вступали найкращі атлети Греції. Першим видом змагань  був біг. У цьому виді атлетам потрібна    була   спритність,   швидкість, витривалість.
Другим   видом   змагань було  метання  списа.   Цим спортсменам     потрібна була не тільки спритність, а і сила.
Третім видом була боротьба. Перемогу в цьому виді приносили сміливість, спритність, краса прийомів.
Останнім видом були кулачні бої. Бійці були високі, ат¬летичної статури, — справжні богатирі. Перемога в ку¬лачному бою вважалась найпочеснішою на Олімпіаді.
Легкоатлетичні змагання кожних Олімпійських ігор до¬повнював конкурс майстрів мистецтв. В Греції вважають, що гармонія тіла і духовного світу нероздільні.
(Танок  «Афродіта»,   фонограма  — «Дива» Ф. Кіркорова).
Феміда. По закінченні Олімпійських ігор, які проіснували декілька віків, переможців усіх видів змагань нагороджували лавровими вінками.
Згодом  Грецію  завоювали римляни. Римський правитель забо¬ронив проведення Олімпійських ігор. А війни все продовжувались і продовжувались. Внаслідок усіх кривавих битв постраждала знаменита Олімпія. Відродилися Олімпійські ігри лише в минулому столітті. І знову це була Греція, місто Афіни.

На честь відкриття І Олімпійських ігор був запалений Олімпійський вогонь, і піднятий Олімпійський прапор. Вони стали символа¬ми Олімпіади,  вони означають дружбу, єдність усіх людей. Ось і до сьогоднішнього дня з'їжджаються люди з усіх куточків світу, щоб показати свою майстерність. Україна багато разів брала участь в Олімпійських іграх і неодноразово здобувала пе¬ремогу.
(Звучить фонограма — Т. Повалій «Попурі»).
Діти,   цікава  історія   Олімпійських   ігор?   Тепер, ви знаєте, звідки до нас прийшли Олімпійські ігри, про їх батьківщину, про сучасних олімпійських чемпіонів. Та мені потрібно повертатися у Олімпію. А на згадку, я хочу подарувати Олімпійську символіку — вогонь і прапор. Нехай їхня присутність допомагає одержати жадану перемогу.
Право пронести Олімпійський вогонь і прапор надається найкращим спортсменам нашого табору _____________________
( З  факелом і прапором діти проходять круг пошани).
Феміда. З цієї хвилини, малі Олімпійські ігри я оголошую відкритими! Змагайтеся! Перемагайте! Хай щастить, вам, любі діти! А мені вже час... До побачення!
(Феміда виходить із залу).
(Вбігають клоуни).
Клоуни М’ямлик і Шустрик оглядають святково прибрану залу, знайомляться з присутніми, з'ясовують куди вони потрапили, що тут відбувається. Клоуни починають вдавати з себе справжніх чемпіонів, своїми словами і діями роблять антирекламу спорту. Але діти їх не підтримують, клоуни, щоб вияснити, які ж діти любителі спорту, вирішують влаштувати їм невеличку вікторину. Вони запитують у дітей.
1. Які ви знаєте види спорту?
2. Хто такий чемпіон?
3.Чим нагороджують чемпіонів?
4. Які ви знаєте спортивні знаряддя?
5. Які ви знаєте спортивні передачі? 
Дійсно, діти вже багато знають про спорт. Клоуни і четвертинки цього не знали. Вони вирішують також займатися спортом, і брати участь у малих Олімпійських іграх разом з присутніми дітьми.     
До залу вбігає Фізрук з свистком.
Фізрук. Хто тут погано говорить про спорт?
Клоуни. Вибачте, ми більше так ніколи не будемо гово¬рити. Ваші діти нам багато розповіли про спорт. Адже ми і не підозрювали, що це так важливо і цікаво. Дозвольте і нам з вами займатися!
Фізрук. Спробуйте! Ви будете задоволені.
-        Команди, шикуйсь!
(Команди шикуються одна проти іншої).
—      Мої діти знають, що...
Дитина.
Лиш один рецепт на світі
 Всім-усім підходить дітям —
 Коли спорт полюбиш,
    Сильним, спритним будеш.
 Всі. Сильним, спритним будеш.
Дитина. Всім відомо — це чудово,
Коли кожен з нас здоровий!
 Тільки треба знати:
Всі. Як здоровим стати.
Фізрук. Наші діти всі спортивні, сильні, швидкі, спритні. А це тому, що у нашому таборі фізкультура на першому місці. Доведемо це, діти? А наші змагання бу¬дуть судити арбітри — наші гості.
—      Команди,   шикуйсь!   Вітаємо  команди!
   Команда «Чемпіон».  Капітан команди —  ... 
  Команда «Лідер».Капітан команди — ...
— УРА!
—      Першим видом змагань оголошую:
1. Кенгуру (стрибки наввипередки із затисненим м’ячем між ногами)
2. Біг на 50 м
3. Біг на скакалках(20 м)
4. Стрибки в мішках
5. Перетягування канату
6. Павучок (біг наввипередки у позі павучка)

Фізрук. Ну ось і закінчуються наші малі Олімпійські ігри. Тепер просимо наше журі підвести підсумки зма¬гань. Слово надається головному судді змагань.
 (Виступ. Підсумок змагань).
Фізрук. Діти, сьогодні на нашому святі переможених немає, бо перемогла дружба!
(Вручення командам вимпелів:
•        «Найдружнішій команді Малих Олімпійських ігор табору «Назва»
•        «Найвеселішій і найнаполегливішій команді Малих Олімпійських ігор табору «Назва»)
(Звучить фонограма пісні «Олимпийский мишка»).

Творчий конкурс "Ромашка"


Конкурс не потребує тривалої   підготовки,  завжди подобається дітям. Суть його проста. Необхідно зробити з паперу ромашку і на зворотньому боці білих пелюсток написати завдання. Завдання повинні повинні бути творчими, цікавими. Потім учасники поділяються на групи ( а можна і індивідуально), підходять до ромашки, відкривають пелюстки  і виконують  ті завдання, які ім запропоновані. Можна також обрати жюрі для оцінки виступів. Ось деякі творчі завдання для ’’Ромашки’’. Вони розраховані для дітей молодшого шкільного віку.

   1. ПОФАНТАЗУЙТЕ   І  ВІДОБРАЗІТЬ:
 Гарячу праску, будильник, чайник, телефон або  інші предмети, які можна побачити у нашій квартирі, а  інші нехай вгадають, що  ви відображали.
   2.СПРОБУЙТЕ ВІДОБРАЗИТИ ХОДУ:
       -людини, яка щойно перемогла.
       -людини, у якоі тісні черевики.
       -людини,яка невдало ’’підфутболила’’ цеглину.
       -людини, хвороі радикулітом.
       -людини, яка опинилася вночі у лісі.

   3. ПОКАЖІТЬ МІМІКОЮ,ХОДОЮ, ЗВУКАМИ:
      -стурбованого кота, засмученого пінгвіна, радісного кролика, похмурого орла, розгніваного кабана.
   4.ЗГАДАЙТЕ, ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ, І ВІДОБРАЗІТЬ АРХІТЕКТУРНІ
СПОРУДИ- ВІЗИТНІ КАРТИ  ДЕЯКИХ КРАЇН.
   Єгипетські піраміди, Ейфелева вежа, статуя Свободи, Пізанська вежа,
Великий Китайський  Мур.
 
5. ПОСТРИБАЙТЕ, АЛЕ НЕ ТАК, ЯК ЦЕ РОБИТЕ ЗВИЧАЙНО, А ЯК:
      -горобець, кенгуру, заець, жаба, цвіркун.
6.  УЯВІТЬ, ЩО ВИ ТВАРИНА, ЯКА ЛЮБИТЬ МУЗИКУ, АЛЕ НЕ МОЖЕ
    РОЗМОВЛЯТИ.
       Уявили? Тепер пісню  ’’Сонячне коло’’ хором: прогавкайте, пронявкайте, промукайте, прокудкудайкайте, прокукурікайте, прокрякрякайте.
       Якщо вам сподобалося, тепер точнісінько так виконайте іншу пісню
7.   ПРОЧИТАЙТЕ ОДИН З ВІРШІВ  АГНІЇ БАРТО ( наприклад ’’Идет бычок, качается’’) не так , як ви звичайно читаете виразно, а ніби ви...
    -виправдовуеться перед товаришами;
    -розсердилися на бабусю;
    -вихваляетесь перед друзями
    - злякалися собаки;
    -розсердилися на молодшого брата;.
9.    ВИКОНАЙТЕ ПІСНЮ ’’У ЛІСІ, ЛІСІ ТЕМНОМУ…’’ так, ніби ви:
  -африканські аборигени, кавказькі горці, індійці племені апачі, оленяри Чукотки, індійські йоги.
10. Танцювальний конкурс. Ви знаете, що під час  танцю часто використовують предмети: м’ячі, стрічки ( е навіть ’’Танець з шаблями’’).А ви придумайте танець: із шваброю, стільцем, валізою. Чайником. Подушкою.
11.Ви всі знаете танок маленьких каченят, у якому рухи нагадують каченя, що відкривае клюв, махае крильцями. А ви спробуйте на цю ж мелодію придумати танок з рухами інших тварин і виконайте його.
     У вас може вийти:
     -танок маленьких  кошенят,
     -танок маленьких цуценят,
     -танок маленьких  лошенят,
     -танок маленьких поросят,
     -танок маленьких  слоненят,
     -танок маленьких мавпочок.
А тепер навчіть цьому  танцю всіх ваших друзів.
12. ЗВУКАМИ І РУХАМИ ВІДОБРАЗІТЬ:
    -оркестр укр. народних інструментів..
     -симфонічний оркестр.
     -оркестр популярноі музики,
     -джазовий оркестр,
     -Військовий духовий оркестр.
13. ЗГАДАЙТЕ, ЩО РОБИТЬ ДИРИГЕНТ, коли керуе оркестром, а тепер візьміть паличку диригента і уявіть, що ваш уявний  оркестр зараз виконае :
вальс, військовий марш, симфонію, сучасну  танцювальну мелодію, украінську народну пісню.
14. ПРИДУМАЙТЕ ІСТОРІЮ про:
    -собаку, яка жила у холодильнику,
-ворону, яка любила кататися на велосипеді.
     -щуку, яка грала на гітарі,
     -березу, яка хотіла навчатися плавати.
      -Хруща, який дуже боявся висоти.
15. ПРИДУМАЙТЕ НОВУ (іншу) НАЗВУ УРОКАМ:
     Математики, співів, украінськоі мови, фізвиховання, праці.

16. І останній. найпростіший конкурс. ПЕРЕНЕСІТЬ СТІЛЕЦЬ З ОДНОГО
     КІНЦЯ КІМНАТИ В ІНШИЙ, але:
          -без допомоги рук,
          -ніби це миска, напрвнена до краів водою,
          -ніби  ви-Чарлі Чаплін,
          -ніби ви йдете по замінованому полю.
          -зовсім не торкаючис

Подорож у країну небезпечних предметів


Дійові особи:

1.  Два хлопчики (у шкільній формі).

2.   Шкідниця - особистість з фантастичною зачіскою.

3.  Брик-Бряк - головний розпорядник капостей у школі.

4. Мікроби - 2 учні з написами на грудях: «1-й мікроб» та «2-й мікроб».

5.  Пнл.
6. Лікар Айболить.
7.  Ведучі.
8.  Незнайко з портфелем, у якому - небезпечні предмети: ножиці, ніж, голка, шпилька, вилка, провід, розетка.
Актова зала - 3 парти, напис «Школа», дзвоник, дошка, на стіш напис «Подорож у Країну Небезпеч¬них Предметів», напис на щиті «Острів Шкільних Небезпек», на другій стіні - зображення сонечка, плакати на тему протипожежно; безпеки.
 Ведуча 1. Дорогі дітиі Зараз ми з вами подиви¬мося виставу «Подорож у Країну Небезпечних Цредметів»-. Дія відбувається у звичайній школі. Можливо, деякі дійові особи схожі на вас або на ваших друзів. Будьте дуже уважні, наша вистава розпочинається.
 1-й  хлопчик.  Ех, сумно жити у школі! Ніяких тобі пригод, небезпек. Одні тільки перерви та уроки.  Нудьга! 
2-й хлопчик.  Та вже ж! Ні стрільби, ні погоні... Така нудота! Та й уроки вчити набридло!
(Через   парту   вилазить   Шкідниця,   чхає   і пирхає).
Шкідниця.  Апчхи! От життя пішло, у кишенях один пил. Ні насіння, ні бризкалки немає. Та й у школі - не хлопчаки, а суцільна радість для вчи¬телів.
1-й хлопчик.   А ти хто така? І чого тобі у наших кишенях треба?
Шкідниця.  По-перше, не у кишенях, а у себе вдома, Я живу там, де брудно і негаразд. Де при¬чеплюся, там і живу. По-друге, нумо знайомити¬ся: я - Шкідниця.
(Пристає до глядачів, смикає за вуха, волосся, дає щиглів. Співає).
Обожнюю я лаятись
 І бешкетувати.
 Дратувати, капризувати,
Я бека-вередуха,
І ногами попихатись,
 Виняткова злюка.
 2-й хлопчик. І чого ти весь час у нашому класі сидиш?
Шкідниця. Та ні, не завжди, А тільки Коли па¬роль назвуть.
1-й хлопчик. Це який такий пароль?
 Шкідниця. « Нудьга!», «Не бажаю!», «Лінньки!» «Не буду!», А взагалі, я на острові шкільних не¬безпек живу, з постійного пропискою.
2-й хлопчик. А хіба є такий острів?
Шкідниця.   Звичайно,   є.   У   кожній   школі, навіть найменшій. Гаразд, ходімо, доки я добра. Може, якої-иебудь гидоти вивчитеся, іншим розкажете. Ну, поїхали!
(Всі сідають зверху на парти, Світломузика. Відкривається щит із написом «Острів Шкіль¬них Небезпек» ).           1
Шкідниця. Приїхали, злазьте!
1-й хлопчик. Так ми наче і не виїжджали? (Ози¬рається).
Шкідниця. Ех ти, неук! Адже і кіно дивишся, і книжки читаєш. Це ми до паралельного світу пот¬рапили. Наче і там, а насправді — ні. Ну, ходімо, та обережніше, не наступіть на кого-небудь.
2-й хлопчик. Як це «не наступіть»? У вас тут що, хтось на підлозі валяється?
Шкідниця. Так, у нас тут всього навалом. Ось, знайомтеся: головний розпорядник капостей - Врик-Бряк.
(Витягує з-під парти Брик-Бряка, обтрушує його).
Брик-Бряк. Привіті Що, давно у халепу не пот¬рапляли? Зараз ми це швиденько влаштуємо. (Співає).
Ставить все сторчма він,
Добре все псує.
В кожній школі острів
Небезпечний є.
Ой, які нещасні діти-дикуни,
Лобом відкривають двері всі вони.
Враз зі сходів падають
Каменем униз,
Звідусіль скло трощиться.
Стоїть вереск, виск.
І гасають в школі
Діти-дикуни,         -
Я їм допоможу
 Шматувать штани.
 1-й  хлопчик. Нумо  тікати  звідси,  бо  ж  він влаштує яку-небудь капость. (Тікає, але спотикається об Пил, який лежить на лавці). Дивись, хто це тут ще валяється?
Пил. Ой, не стрясайте повітря! Бо я розпилю¬ся! Ну, не дають поспати. Знову ти, Шкіднице, когось притягла? (Співає). Я на сонечку лежу!
І без сонечка лежу!
 Все лежу і лежу,
Чи в павітрі я вишу!
 Хто мене трохи вдихне,
Зразу ж кашляти почне.
 Ну а я есе лежу.
 Чи в повітрі я вишу.
 1-й хлопчик. Дивись, який він сірий; м'який, пухнастий, так і клубочиться.
2-й хлопчик. Так це ж пил! Закривай швидше рота, а. то надихаєшся всілякої гидоти!
Пил. Так уже й гидота! Я - Пил чистий, стерильний. Ну подумаєш, по смітниках політав, на дорозі повалявся. Ви друзів моїх не бачили. Ось це - справжня гидота.
(Лунає марш. Входять мікроби - 2 учні. Співають).
Ми парубками є бравими, бравими,
 І не за так мікроби кучеряві ми.
 Ми плюнемо раз, ми плюнемо два
 На ваші чистії тіла і стукнемо так,.
 Щоб заболіла голова.
 1-й мікроб (побачив хлопчиків). Дивись-но, новсенькі! Нумо, схопимо їх!
Пил. Ага, схопиш. Вуха чисті, нігті підстрижені, волосся причесане! Неподобство!
Шкідниця. Ой, не люблю я таких дітей. Я обожнюю шкідливих і неслухняних. Вони б'ють¬ся, дратуються, зводять наклепи - це мені подо¬бається. Краса! Один одному розбивають носи, об¬дирають коліна і підхоплюють інфекцію!
1-й хлопчик. Загалом, ми тут на екскурсії, можна сказати, потрапили сюди випадково. Нас Шкідниця привела.
Шкіднидя. Ха-ха-ха! Випадкової А кому вчити¬ся було ліньки? А кому сумно було? Нумо, брати¬ки, навалилися!
1-й хлопчик. Відчиняйте-но двері та кватирку. Ми їх враз провітримо.
2-й хлопчик. А ви, хлоп'ята, допоможіть нам. Скажіть цій шкідливій компанії, який предмет нас учить правил безпеки життєдіяльності?
 Діти. ОБЖ (основи безпеки життєдіяльності).
(Хлопчики виганяють цю компанію за двері).
1-й  хлопчик.   От  так   потрапили   на   Острів Шкільних Небезпек. Ледве вибралиря!
2-й хлопчик. Добре, що діти допомогли, Спа-сибі вам усім!
Шкідниця (заглядає до зали). Йдіть, ідіть! Та ми ще зустрінемося!
(Шкідниця заходить до зали, озирається на всі боки, піднімає коробку сірників, струшує її. Чутно, як усередині перекочуються сірники).
Шкідниця. Сірники, ви, мої сірники! Я спеціалізуюся на пожежах, тільки від вогню, від яскравого полум'я я отримую задоволення. Зараз я вогнище розведу.
1-й хлопчик. Ой, що ти робиш?
Шкідниця. Ой, налякаві Чому ти кричиш, як на пожежі?
1-й хлопчик. Не зупини я тебе, не уникнути пожежі.
Шкідниця. Подумаєш, пожежа! Яка пожежа від одного сірника?
2-й хлопчик.                                             ,
Не скажи1
Ростом цей сірник-шкідник
Хоч не вдався - він малий,
Але дуже небезпечний,
Не жартуйте з ним, він - злий.
 2-а ведуча.
Не розводьте у дворах
Вогонь, попелище,
Особливо, коли вітер   Між будівель свище.
Бо понесе вітром іскру     На дах, на кватирку,
А для спалаху майна       Досить і хвилинки,
Як не будеш за цим стежить,     Може виникнуть пожежа.
(До зали входить лікар Айболить. У нього р руці саквояж).
  Айболить. Доброго дня, дітки! Мене звуть Айбо¬лить. Я прийшов до вас із лікарні, яка розташова¬на біля лісу. Там у мене лікується багато авірів та птахів, котрі жили у лісі, у якому спалахнула по¬жежа. На місці пожежі залишилася «рана», яку не вилікувати протягом десятиріч, а може, й сторіч.
  Уявіть собі, як болить палець, коли ви його по¬ранили. У цьому випадку ви плачете, а наша пла¬нета терпляче загоює рану, нанесену їй вогнем.
У дворі, садку чи в лісі
Пам'ятати маєш ти;
Сірники і запальнички,
Факел, вогнище І свічки -
Шлях короткий до біди.
1-а ведуча. А тепер вам, діти, зрозуміло,/що пустувати з вогнем небезпечно?
Айболить. Ну що ж, перевіримо, як ви засвоїли правила Протипожежної безпеки. Ми почнемо, а ви голосно та швидко продовжу те.                
2-а ведуча.
Ось на підлогу впала жарина
І зайнялася вона сама собою.
Тут враз зненацька з'явилася дитина
І всю підлогу залила… (водою).
Айболить.                                      .
Ось, маленькі дітлахи,
Знайшли ви вдома сірники.
Щоб не бавилися діти,
ЇЦо повинні ви… (зробити)?
1-й хлопчик.
Хто з вогнем необережний,
Може викликать пожежу.
Жартувати з вогнем не варто.
Пам'ятайте, це - не... (жарти).
1-а ведуча. Якщо виникла пожежа,
Бо хтось був необережний.
Ти повинен у ту ж мить
До пожежників... (дзвонить).
2-й хлопчик. Не розпалюй сам багаття,
Не пали удома, в школі.
Легко вогник запалити,
Та не просто... (загасити).
 2-а ведуча.  Якщо пахне газ в квартирі,
Телефонуйте на «нуль –чотири»,
А як виник вогонь і дим,
Телефонуйте на... («нуль — один»).
 Айболить.
Кожен з вас повинен знати
Правила протипожежні.
І з вогнем не пустувати.
Бути дуже... (обережним).
 (Під веселу музику до зали вбігає Незнайко).
Незнайко. Хлоп'ята, я біг до спортзали на змагання. Мене кличуть Незнайком, хоча я дуже допитливий.
1-а ведуча. А зараз ми перевіримо, який ти допитливий і що ти знаєш з курсу «Основи безпеки життєдіяльності учнів».
Запитання 1.
- Що ти будеш робити, коли виникне пожежа?
Незнайко. Обов'язково сховаюся а то подумають, що я підпалив.
Запитання 2.
-  Розкажи про першу допомогу потопаючому.
Незнайко. Ой, я не встиг надати допомогу. Він уже потонув.
Запитання 3.
-  Розкажи нам, що таке землетрус.
Незнайко. Це дискотека на великій перерві.                                       
2-а   ведуча.   Незнайку,   в   тебе   дуже   дивні відповіді. Приходь до нас у школу вчитися. А що в тебе у портфелі? Покажи дітям.
(Показує 1-му і 2-му хлопчикам).
1-й хлопчик. Діти, ми сьогодні побували на Острові Шкільних Небезпек, але навіть і там не бачили таких небезпечних предметів, які носить із собою Незнайко/
(Хлопчик дістає предмети, а лікар Айболить ведуча пояснюють їх призначення).
Айболить. Ножиці й ніж треба тримати тільки за ручку. За їх неправильного використання можна порізати руки або поранити кого-небудь.
1-а ведуча.А ще ці предмети небезпечні для навколишніх. Тому крутитися, штовхатися, розмахувати ними, ходити й бігати з ними, носити в портфелі забороняється.
Голка й шпилька.
Айболить. Голку й шпильку не можна брати до рота. Цими предметами також можна поранитися або вколотися.
Вилка, провід, розетка.
2-а ведуча. Це - вилка. У всіх електроприладів є провід із вилкою, яку вставляють до розетки. І прилади починають працювати.
Незнайко. А що це за знак біля розетки?
1-а ведуча. Це знак небезпеки. Правда, хлоп'ята, що дітям небезпечно користуватися електроприладами? Краще не підходити до розе¬ток і не намагатися встромляти у гнізда сторонні предмети» особливо металеві.
Айболить. Запам'ятай, Незнайку, всі ці предмети приносять користь, полегшують життя людям, але вони можуть бути і небезпечними. Тому треба вміти правильно ними користуватися і ні в якому разі не носити їх до школи,
2-а ведуча.
Зрозуміло, всім відомо,
 Що приємно бути здоровим.
 Тільки всім потрібно знати,
 Як здоровим можна стати!
   А тепер, діти, перевіримо, хто краще засвоїв матеріал з курсу ОБЖ - ви чи наші артисти?
(На сцену запрошуються 5 артистів і 5 глядачів).
1-а ведуча. Перша команда називатиметься «Вогнегасник», друга - «Пожежник». За кожну правильну відповідь команда отримує по надувній кульці. У кого більше кульок» той і переміг.
Завдання.
1.  За яким номером телефону потрібно зверта¬тися під час виникнення пожежі?
2.  Для чого роблять газ спеціально пахучим?
3.  Чому не можна гасити пожежу на електроп¬риладах водою?
4. У чому небезпека брудних газових пальників?
5. Що трапиться, якщо увімкнути електричний чайник без води?
6.  Що може статися через витік газу?
7.  Чи можна користуватися електроприладами, якщо в квартирі пахне газом?
8.  Як збити полум'я на людині?
9.  Скільки годин на день можна дивитися те¬левізор дітям віком 7-9 років?
10.  Чи можна влаштовувати протяги на кухні із увімкнутими газовими пальниками?
2-а ведуча. Найбільше кульок набрала команда... Молодці, хлоп'ята! Всі ви нагороджуєтеся солодки¬ми призами. А зараз займіть свої місця у залі.
Дорогі діти та гос Наша вистава завершила¬ся. Не потрапляйте на Острів Шкільних Небезпек. До нових зустрічей у шкільному театрі.                      



Парад капелюшків

Випереджаюче завдання – підготувати вірші про капелюшки

  Доброго дня, шановні гості, дорогі діти! Сьогодні в нашому таборі незвичайний день – “День капелюшків”. Виникнення цього свята до сих пір залишається не до кінця зрозумілим. Взагалі, як багато хто встиг замітити, у всенародно улюблених свят є одна загальна риса – ніхто не знає конкретно, коли вони виникли і чому.
      Історія розвитку капелюшок має довгий шлях. Ще в первіснообщинному суспільстві люди прикривали голови від холоду, спеки. Після того, як були винайдено гострі голки (це сталося приблизно 50 тисяч років тому), які робили з дерева чи кістки, з’явилась можливість зшивати шкури охайніше.
      Потім люди навчились виробляти тканину, так з’явився одяг, а капелюшок є невід’ємною частиною одягу.
      В стародавні часи люди, які займали в суспільстві високе положення, носили високі головні убори. Чим вище положення, тим вищий убір на голові. І навпаки.
      Прості люди, вшановуючи вельможних персон, зобов’язані були знімати свій головний убір, зменшуючи свій зріст. А щоб здаватися ще нижче, нахилялися, ставали на коліна і навіть падали долілиць.
    Припускають також, що звичай знімати головний убір пішов від лицарських турнірів. А деякі вчені вважають, що звичай знімати головний убір походить з часів рабовласництва. Раби у Римі, зустрівши пана, повинні були зняти головний убір, щоб показати свою поголену голову – знак рабства. Рабиням голови не голили, напевне тому до теперішнього часу звичай знімати головний убір на жінок не поширюється.
    В Україні колись вважали, що ходити з непокритою головою – гріх для чесного чоловіка. Це дозволялося лише на похоронах та біля церкви. Переступаючи поріг хати, треба також скинути шапку. Чоловіки знімають головний убір і тоді, коли вітаються.
    Наші предки вірили, що шапки мають оберегову, магічну силу, захищають від усього злого. Відомо багато давніх різновидів: “мазниці” (з суконним дном) , “кучми” (високі суконні, знизу обшиті хутром), “вухаті” (суконні з навушниками) та ін.
    У холодну пору одягали хутряні головні убори: баранячі, з видри, зайця, куниці.
    Широко розповсюджене по всій Україні для жінок є хустка. Способи пов’язування хустки були різними. У північних районах хустки пов’язували під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці.
   Гарна шапка була колись гордістю хлопця, козака, нареченого. Головні убори були різноманітними. Залежно від сезону, місцевих традицій тощо їх робили із різних матеріалів та багатьох форм. Деякі різновиди мали пишне оздоблення, особливо на Західній Україні. Носили шапки на всю голову, заломлюючи посередині, зсуваючи на потилицю або набакир.
   Минали століття, а одяг, як і раніше служив для того, щоб відобразити індивідуальність і положення того, хто його носив. Зараз носять шапки різних видів. Дуже поширені вироби спортивного крою: шерстяні, трикотажні, хутряні, а також кепки, берети та інші.
   В українській літературі є багато прислів’їв про шапку:
-        Бараняча шапка на баранячій голові.
-        Без шапки, мов злодій, ходить.
-        Жупан як жупан, аби шапка добра!
-        Не для шапки голова на плечах.
   А також про шапку є такі вислови:
-        На злодієві шапка горить – видно, що хтось винуватий.
-        По шапці давати – бити кого-небудь.
-        Заламувати шапку – надівати шапку набакир.
Гра “Закритими очима домалювати капелюх Незнайці”
-        Діти, а що таке скоромовка? А чи вмієте ви їх говорити? Я пропоную вам декілька скоромовок:
-        У нашого діда капелюх
 не по-капелюхівськи.
-        Сидить баба на припічку
В зеленому очіпочку,
А дід на стільці
Обуває постільці.
-        Ви нас не питайте,
А ковбаси дайте!
Нашій Горпині гарно й в хустині.
     На сьогоднішнє свято ви всі завітали в капелюшках. Продемонструйте, будь ласка, їх. А ми виберемо найоригінальнішу, найкумеднішу.
   Які головні убори носили такі казкові герої:
-        Буратіно
-        Барон Мюнхаузен
-        Черепаха Тортіла
-        Незнайка
-        Червона Шапочка
   
    А зараз прослухайте декілька віршів про капелюха:
   Якось рішили коти:
- Капелюшника треба знайти!
Хай пошиє нам капелюхи
З дірочками для кожного вуха,
Щоб нарешті котові кіт
Зміг сказати:
-Привіт! Привіт! –
Ще й при цьому в лапі кошлатій
Капелюха свого підняти!

Йти до школи вранці
Холодно Оксанці.
І хоч плащ на ваті
І вітри завзяті
Капелюх зривають і за ніс кусають.


Інсценізація казки "Коза-дереза"


   урахуванням Конвенції ООН про права дитини)

Дійови особи:, Заєць, Лисиця, Вовк, Ведмідь, Рак.                

Дія І
(Інтер’єр хати. В хаті баба)

Баба: Вже на вечір повертає,
А старого десь немає.
Як пішов годин у п'ять
На базар козу куплять,
То вже й їсти наварила,
Миски-ложки перемила,
Пообідала сама,
А його нема й нема !
Закортіло, бач, старому
Привезти козу додому !
Причепився, як смола !
А тепер якщо ті гроші
Вкрадуть люди нехороші ?
Діду я не подарую !
О, якусь розмову чую !
Мабуть, це мій дід іде,
І козу свою веде !

(З’являється Дід, веде Козу)
Дід (до Кози): Ти, Козо тримайсь позаду !
(до Баби):   Що, стара, а ти не рада,
                     Що козу тобі веду ?
(Коза мекає, наставляє на Бабу роги).
Баба: Чує серце-на біду
Ти привів оцю тварину !
Дід: Та не майся !
Дай ряднину !
Я підстилки принесу,
Ну, а та паси козу.
Та шукай гарненьку пашу !
Нагодуй козульку нашу,
Щоб була, немов гора!
Зрозуміла Все, стара ?
Баба:  Зрозуміла !  
(Коза намагається потрапити в хату, Баба й гонить)
          
          Ах проклята !
Ти не бачиш,
Що то хата ?
В поле, в поле завертай !
Діду, он ціпок подай !
( Баба жене Козу пастися.
Дід порається по господарству)

Дія 2
Дід: Хух ! Полагодив я двері,
Сіна кинув до вечері,
Ще й соломки підстелив...
Наче все як слід зробив !
(З’являється Коза, за нею-Баба)
Дід: Кізонько моя мила,
Кізонько моя люба !
Чи ти пила, чи ти їла ?
Коза (сердито):
Не пила я і не їла !
Баба пасти не хотіла !
Як ішла через місточок-
Ухопила кленовий листочок,
Як ішла через гребельку-
Ухопила водиці крапельку.
От і вся моя їда!
Дід: Що ти кажеш? от біда !
Ти чого, стара, не пасла ?
Молока не буде й масла,
Як Козу так годувать !
Коза: І води їй не давать!
Баба (виправдовується): І пила вона, і їла !
Чим жеш я їй не вгодила?
Коза: Бреше! Бреше! Ти не вір!
Не пускай її у двір!
Дід (до баби): Що робить мені з тобою?
         Сам займуся я Козою!
Сам водою напою,
Напасу І подою!
 Гей! Козо!
Баба: Ото потіха!
Мій старий із з глузду з’їхав!
О, назад уже жене !
Ну, згадаєш ти мене!
(З'являється Дід з Козою)
Дід: А тепер, стара, не майся,
А скоріш Козу питайся,
Чи на полі паша є ?
До цих пір траву жує!

Баба (єхидно) : Кізонько моя мила!
         Кізонько моя люба!
        Чи ти пила, чи ти їла?
Коза (ридає): Не пила я і не їла!
Дід (вражений): Як таке сказать посміла !
Коза (не звертає на нього уваги): Тільки бігла через місточок-
Ухопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку-
Ухопила водиці крапельку!
Дід (погрозливо): Кізко! Кізко! Схаменися!
Коза: От, дивися, причепився!
      Бабо, ти йому не вір!
      Не пускай його у двір!
Дід (в істериці ):Де мій ніж?
                     Заріжу кляту !
Коза (глузуючи):Ох, який ти, Дід, завзятий!
А попробуй - но, заріж!
Та не візьме мене ніж!
( Дід женеться з ножем за Козою, та мекає й тікає)
Дід (до баби, винувато):
Ти на мене не дивися...
Бачу й сам, що помилився.
Думав, буде молоко -
А воно , бач отако...

Дія 3
(Через ліс іде Коза, співає).
Коза: Я-Коза -Дереза,
За три копи куплена ,
Півбока луплено...
              Як залізе в мене біс –
              Розжену увесь цей ліс!
(Бачить Зайцеву хату, зупиняється, заглядає у вікно)
Коза: От і хатка є для мене !
В хатці печене й варене,
Стіл накритий !
Ти дивись!
Гей, хазяїне, озвись!
Утомились мої ноги,
Та й голодна я з дороги,
Ще й не спала цілу ніч ...
А пускай мене на піч!
(Здивовано)
А хазяїна немає...
Ну, поки він десь гуляє,
Я наїмся і нап'юсь,
І в цій хатці поселюсь.
(Заходить у хату. З'являється Заєць)
Заєць: Іменинник я сьогодні!
Тож іще на передодні
Всім запрошення послав
І обід приготував:
Банка меду є Ведмедю,
Для Лисиці буде птиця,
Вовку м'яса кілограм
З холодильника подам...
( Заглядає в хатку , дивується )
О, то хто в мою хатину
Сам прийшов на іменини?
Бачу , цей незваний гість
Всі харчі мої поїсть!
А хто - хто в моїй хатці?
Коза ( роздратовано):
Я - Коза -Дереза,
За три копи куплена,
Півбока луплено,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами.
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету -
                     Тут тобі й смерть !
Заєць (перелякано):
           Ой, не хочеться вмирати !
          Але як зайти до хати?
(до Кози):   Іменинник я !
Коза (наставляє роги): Ме-е-е !
Заєць: Пропав !
           Нащо хоч гостей гукав ?
(Сідає і гірко плаче. Біжить лисичка.)
Лисиця: Гей, сусіде ! Чом ти плачеш?
В гості кликав же, неначе?
В шлунку-пусто, в роті сухо!
Дай-но підтягну за вуха!
                    Та пішли мерщій до хати !
Заєць:  Так у хаті звір рогатий !
       Проганяє він мене !
Лисиця: Ну, мене не прожене!
( заглядає в хату )
              А хто-хто в Зайчиковій
               Хатці сидить ?
 Коза:  Я-Коза-Дереза,
            Тут тобі й смерть !
Лисичка: Е, хоч пахне з хати смачно,
Та зайти у хату лячно,
(до Зайця): Жаль, пропав такий обід !
Ну, побігла я ! Привіт !
(Лисичка тікає. Заєць плаче. З'являється Вовк)
Вовк: Я такого ще не бачив !
         Іменинник гірко плаче!
         Що там сталось?
          Розкажи!
Заєць: Вовче-брате! Поможи!
Там якась лиха тварина.
Не пуска на іменини!
Вовк: Що таке ? Та хто посмів
Найсильнішого з Вовків
Не пускать на ?! Клянусь богами:
З'їм з рогами і ногами!
 Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить ?
Коза: Я  - Коза-Дереза,
          Тут тобі й смерть!
Вовк (злякавшись до Зайця):
Я б її... Та неохота.
Спішна в мене є робота !
(до глядачів): Краще я оцю біду
                        стороною обійду !
(Вовк тікає. Заєць ридає. З'являється Ведмідь)
Ведмідь: В хаті мед є - нюхом чую.
Мабуть, тут я й заночую.
Ти дивися, і Зайча
У дворі мене стріча!
Заєць (крізь сльози):
Видно, дядечку Ведмедю,
Не скуштуєте ви меду!
Бо у хаті звір сидить,
             Нахваляється убить кожного, кого побачить !
Ведмідь (спокійно): То піду назад я значить...
Заєць: Підождіть-но ! Ви ж-Ведмідь !
То візьміть і проженіть
Це страховисько рогате !
Ведмідь (роздумуючи):
Чи зайти і справді в хату?
Сил мені не позичать...
Чи спочатку закричать?
Закричу я страшно й дико,
Звір умре від того крику!
(Кричить, реве).
Досить в хатці цій сидіть!
Гей, вилазь, бо я ведмідь!
Коза:   Я - Коза- Дереза,
Тут тобі й смерть!
Ведмідь: Ні, Зайчисько, я боюсь !
Видно, звір цей щось не в дусі,
Ще рогами штриконе,
Й поминай, як звать мене!
(Ведмідь тікає. Заєць ридає. З'являється Рак)
Рак:  Що ти плачеш, Зайцю сірий?
Заєць: Бо ніхто не може звіра
            З хати вигнать.
Рак: Що за звір?
Заєць (у розпачі безнадійно):
Ти не виженеш, повір.
Тут були уже й сильніші,
               Та розбіглися, як миші.
               Звір той дуже-дуже злий !
Рак:  Не дивись, що я малий!
Бо не сила, і не роги
Запорука перемоги,
А хоробрий, вірний друг.
Та твердий, незламний дух !
Рак:   Чи готовий ти до бою ?
Заєць (несміливо): Так...
Рак:  Тоді іди за мною!
          І не бійся ! Знає всяк.
           Що в бою не зрадить Рак !
Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить ?
(Повільно наближається до хатки, до Кози. Заєць - слідом)
Коза: (розслаблено, для годиться, майже не звертаючи на них уваги, позіхаючи):
Я-Коза-Дереза,
Тут тобі й смерть !
Рак:   А я-Рак-неборак,
Я за фахом-адвокат.
І тебе, хитру Козу
Я до суду притягну!
Бо я Рак-адвокат!
Щипать не буду,
Ясно й так:
Коли права твої порушено
             чи на майно,
чи просто так,
ти пам'ятай:
розрадить у всьому
розумний друг твій-адвокат.
Громадянко Козо! Ви порушили статті 15, 16, 19, 31, 37, 39 Конвенції ООН про права дитини та ряд статей Кримінального кодексу України !
Заєць (радісно):
Що, ідеш, рогата, з хати ?
Будеш знати ! Будеш знати!
Рак:    Що на всяку задираку
Різні є закони наші!
Заєць (до Рака):
Сто приятелів навкруг,
Але ти-найкращий друг!
Допомога знадобиться –
Я піду й за тебе биться !
Разом: І ніякій злій тварині
Не здолати нас віднині!


Козацькі розваги

Загони збираються на спортивному майданчику табору. Готуються до випробувань та змагань.
Фанфари сповіщають про початок заходу.
Ведучий: Саме час! У самий раз!
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького  народу
У наше коло викликаю,
Їх перевірити бажаю!
Звучить „Козацький марш”. Під марш команди (загони) заходять на висхідну позицію змагань.
Ведучий: Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну кращу долю!
Ведучий (до козачат):
Козацькому гурту, ви, бачиться раді?
Скажіть, чи готові ви жити по правді?
Всі: Так!
Ведучий: Усі козачата жити чесно будуть
І правил козацьких не забудуть!
Які козачата знають правила?
Козача 1: Козак – чесна, смілива людина,
                  Найдорожча йому – Україна!
Козача 2: Козак – слабкому захисник,
                  Цінити побратимство звик!
Козача 3: Козак вкраїнську любить мову,
                  Своє завжди тримає слово!
Козача 4: Козак – це вільна  є людина,
                  І ненька в нього – Україна!
Козача 5: Козак – безстрашний захисник,
                  Боротися за правду звик!
Усі: Щоб козацькому роду не було переводу,
         Присягаємо  на вірність Україні й народу!
1. Далі проводяться 2-3 види спортивних командних змагань.
2. Конкурс козацької патріотичної  пісні
          (змагаються команди дівчат).
3. Ще 2-3 види спортивних змагань.
Ведучий: Дорогі дівчата! Дорогі хлоп’ята!
Ви сьогодні є вже – козачата!
Із цим святом славним усіх ми вітаємо
І призи козацькі усім вручаємо!
Вручення призів
Ведучий: Козачат усіх щиро вітаємо,
                  Здоров’я і щастя бажаємо!
Вихід команд під „Козацький марш”

Конкурс курінних отаманів.
До отаманів підходить ведучий і тримає у руках шапку.
Отамани по черзі витягують із шапки запитання і відповідають на них. Виграє той, хто дасть найбільшу кількість правильних відповідей.
Запитання для конкурсу:
1. Що означає слово «козак»?
2. Де знаходиться Запорізька Січ?
3. Як називається місце, де жили козаки?
4. Хто був першим козацьким гетьманом?
5. Кого на Січі називали джурою?
6. Чи були на Січі жінки? Чому?
7. Як називалися козацькі судна?
8. Назвіть деякі речі, якими користувалися козаки.
9. Назвіть атрибут влади гетьмана.
10. Хто зруйнував Запорізьку Січ? (Підсумок конкурсу старшиною.)
Ведуча: Ось подивіться - це наші козаки. Вони із честю ви­тримали всі випробування і можуть гідно носити це почесне звання - «козак».
Ведуча: А зараз довгожданий момент - козацька старшина виносить своє рішення. Звучить музика.
Козацька старшина зачитує своє рішення: усім учасникам конкурсу присвоїти звання «козак» і вручити пам'ятні подарунки

Козацька естафета

На першому етапі перший козак повинен добігти до стільця, оббігти навколо нього і, вдягнувши на себе перший еле­мент українського вбрання (а їх на кріслі лежить 7: шаровари, вишита сорочка, крайка, жупан, шапка, двоє чобіт), повернутися до свого куреня і допомогти вдягнути цей елемент на другого.
На другому етапі другий учасник робить те саме, що й пе­рший, одягнувши на себе другий елемент українського вбран­ня, повертається до куреня і передає свій одяг третьому учас­никові.
Змагання проводяться до того часу, поки останній учасник куреня не буде повністю вдягнутий і не сяде на крісло, на яко­му лежав одяг.
Ведучий: Молодці, козаки, із завданням впоралися. Але що скаже нам старшина?
(Підводяться підсумки козацької естафети.)
Ведуча: Ось тобі і козаки! Цікаво, а що потрібно робити, щоб такими стати?
Ведучий: Потрібно мати велику силу, а щоб її мати, треба багато їсти.
Ведуча: А яка головна козацька страва? (Запитання до за­лу.) Правильно, куліш. Отож, ми зараз і побачимо, чи полюб­ляють наші козаки цю страву.
Ведучий: Для них проводиться конкурс.
«З'їж куліш». Асистенти виносять по макітрі з кулішем і по 7 ложок для козаків кожного куреня. За сигналом ведучого вони починають їсти його. Виграє той курінь, який впорається із завданням швидше.
(Старшина підводить підсумок конкурсу.)
Ведуча: Бачу порожнісінькі макітри. А ти говорив, що вони не козаки!
Ведучий: Так, вони їли те, що ми їм приготували. А чи самі вміють готувати?
Ведуча: Зараз перевіримо, але спочатку скажи, яка козацька страва найпопулярніша в Україні?
Ведучий: А її їдять зранку чи ввечері?
Ведуча: Козак їсть і зранку, і вдень, і ввечері, особливо такі гарненькі, смачненькі, маленькі і великі, з сиром, картоплею, грибами, вишнями і звуть їх...
Ведучий: Та це ж вареники. Я їх теж люблю.
Ведуча: Отож ми зараз подивимося, чи вміють наші козаки ліпити їх.
«Зліпи вареник»
Біля кожного куреня на кріслі стоїть макітра з борошном, збан із водою, миска з сиром, дошка для замішування тіста, качалка. За командою ведучого перший учасник пробігає від­стань до крісла навпроти і залишає там макітру з водою, дру­гий несе туди воду, третій - миску з сиром, четвертий бере дошку і на ній замішує тісто, п'ятий розкачує його, шостий - викладає всередину сир, а сьомий учасник команди заліплює краї вареника. Конкурс закінчиться, якщо сьомий учасник по­вернеться до свого куреня з вареником на тарілці.
Ведучий: Ось подивись, які гарні вареники зліпили наші ко­заки!
Ведуча: Ти їх віднесена пробу козацькій старшині. Нехай вони оцінять працю наших козаків.
(Підводиться підсумок конкурсу.)
Ведуча: Ну, хлопці, молодці! Справжні козаки.,
Ведучий: Ще не справжні.
Ведуча: А чому ж це?
Ведучий* Бо ми не бачили, чи вміють вони на конях їздити.
Ведуча: Отож, проводимо наступний конкурс.
«Осідлай коня»
За сигналом ведучого перший учасник пробігає відстань до стільця,"1 до нього прив'язаний «кінь» - гімнастична палка, бере її між ноги і повертається до куреня. На «коня» сідає другий учасник. Тепер вони удвох «ідуть» до крісла, потім утрьох і т.д. Виграє той курінь, який у повному складі «об'їде» навколо сті­льця і повернеться на місце.
(Підводяться підсумки конкурсу.)
Ведуча: Ось бачиш, наші козаки і на конях їздити вміють.
Ведучий. А чи зможуть вони написати лист турецькому та турецькому султанові»? Вам зараз потрібно відтворити її, тобто кожен козак куреня повинен стати так, як на картині, і завмерти. Згода? Отож, починаємо конкурс.
«Відтворіть картину»
Після того, як всі учасники замруть на своїх місцях, веду­чий виносить репродукцію картини І.Рєпіна і надає слово коза­цькій старшині. Виграє та команда, яка нaйбільш точно відтво­рила картину художника.           
(Підведення підсумків конкурсу.)
Ведуча: А зараз наступний конкурс.
«Козацька грамота»
Учасники: по 2 козаки від кожного куреня. За певний час (протягом наступних конкурсів) вони повинні скласти, написати і художньо оформити за допомогою фарб, олівців, фломасте­рів козацьку грамоту.
Ведучий: А поки козаки пишуть козацьку грамоту, ми про­довжуємо наші конкурси. Який козак не любить співати запа­льні українські пісні? Отож свої знання козацьких пісень пока­жуть нам наймолодші козачата кожного куреня.
«Козацька пісня».
По одному учасникові від куреня виконують козацьку пісню.
Ведуча: Ну, а сторонні козаки, як правило, у цей час відпочивали і розважали себе художнім свистом. Отож, конкурс на найкращий художній свист української пісні.
«Чий свист кращий»
По одному козакові від куреня здійснюють обробку пісні свистом.
Ведуча: А цікаво, чи козаки дівчат кохали?
Ведучий: Кохали, ще й як кохали. Це вони нам зараз пока­жуть. По одному козакові від куреня нехай підійдуть сюди, вам потрібно знайти собі дівчину і привести її до нас.
Ведуча: Подивись, які гарні у нас українські дівчата! Цікаво, а чи вміють вони танцювати?
Ведучий: Це ми зараз перевіримо. Я оголошую конкурс на краще виконання таночку.
«Українська полька»
Ведуча: Подякуйте, хлопці, своїм дівчатам і віднесіть їх на руках на місце.
Ведучий: А я викликаю ще двох козаків із кожного куреня. Вам також потрібно знайти в залі дівчину і привести її сюди.
Ведуча: Ну, і що ти задумав цього разу?
Ведучий: Зараз побачиш. Наші козаки будуть змагатися в силі, і як нагороду отримають у подарунок від цих дівчат гаря­чий поцілунок.
«Хто сильніший»
Два козаки переплітають між собою праві руки, а лівими  замикають коло. Навпроти кожного з хлопців за два кроки стає - дівчина. Виграє той козак, який перетягне свого суперника до своєї дівчини і поцілує її.
(Підсумок усіх цих окремих конкурсів підводить козацька старшина.)
(Демонстрування козацької грамоти глядачам і оцінювання її старшиною.)
Ведуча: Я була впевнена, що з цим конкурсом наші козаки впораються блискуче.

Місто цікавих розваг


1.       Розкажи вірш, заспівай пісню
2.       Пофантазуйте і зобразіть:
-         телефон, що дзвонить;
-         чайник, що кипить;
-         дзвінок вхідних дверей. 
3.       Визначте зайве слово:
- стіл, чайник, стілець, ліжко            (чайник);
- ялина, береза, дуб, смородина        (смородина);
- помідор, огірок, яблуко, морква     (яблуко);
- орел, заєць, лисиця, ведмідь            (орел).
4.       Весела вікторина:
-         яким гребінцем не можна розчесатися       (гребінцем півня );
-         що можна побачити із закритими очима       (сон);
     - в який горщик не можна налити води         (в повний );
-         на яке дерево сідає ворона під час сильної зливи        (на мокре);
      - коли чорному коту найлегше пробратися до будинку (коли двері відчинені);
- яйце вариться 3 хв. скільки потрібно часу щоб, зварити  3 яйця      (3 хв.)
- що в кінці літа і на початку осені          (літера „о”);
-         З якого посуду не можна нічого поїсти         (з порожнього).

Містечко казкових героїв
І. Назвати казку в якій згадується:
 1. яйце –               (Курочка – Ряба);
 2. солома -            (Солом’яний бичок);
 3. Пір’я  -              (Кривенька Качечка);
 4. Стріла -             (Царівна - Жаба);
 5. Рукавичка -       (Рукавичка);
 6. Бинт -                (Айболить).
ІІ. Відгадай загадку
   1.  Борошенця намели
        І в печі його спекли,
        Він – через вікно, в лісок
         Хто це, друзі? ...                       (колобок)

2. Знесла курочка яєчко,
        Та яєчко непросте.
        Ви всі знаєте, малята,
        Що яєчко ...                                 (золоте)
 
   3.  Півник добрий, працьовитий,
        Провчив мишок – лежебок.
        Та спочатку, любі друзі,
        Знайшов півник ...                      (колосок)
 
  4. Рукавичка вона знайшла,
      До неї, як у дім зайшла.
       Стала жити у затишку
       Маленька, сіренька ...                 (мишка)
ІІІ.  Закінчити чистомовку  
1.  азка, азка – в нас цікава ...       (казка)
2. ід, ід – жили баба й ...               (дід)
3. ими, ими – вони були ...           (старими)
4. ох, ох – в лісі жив цар ...           (Ох)
5. ка, ка – були собі чоловік і ...    (жінка)
IV. Щоб ви попросили в:
1. Жар – птиці?     (Перо)
2. Попелюшки?     (Черевички)
3. Буратіно?            (Ключик)
4. Баби – Яги?         (Мітлу)
  5. Аладіна?          (Лампу)
V. Хто говорив такі чарівні слова.
1.          „Сім, сім, відкрий двері”.        (Алі - Баба)
2.  „Крекс, пекс, фекс”.                 (Буратіно)
3. „Ну, постривай!”                       (Вовк)
4. „Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю” .    (Колобок)
5.          „Сивко – бурко, віщий каурко!”               (Іван - дурак).
СЕЛИЩЕ ЕРУДИТІВ
І. Відповісти на запитання
 1. Назва держави, в якій ми живемо?            (Україна)
2. Космонавт, який перший полетів у космос?      (Ю. Гагарін)
3. Рідні люди, які люблять один одного, і живуть разом?   (Сімя)
4. Буква, яка не має звуків?    (Ь)
5. Що робить зиму білою?    (Сніг)
ІІ. Задачі - жарти:
-         в кімнаті чотири кутки. У кожному кутку – кішка. Проти кожної кушки сидить по три кішки. Скіки всього кішок у кімнаті?        (4);
-          летіла зграя гусей: один гусак попереду і два позаду, один позаду і два попереду, один між двома і три в рядок. Скільки було гусей?    (3);
ІІІ. Відгадай ребуси.
IV. Склади порізану листівку.
V. Робота з сірниками.
-         спробуй побудувати трикутник з одного сірника, не ламаючи його;
-         Склади із 6 сірників шестикутник з чотирма гострими кутами.

Конкурс "Ці кумедні тварини" 


Ведучий 1: Добрий день, любі друзі!

Ведучий 2: Щиро вітаємо усіх, хто завітав до нас на святолюбителів фауни, адже  сьогодні у нас конкурс  "Ці кумедні тварини".

Ведучий 1: Тварини — наші хороші друзі і помічники. Без них життя було б нудним і нецікавим. Тварини радують нас своєю відданістю, щирістю, кумедністю.

Ведучий 2: Хай же сьогоднішнє свято ще раз наблизить нас до цієї чудової природи — кумедних і ніжних тваринок.

Ведучий 1: У нас сьогодні конкурс. А якщо конкурс, то повинні бути переможці і переможені. Судити виступи наших команд буде компетентне журі у складі:________________________________________________

Ведучий 2: А тепер про наших головних учасників вечора-команди. Давайте щирими оплесками привітаємо команди "Шиншила" і "Черепашки-ніндзя".
Ведучий 1: Кожна з наших команд готувала домашнє завдання. Одне з них - привітання. Послухаємо наші команди. Привітання оцінюються (найбільше) 5
балами.
Ведучий 2: А тепер розминка. Завдання для команд: за 1 хв набрати найбільше правильних відповідей. Всі питання пов'язані з тваринним світом. За кожну правильну відповідь — 1 очко.
Ведучий 1: А зараз, щоб трошечки розважитися і відпочити, пропоную усім потанцювати.
 (Музична пауза)
Ведучий 1: Наступний наш конкурс називається "Мій улюбленець", кожна наша команда готувала виступ зі своєю улюбленою твариною, найбільше на цьому конкурсі можна заробити 5 балів. (Виступи команд)
Ведучий 2: Для того, щоб трохи відпочити і набратися сил на наступні конкурси, пропонуємо музичну паузу — художній номер від обох команд.
Ведучий 1: Наступний наш конкурс дуже цікавий і називається "Як поведе себе тварина".
Зараз ми вам покажемо сцену зустрічі двох незнайомих собачок. Вашим завданням буде вибрати одну з 3-х варіантів відповідей. Як поведуть себе собачки?
а) обнюхають одна одну і розійдуться;
б) будуть гарчати;
в) ваш варіант.
За правильну відповідь можна отримати 2 бали.
 Ведучий 2: Наступний наш конкурс стосується знання нашими командами Червоної книги України.
Завдання: Зі списку вибрати і підкреслити назви тих тварин, що занесені до Червоної книги України. За кожне правильно підкреслене слово - 1 очко.
Ведучий 1: Поки журі підбиватиме підсумки попередніх конкурсів, всіх запрошуємо потанцювати. (Музична пауза)
Ведучий 2: І знову зустріч двох тваринок, пропонуємо знайомство кота і собачки. Вашим завданням буде вибрати один з варіантів відповідей:
а) тварини обнюхають одна одну і байдуже поставляться до зустрічі;
б) будуть гарчати і пирхати;
в) ваш варіант.
2 бали за правильну відповідь.
Ведучий 1: А зараз оголошуємо музичну паузу. Танцюють всі.
Ведучий 2: А тепер оголошуємо конкурс капітанів. Перемогу і 1 бал своїй команді принесе той капітан, який останнім назве птаха нашої місцевості.
Ведучий 1: І остання наша ситуація. До вашої уваги - кролик. Завдання: Вибрати правильну відповідь. Як поведе себе кролик?
а) обнюхає і почне їсти капустяний листок;
б) буде їсти морквину;
в) зовсім нічого не буде їсти;
г) ваш варіант.
За правильну відповідь 2 очка.
Ведучий 2: А зараз — музична пауза.
Ведучий 1: А тепер пропонуємо конкурс на імітацію.
Кожній команді  потрібно зобразити:
а) стривоженого кота;
б) сумного пінгвіна;
в) хмурого орла;
г) розгніване порося.
 За цей конкурс можна набрати (найбільше) 3 бали.
Ведучий 2: І  на завершення нашого вечора пропонуємо членам наших команд перевтілитись у героїв мультфільмів:
а) "Вінні-Пух добуває мед";
б) у Левенятко та Черепаху з мультфільму "Я на сонечку лежу"
Ведучий 1: А зараз - слово журі.
(Підведення підсумків).                          .
1 команда
Конкурс на знання Червоної книги України
Виберіть з переліку тварин види, що занесені до Червоної книги України:
1. Журавель сірий.
2. Карась.
3. Синиця.
4. Ропуха очеретяна.
5. Бражник Мертва голова.
6. Білан капустяний.
7. Сорока.
8. Зубр.
Питання для 1 команди
1. Грак
2. Пугач
3. Щука
4. Жовтопуз
5. Горобець .
6. Аполлон
7. Жук колорадський
8. Сліпак
Питання для 2 команди
1. Який птах підкидає свої яйця в чужі гнізда? (Зозуля)
2. Стоїть гора: спереду вила, ззаду мітла. (Корова)

3. Чиє гніздо схоже на рукавицю? (Ремеза)

4.Як називається зародок в утробі матері? (Ембріон)

5. Яку тварину називають морською лілією? (Актинія)

6. Орган чуття риб, розміщений вздовж тіла? (Бічна лінія)
7. Органи дихання риб (Зябра)
8. Кит: риба чи ссавець (Ссавець)
9. Який морський молюск любить цифру 8? (Восьминіг)
10. Зовнішній покрив членистоногих. (Хітин)
11. Які ссавці несуть яйця, як птахи? (Єхидна, качконіс)
12. Влітку сірий, а взимку білий (Заєць)
13. Які птахи прилітають навесні першими (Граки)
14. Яка тварина спить вверх ногами? (Кажан)
15. Наука про птахів (Орнітологія)
16. Який птах є птахом мудрості? (Сова)
17. Хто є царем звірів? (Лев)
18. Без чиєї допомоги не змогли б витягнути ріпку? (Мишка)
19. У якій казці земноводна тварина перетворюється у царівну-жабу? ("Царівна-жаба")
20. Хто написав казку про золоту рибу? (Пушкін)
21. Якою рибою можна шити? (Голка)
22. Найбільша артерія (Аорта)
23. Смугасті коні (Зебри)
24. Хто йде і на собі хатку несе (Черепашка, равлик)
25. Найбільша риба (Китова акула)
26. Найбільший птах (Страус Ему)
Питання для 1 команди
1. Якого птаха називають птахом миру? (Голуб)
2. Хто тікає і хвіст свій лишає? (Ящірка)
3. Як називається колиска для кенгуру? (Сумка)
4. Який птах мандрує до моря пішки? (Деркач)
5. Драглистий морський зонтик (Медуза)
6. Тварина, форма якого схожа на відбиток стопи людини (Інфузорія туфелька)
7. Личинка жаби (Пуголовок)
8. Давній птах, схожий на плазуна і птаха (Археоптерикс)
9. Птах - лікар дерев нашого краю (Дятел)
10. Який метелик дуже любить капусту? (Білан капустяний)
11. До якого типу відносяться ссавці? (Хордові)
12. Яких птахів називають "птахами вірності"? (Лебеді)
13. Який птах любить блискучі речі? (Сорока)

14. Найбільша змія (Анаконда)
15. Як одним словом назвати тваринний світ? (Фауна)
16. Наука про охорону навколишнього середовища? (Екологія)
 17. Кого найбільше боїться лев? (Левиці)
18. Яка тварина співала у казці "Битий небитого везе" (Лисиця)
19. Хто був найкращим другом Чебурашки? (Крокодил Гена)
20. Бджолиний клей (Прополює)

21. Яка тварина нагадує подушечку для голок? (їжак, єхидна, дикобраз)
22. Найменший птах (Колібрі)
23. Найменші коні (Поні)
24. Як живий — то чорний, як звариться - червоний (Рак)
25. Риба - зброя (Меч)
26. Як звали кота у мультфільмі "Канікули в Простоквашино" (Матроскін)


Веселі старти

Ведучий: Здрастуйте, друзі!
Чудова  ця фраза зближує нас всіх навколо відразу!
Мабуть, сьогодні якраз буде вчасно,
Щоб був у нас дійсно чудовий настрій!
Відпочивши гарно, хіба нам не варто
Розпочати змагання „Веселі старти”!
Вхід команд
В нашому „Паростку” знову свято!
Тут і музика, і сміх!
На спортивнім святі нині
Ми вітаємо усіх!
Відкриття свята.
Ми будемо змагатись,
І бігать, і стрибать!
Щоб радість перемоги
Усім подарувати!
Представляємо вам нині
Ми команди суперсильні!
Вони сповнені бажань
Бути першими постійно!
Представлення команд
Визначити переможців
Буде в нас журі поважне!
Воно буде, знаєм точно,
Об’єктивно і уважне!
Представлення журі
Конкурс 1. Естафета „Човниковий біг”.

Конкурс 2. Естафета „Переправа”.

Конкурс 3. Естафета „Жучки-павучки”.

Фізкультурою, мій друже, ти займайся.
Фізкультури ти, мій  друже, не цурайся!
Виступати за команду не стидайся!
Новими висотами пишайся!

Конкурс 4. „Піраміда”.

Конкурс 5. Естафета „Кенгуру”.
Як ми бачим, що не буде
Ніхто сумувати!
Капітанів ми покличем
Честь команди відстояти!

Конкурс 6. Капітанський.

Якщо хочеш буть здоровим – то тренуйся!
Якщо хочеш буть здоровим – загартуйся!
Якщо хочеш буть здоровим – ти частіше посміхайся!
На шляху до перемоги впертим будь – і не здавайся!

Конкурс 7. Для болільників.

Ось закінчуються старти –
Ця весела наша гра!
Переможців визначати
Наступає вже пора!

Нагородження. Підсумки. Закриття свята.

Живіть щасливо і багато,
Любов до спорту збережіть!
Хай кожен день  вам буде святом!
Життям упевнено ідіть!
Любов до спорту передайте
Своїм нащадкам! Кожен день
Щораз із спорту починайте,
Неначе із дзвінких пісень!
Нехай, мов факел, запалає
Любов до спорту у серцях
І хай ніколи не згасає,

Зігріє Ваш життєвий шлях!


Гра "Щасливий випадок"

Розминка «Далі, далі». (Додатки № 1, № 2).
(Команди за 1 хвилину дають відповіді на запитання).
                План
1.            Географічне положення.
2.            Дослідження і освоєння.
3.            Рельєф та корисні копалини.
4.            Клімат.

5.            Води.
6.            Рослинний та тваринний світ.
7.            Природні комплекси.
8.            Природоохоронні об'єкти.
Команди витягають із торбинки кульки із номерами, відповідно до яких і отримують завдання.
І. Географічне положення
1.   Найбільший морський сусід України за береговою лінією. (Туреччина).
2.   Найбільша    за   площею 603,7 тис. км2 держава   Європи.    (Україна)
II. Дослідження і освоєння
1.  У яких документах вперше згадується назва «Україна»? (У Київському літописі, 1187 р.).
2.   Кому належать перші географічні відомості про Україну? (Грекам. Геродот (484-425 р. до н. е.) описав природу півдня України).
III. Рельєф та корисні копалини
1.   Про які гори писав великий Кобзар?
Гори мої високії!  Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. (Канівські гори).
2.   Про що свідчать поклади кам'яного вугілля на території України? (Вугілля утворюється з рослин: хвощів, плаунів, деревовидних папоротей, що утворюють забо лочені ліси. Море кам'яновугільного періоду час від часу затоплювало ліси. Рослини вкривались осадом і перство рювались на лігніт, потім на буре та кам'яне вугілля. Отже, на території України колись було море).
IV. Клімат

1.   В яких кліматичних поясах лежить територія України? (Помірний і субтропічний).
2.   Чому у Карпатах немає льодовиків? (Найвища точка Карпатських гір лежить нижче льодовикової лінії).
V. Води
1.   Які особливості Чорного та Азовського морів? (У 87% об'єму води Чорного моря міститься сірководень: Азовське море — найменні солоне море світу).
2.   Древні греки називали її Борисфен, римляни — Дамапарис, турки — Узу, слов'яни — Славутич. Як називають її зараз? (Дніпро).
VI.  Рослинний та тваринний світ
1 .   Що таке полонини? (Безлісі плоскі вершини Карпат).
2.   Чому після другої світової війни почалися роботи із відновлення зубрів? Де вони зараз поширені? (Зубри були дуже знищені. Зараз зустрічаються на Волині та у Карпатах).
VII. Природні комплекси
1.   Коли сформувалося сучасне Українське Полісся? Що про це свідчить? (У післяльодовиковий період. Болота).
2.   Яка особливість лісостепової зони? (Чергування ділянок лісу і степу).
VIII. Природоохоронні об'єкти
1.   Що дозволено і заборонено у природному заповіднику? (Наукова діяльність, туризм; господарська діяльність).
2.   Яка відмінність між природним та біосфернйм заповідником? (Природний заповідник державного значення, а біосферний — міжнародного).
IX. Інші завдання
1.   «Кіт у мішку» — команди задають питання одна одній.
2.   «Сюрприз» — глядачі задають питання командам.
3.   «Щасливий» — команди задають питання глядачам.
4.   «Темна конячка» — командам роздають географічні карти із заклеєними географічними об'єктами, які треба визначити.
                                                                                                  Додаток   №   1
1.   Площа України (603, 7 тис. км2).
2.   Крайні північна і південна точки України (пд. — мис Сарич, пн. — с. Петрівське).
3.   З якими державами межує Україна на півночі (Білорусь, Росія).
4.   Де знаходиться географічний центр Європи (с. Ділове Рахівського р-ну).
5.   З якими областями межує Україна на південному заході? (Румунія, Молдова).
6.   Скільки областей входить до складу України? (24 області та АР Крим).
7.   Найвища точка Карпат (г. Говерла — 2061 м).
8. Найбільша     в     світі     карстова     печера     в     гіпсах (Оптимістична на Тернопільщині).
9. Найбільші кам'яновугільні басейни України (Донецький, Львівський, Волинський).
10.   Найбільша річка України (Дніпро).

11.   Яка     протока    з'єднує     Чорне     і    Азовське    моря? ( Керченська).
12.   Найбільший острів Чорного моря (Джарилгач).
13.   «Гниле море» (озеро Сиваш,).
14.   Найбільше озеро групи Шацьких озер (Світязь).
15.   В яких природних зонах знаходиться територія України? (Зони мішаних лісів, лісостепу, степу).
16.   До басейну якого моря належить річка Південний Буг? (Чорного).
17.   Столиця України (м. Київ).
13.   В якому часовому поясі лежить більша частина території України? СУ другому).
19.   В якому кліматичному поясі лежить майже вся територія України? (У помірному).
20.   Низовина на півдні України (Причорноморська).
21.   Найбільший біосферний заповідник України (Асканія-Нова).
22.   По лівому березі річки Дніпро лежить Придніпровська... (низовина).
23.   На  якому  материку  знаходиться  територія  України? (Євразія).
24.   У якій півкулі лежить територія України? (У східній).
25.   Серет — ліва чи права притока Дніпра? (Ліва).

Додаток   №   2

1.   Кількість населення України (47 млн. осіб).
2.   Крайні  східна та західна точки  України  (західна  -м. Чоп, східна — с. Червона Зірка).
3."   З якими державами межує Україна на заході? (Польща, Словаччина, Угорщина).
4.   Де      знаходиться      географічний      центр      України? (с. Добровеличівка Кіровоградської області).
5.   Які    моря    омивають    територію    України?     (Чорне. Азовське).
6.   Із скількома державами має сухопутні кордони Україна? (Із сімома).
7.   Найвища точка Кримських гір (г. Роман-Кош, 1545 м).
8.   Різні за формою природні конусоподібні утворення, з яких викидаються на поверхню грязьові маси, горючі гази, тверді уламки (Грязьові вулкани).
9.   Найбільший буровугільний басейн України (Дніпровський).
10.   Друга за довжиною річка України (Дністер).
11.   Через які протоки Чорне море з'єднане із Середземним? (Босфор і Дарданели).
12.   Найбільший український півострів (Кримський).
13.   Озера на півночі Волинської області (Шацькі).
14.   Високогірне озеро в Карпатах (Синевір).
15.   В     якій     природній     зоні     знаходиться     територія Тернопільщини? (Лісостепу).
16.   До   басейну   якого    моря   належить   річка   Дністер? (Чорного).
17.   У скількох часових поясах лежить територія України? ('У трьох).

18.   У якому  кліматичному поясі лежить південний берег Криму? (У субтропічному).
19.   Низовина на заході, України (Закарпатська),
20.   Заповідник     на     території     Тернопільської     області (Медобдри).
21.   По правому березі річки Дніпро лежить Придніпровська... (височина).
22.   Як називається частина світу, у якій лежить Україна? (Європа).
23.   Україна знаходиться нижче, чи вище екватора (вище).
24.   Прип'ять ліва чи права притока Дніпра? (Права).


Свято здоров'я


Мета: Навчити дітей правилами особистої гігієни, берегти та зміцнювати своє здоров’я; виховувати у дітей бажання перетворити набуті знання у внутрішню потребу.

Хід свята

-         Добрий день!
-         Сьогодні в нас відбудеться свято здоров’я в нашому таборі.
-         Ми будемо збагачувати свої знання по збагаченню свого здоров’я.
-         На наше свято завітали гості, а ось які ви дізнаєтесь, відгадавши загадки
Гарне я і запашне,
Роботяще змалку.
Люблять всі чомусь мене
Вдень і на світанку.
Кажуть, я даю красу,
І здоров’я й силу.
Чистоту у дім несу.
Звуть мене всі…      (мило)

Я невтомна трудівниця,
Мені вірять люди.
Хто зі мною поведеться –
Той здоровий буде.
Буде чисто усміхатись
Білими зубами
Мене знає вся малеча,
І бабусі, й мами.
Чистоту тримаю в домі,
Справу знаю чітко.
Вам ім’я моє знайоме,
Бо зубна я …           (щітка)

Маю вигляд я і смак –
Можеш подивиться.
І без мене вам ніяк
Всім не обійтися.
Я не страва, не напій,
Та в роботі часто
З милом, з щіткою дружу
Ім’я моє - …            (паста)

Невеликий я на зріст,
Та до Каті вже доріс.
Чи то дівчинка мала
Вже до мене доросла?
Моє місце у куточку –
Біля братика-Совочка,
В господині у руках
Я на бруд наводжу страх,
А у Каті в рученятах
Можу танок станцювати.
Бачу все я у господі –
Хто виходить, хто приходить.
Я працюю без упину.
Я старий  і добрий…                 (віник)
-         Зараз ми спробуємо поставити виставу “Пригоди Катрусі в країні Невмивайній”
Катруся і Бруднуля (разом) Ти хто?

Бруднуля:

-         Я Бруднуля Бруднулькун,
Знаменитий, неуважний,
З вулиці Вантажної.
Вранці я сорочку взяв,
Руки висунув в рукав,
Але що за плутанина?
Не рукав то, а штанина!
Замість шапки на ходу
Я надів сковороду.
Узувався – став на п’яти
Рукавиці одягати.
Але за це зі мною ніхто не схотів товаришувати. І, я втік сюди. Тут гарно живеться!

Катруся:

      А я сама не знаю, як сюди потрапила.
      Образила Королеву Зубну Щітку, і ось…
Бруднуля:
       Не журись! Знаєш як тут гарно! Їж, що заманеться, роби, що хочеш, одягайся як хочеш – ніхто не повчає. Давай розважатись. Хочеш по калюжах потанцюємо? (танцюють)
Катруся:
            Ой, втомилась! Весело як! Та щось їсти захотілося…
Бруднуля:
      Їсти? Та це ж дуже просто! Що бажаєш, принесу!
Катруся:
      Солоденького хочеться.
Бруднуля:
      Я швидко!
Катруся:
      Ой смачно! Дай ще яблучка, ще морозива, ще тістечок!
Бруднуля:
      Їж, скільки захочеться! Це така чарівна країна, тут всього доволі!
Катруся:
      Ой, зі мною ніби щось трапилось. Голова болить, горло теж, ковтати важко.
Бруднуля:
      І мені теж важко. Ой-ой-ой! Живіт ніби хтось ножем ріже (Мікроби кружляють навколо дітей. Нарешті діти помічають їх).
Катруся:
      Ой, Бруднуля! Що це за створіння?
Бруднуля:
            Гей, хто ви такі?
Ангінкін:
      Ми мікроби. Швидкі маленькі палички, яких не бачить жодне око. Ми дуже сильні, бо можемо вбити сильну людину.
Дифтерійкін:
      Ми дуже веселі і сміливі, бо нам нічого боятися в Країні Невмиванії. В ній – ми господарі.
Бруднуля:
      А взагалі, ви кого-небудь боїтеся?
Дизентерійкін:
      Ми боїмося лише наших найлютіших ворогів – воду, мило, сонце, чисте повітря, зарядку, і , звичайно, Королеву Зубну Щітку.
Ангінкін:
      Ми їх просто ненавидимо! Вона наші найлютіші вороги, бо вони безжалісно убивають нас! А ми ж такі гарні.
Карієс:
      Погляньте, які ми симпатичні. Давайте товаришувати. Може, затанцюємо? Ми завжди рухаємось, нам не цікаво сидіти на одному місці.
Катруся:
      Даруйте, мені щось не хочеться танцювати. Все болить, все кружляє перед очима… Я краще вже посиджу.
Бруднуля:
      Я теж.
Ангінкін:
      О, то це ж прекрасно! Якщо ви хворієте, ми ще більше радіємо. Це продовжує нам життя. Давайте знайомитись. Я Стрептокок Ангінкін – мікроб, що живе в третій пропорції морозива. Чому третій? Тому, що для дитячого горла це вже забагато.
Дифтерійкін:
      А я – Дифтерійкін, мікроб страшної хвороби дифтерії. Живу у тих дітей, котрі бояться робити щеплення. А ці щеплення вбивають нас. Ми ненавидимо їх.
Дизентерійкін:
      Я – Дизентерійкін, мікроб немитих рук. Ми приносимо страшні хвороби: дизентерію, холеру. Я тихенько сиджу на немитих овочах і фруктах, на ваших руках і дуже мрію потрапити разом з їжею до вашого шлунку. А вже там виробляю свою отруту. Від цього починає боліти живіт, піднімається температура.
Бруднуля:
      Ой-ой-ой! Як живіт болить.
Катруся:
      І горлечко болить!
Карієс:
      А зуби ще не болять? Нічого, скоро болітимуть. Я – Карієс, мікроб нечищених зубів. Ви – молодці! Не любите зубної Щітки. А я її просто ненавиджу. Вона вбиває в роті всі мікроби, через що емаль зубів не тріскається. Бідним мікробам ніде жити. А в тих дітей, що не чистять зуби повно дірок в зубах.
Дифтерійкін:
      А ще ми живемо під нестриженими нігтями, на брудному волоссі, в непровітреній кімнаті. Скрізь! Всі від нас плачуть, а ми радіємо.
Дизентерійкін:
      Ну досить. Підемо ще шукати мурзаних дітей. Прощавайте.
Катруся:
      Бруднулько, що ж нам робити. Бабусенько, де ти? Прийди! Твоїй внучці так боляче.
      (Діти повільно йдуть, підтримуючи Катрусю під руки. Гребінцевий ліс. Виходять вартові)     
Вартові:
      Стій! Хто йде?
Катруся:
      Ми шукаємо Королеву Зубну Щітку.
1-й вартовий:
      Так, так! То це ти знаменита Катруся, котра образила нашу Королеву?
Бруднуля:
      То ми вже в Королівстві Краси і Здоров’я?
2-й вартовий:
      Ви на його кордоні.
Катруся:
            То швидше пропустіть нас!
1-й вартовий:
      Е-ні! Жодна брудна людина не повинна переступити пороги нашого Королівства.
Бруднуля:
      Але ми хворі, нам потрібен лікар. Ми можемо померти.    
2-й вартовий:
      Треба порадитись. Добре, пропустимо. Спочатку пройдете через Гребінцевий ліс.
      (З’являються гребінці і починають чесати голову)
Бруднуля:
      Не чіпайте мене!
Катруся:
      Ой-ой-ой! Боляче.
1-й гребінець:
      Вчені довели, що волосся живе від 2 до 4 років
2-й гребінець:
      Щоб волосся було здоровим і густим, його потрібно кожного дня розчісувати.
1-й гребінець:
      Під час розчісування волосся очищується від пилюки й бруду, краще дихає.
2-й гребінець:
      Раз на тиждень волосся потрібно мити теплою водою з милом. (Розповідаючи, гребінці заплели Катрусі коси. Ліс закінчився).
1-й гребінець:
      (Під час розчісування). Ну от і все, а ви вередували.
2-й гребінець:
      Перед вами чисте джерело. Йдіть, не бійтеся.
Умивальник (до Бруднулі):
       Ах, негарне, нечепурне,
      Неумите поросятко!
      Чорне, ніби сажотрус,
      Ти на себе подивись!
      В тебе за вухами важко,
      В тебе під очима пляма,
      В тебе руки – гидко взятись.
      То від тебе пташенята
      Світ за очі подались?
Карабас ( ляскає в долоні)
      (вибігають губки, мило. Миють Бруднулю).
Губки:
      Ми Бруднулю миєм, миєм
      Ми їй миєм шию.
      Ти, Бруднуля, не забудь,
      Чиста, чиста, чиста будь.
Умивальник(до Катрусі):
      Ой ти дівчинко замурзана,
      Де так руки забруднила ти?
Катруся:
      Я на сонечку лежала,
      Руки високо тримала –
      От вони і засмагли.
Мило:
      Ой ти дівчинко мурзатая,
      Де ти носа забруднила так?
Катруся:
      Я на сонечку лежала,
      Ніс все вище підіймала.
      Він теж засмаг.
Мило:
      Ми це зараз перевіримо. (Миють Катрусю).
Катруся ричить):
     Ой не чипайте долоньки і носик
      Вони загоріли і не будуть білі.
Мило:
      А долоньки відмились.
Умивальник:
      І обличчя стало чистим.
Губка:
      То був бруд.
Умивальник:
      Які гарненькі діти. Отакими ви маєте бути завжди. Пилюка і пил затуляють дрібні порт вашої шкіри, від чого шкіра стає в’ялою і гірше захищає організм від мікробів. Брудна людина частіше хворіє. Запам’ятайте правил
Губка:
      Привчи себе мити руки, обличчя, шию кожного дня: рано і ввечері перед сном.
Мило:
      Коли миєш руки – потри щіткою кінчики пальців, аби вичистити бруд з-під нігтів.
Губка:
      Мий ноги перед сном кожного дня.
Мило:
      Чистіть зуби ранком і ввечері.
Губка:      
      Купайся щотижня.
Мило:
      Повернувшись з вулиці, мий руки.
Катруся:
  Спасибі вам! У мене ніби й голова стала боліти. Тепер я завжди, завжди вимиватимусь, чиститиму зуби. Якби тільки Королева пробачила мене.
Королева:
      Ого! Переді мною зовсім інші діти: вимиті, охайні. То чи все ви зрозуміли?
Бруднуля:
      Все, шановна Королево! На все життя ми запам’ятаємо страшну країну Невмивайко!
Катруся:
      Повір нам, Королево, і відведи додому.   
Королева:
  Ну що ж, повірю я вам. А на прощання подарую чарівне дзеркальце. Погляньте в нього – і воно вам підкаже чи все у вас в порядку, посміхайтесь людям. Прощайте, я вірю вам.
-         На закінчення свята послухайте “Казку про мило” від хлопчика Чистунчика, який теж завітав на наше свято.


Рухливі ігри та естафети

Естафета
 Створюються дві команди. Гравці шикуються один за одним. На відстані від кожної команди розташовують предмет (м’яч або кубик). Перший гравець кожної команди повинен дострибати на одній нозі до предмета, взяти його, повернутися на своє місце і передати предмет наступному гравцеві. Завдання виконує по черзі кожний гравець з обох команд. Перемагає найспритніша команда, яка першою завершила гру.
 Рівновага
 Усі учасники (їх може бути необмежена кількість) розташовуються на відстані розведених у сторони рук одне від одного. Ноги разом, руки розведені в сторони. Гравці заплющують очі. За командою ведучого дещо піднімають праву ногу, утримуючись на одній лівій. Ведучий подає команду «Ногу вперед, назад, убік!..»
 Гравці виконують команди із заплющеними очима, балансуючи при цьому руками. Виявляється, що це не так просто. Незабаром більшість гравців не витримують напруження стояти на одній нозі, гравці стають на обидві ноги або спираються на праву ногу, чого, за правилами, не можна припускати. Хто не встояв на одній нозі — залишає гру.
 Змія
 Усім учасникам необхідно утворити «ланцюжок». Ведучий звертається до одного з учасників: «Я — змія, вчора я бродила, десь-то хвіст свій загубила... Ти будеш моїм хвостом?» Учасник стає за спиною ведучого і міцно тримає його за талію. Ведучий послідовно звертається з такою пропозицією до всіх учасників. Урешті-решт утворюється довга колона — «змія». Ведучий починає бігати, виконувати різні рухи, стрибати в різні боки та ін. Якщо у «змії» «відвалюється» «хвіст», то ведучим призначається учасник, від якого цей «хвіст» «відвалився».

 Гуси

 Усі учасники шикуються в одну шеренгу вздовж стартової лінії. Пригадують, як пересуваються гуси, і присідають навпочіпки. За сигналом усі розпочинають рухатися гусячим кроком — перевальцем. Перемагають трійко «гусей» — перші, які досягли фінішу.
 Міст
 Ця гра — змагання між двома командами.
 На підлозі визначається (накреслюється) міст — смуга завширшки близько півметра і завдовжки 3–5 метрів. Команди розташовуються обабіч мосту.
 Завдання полягає в тому, щоб без спотикання одне за одним подолати перешкоду — перейти міст. Команда-суперник також одночасно рухатиметься назустріч із такою самою метою. Яка команда швидше переправиться через міст — та й стане переможцем!
 Кулька
 Учасники гри рівномірно розташовуються на майданчику. Хтось із гравців бере кульку і розпочинає гру. Гравці перекидають кульку одне одному, однак рухатися не можна, навіть не можна відривати ступні від підлоги або землі.
 Той, хто зрушив з місця або останнім торкнувся кульки перед її падінням, отримує штрафне очко.
 Лінія
 Усі учасник гри розташовуються на одній лінії — обличчям в один бік. Усі, крім ведучого, мають заплющити очі. За командою ведучого гравці підстрибують на місці, повертаючись на стільки градусів, скільки визначить ведучий. Наприклад, на 90° — праворуч, на 180° — ліворуч, на 360° — праворуч тощо.
 Почувши команду ведучого «Розплющте очі!», усі її виконують і уважно дивляться, хто стоїть не так, як усі. Цей учасник залишає гру. Гра триває, доки не залишаться троє гравців, — вони й оголошуються переможцями.
 Тим, хто програв, мабуть, не завадить повчитися математики, щоб зрозуміти поняття «градус».
 Полонені (бранці)
 Гравці об’єднуються у дві групи і розташовуються шеренгами — одна група проти другої.
 Останній по порядку гравець однієї з команд бере м’яч і кидає його гравцеві напроти себе. Гравець ловить м’яч і кидає його наступному гравцеві напроти тощо. Якщо хтось не спіймав м’яч, його вважають «бранцем» і переводять до команди суперника. Перемагає та команда, яка «виб’є» більшу кількість гравців суперників.
 Ходіння по паперу
 Учасники об’єднуються у дві команди для проведення естафети.
 За сигналом перші гравці із кожної команди розпочинають пересування до фінішної лінії й назад. Гравці рухаються, долаючи перешкоди, але ступати необхідно тільки на аркуші паперу.
 Спершу потрібно стати обома ногами на один аркуш, а другий покласти перед собою. Потім гравець стає на аркуш, що лежить позаду, і кладе його поперед себе, знову стає на нього обома ногами тощо. Перемагає команда, учасники якої першими фінішували.
 Великий м’яч
 Учасники утворюють коло, беручись за руки. Потім обирається ведучий, який із м’ячем стає в коло. Завдання ведучого — вибити м’яч із кола ногами. Решта учасників, перешкоджаючи ведучому, не випускають м’яч із кола. Причому руками торкатися м’яча заборонено, відбивати його можна тільки ногами. Той, хто пропустить м’яч, стає ведучим. А того, хто торкнувся м’яча, буде оштрафовано.
 «Кіт» і «миша»
 Спочатку необхідно утворити пари учасників, а потім, ставши парами, утворити два концентричних кола (одне в одному). Учасники в парах стають одне за одним: перший обличчям до центра, другий — йому в потилицю. Має залишитися двоє вільних гравців. Один призначається на роль «кота», другий — «миші». «Кіт» женеться за «мишею». Торкнувся «миші» — вона вважається спійманою і залишає гру. Однак, «миша» може сховатися в «нірку». Для цього їй потрібно стати попереду будь-якої пари гравців. У цьому випадку на роль «миші» призначається третій учасник, який стоїть позаду. Він стає «мишею» й утікає від «кота». Моторному «котові» вручається приз.
 «Ворони» і «горобці»
 Птахи — найпрудкіші істоти. Спробуймо набути таких самих рис. Спочатку всі учасники об’єднуються у дві команди. Одна команда — «горобці», друга — «ворони». Для гри призначається ведучий. Якщо ведучий говорить: «Во-ро-ни!», то вони тікають, а «горобці» наздоганяють їх. Перемагає та команда, яка спіймала більшу кількість гравців команди-суперника.
 Оригінальне знайомство
 За допомогою лічилки або жеребкування визначається той, хто розпочинає гру. Гравці утворюють коло. Перший гравець повинен увійти в коло і назвати своє ім’я, причому таке ім’я, яке йому до вподоби (наприклад, панібратське «Льоха» або шанобливе «Олексій»). Окрім того, гравець супроводжує свої слова жестом або рухом, які, на його думку, в якийсь спосіб характеризують іншого гравця. Це може бути кивок головою, помах рукою, реверанс або будь-який інший жест або рух. Завдання другого гравця, перш, аніж назвати себе, точно відтворити все, що імітував і говорив попередній гравець. Наступні гравці по колу копіюють імена і жести своїх попередників (принцип «снігової кулі»). Той, хто заплутався, залишає гру.
 Гра вважається завершеною, якщо всі учасники представилися. Гравці, які вибули з гри, мають бути оштрафовані (в який спосіб — вигадайте самостійно).
 Електричний струм
 Гравці сідають, беручись за руки та утворюючи коло. Ведучий стоїть у центрі кола і спостерігає за грою. Зміст її такий: перший гравець стискає гравцеві-сусіду праворуч руку, той передає імпульс стискання наступному. Таким чином, «ланцюжком» гра продовжується. За сигналом «Стоп!» гру зупиняють, а ведучий повинен відгадати, хто саме останній стиснув руку сусідові. Якщо відгадав, ведучим призначається той, кого назвали. Якщо ведучий припустився помилки, то він продовжує своє спостереження.
 Голоси предметів
 Чи можуть почуті звуки надихнути на створення цілої історії?
 Спробуймо! У грі беруть участь 6–20 дітей у віці від 10 років. Необхідно призначити ведучого — бажано, кого-небудь із батьків або інших дорослих. Ведучий торкається різних предметів олівцем, постукуючи по предметах, а гравці, сидячи із заплющеними очами, після кожного торкання відгадують предмет.
 Команді, яка першою відгадає, нараховується очко. А потім за декількома різними звуками кожен намагатиметься відтворити якусь історію (в якій використовуються відгадані речі). Ведучий визначає того, хто матиме найвиразнішу історію з найбільш відповідними звуками. Перемагає команда, яка вигадає найкращу історію про звуки.
 Море хвилюється — раз!
 У цій досить відомій грі всі можуть почуватися справжніми акторами, відтворюючи щось виняткове  і неповторне.
 Обирається ведучий. Він читає лічилку:
 Море хвилюється — раз!
 Море хвилюється — два!
 Море хвилюється — три!
 Фігура морська на місці завмри!
 Гравці вільно рухаються, відтворюючи плавну гру морських хвиль, доки ведучий читає про хвилі. Слово «завмри» — це сигнал для всіх учасників завмерти в образі якоїсь істоти або предмета, який вони вигадали самостійно, поки ще були «хвилями». Наприклад, хтось завмер, зображаючи птаха, хтось — клоуна, годинника тощо.
 Ведучий підходить до кожної фігури і легким доторком «оживляє» її. Гравець-«фігура» відтворює рухами і жестами свій образ. Ведучий намагається вгадати, кого саме або що саме відтворив гравець. Після того, як усі фігури «ожили», ведучий обирає найбільш творчу, вдало зіграну роль. Гравець, у якого вийшло найкраще, стає переможцем і водночас ведучим наступного етапу гри.
 Кольори емоцій
 Цікаво, наскільки ви уважні до емоційного стану ваших друзів... Що таке відтінки кольорів, ви, напевно, знаєте. А відтінки емоцій?
 Для гри обирається ведучий. Він заплющує очі, а решта гравців, радячись поміж собою, обирають певний колір. Для початкового етапу гри доцільніше обрати один з основних кольорів: червоний, зелений, синій, жовтий. Коли ведучий розплющить очі, всі гравці своєю поведінкою, а найголовніше — емоційним станом, намагаються відтворити загаданий колір, не називаючи його.

 Ведучий повинен відгадати, який саме колір емоційно зображують гравці. Якщо він відгадав правильно, ведучим призначається інший гравець.
 Розсміши партнера
 Обирається перша пара гравців. Один з обраних гравців повинен обов’язково будь-яким способом, окрім лоскотання та інших дотиків, розсмішити партнера. Якщо він досягне цієї мети, то обирає собі партнера серед інших учасників. Якщо ж не зумів розсмішити, то призначається інший гравець.
 Яблуко
 Гра зовсім не серйозна, тому, як правило, супроводжується веселим сміхом. Цю гру легко і доцільно організувати під час святкування дня народження, знаменних дат, днів календарного циклу тощо.
 Запрошуються двоє учасників, які виявлять бажання позмагатися у тому, хто швидше з’їсть яблуко. Якщо гравців визначено, то на мотузочках підвішують два яблука на рівні носів гравців.
 Завдання: необхідно з’їсти ціле яблуко без допомоги рук. Гравець, який упорався із завданням першим, нагороджується призом і аплодисментами спостерігачів.
Можна організувати кілька таких «двобоїв» або влаштувати турнір, якщо охочих узяти участь виявиться багато.
 Цукерка
 Іще одна гра на спритність, а також хитрість і вміння знаходити вихід у скрутних ситуаціях. Один із пари гравців стоїть на стільці або лаві і тримає цукерку на мотузці. Другий гравець намагається схопити цукерку без допомоги рук (зубами), але зробити це не просто, тому що цукерка піднімається вгору, рухається вбік, а періодично наближуєть на досить близьку відстань.
 Звісно, гра викликає дружній сміх у тих, хто спостерігає за нею.
 Апельсин
 Діти об’єднуються в дві команди. Учасники кожної команди утворюють окреме коло. Хто-небудь із кожної команди отримує апельсин, який необхідно затиснути і тримати підборіддям. За умовним сигналом гравці по черзі мають передавати апельсин своєму партнерові по команді (за годинниковою стрілкою). Процедура передавання апельсина має відбуватися без допомоги рук. Апельсин передається по колу доти, доки його не отримає останній учасник команди.
 Перемагає та команда, яка першою завершила цей дещо складний, але веселий конкурс.
 Словесний волейбол
 Гравці утворюють коло. Перший учасник кидає м’яч через центр кола і називає при цьому одне слово-іменник. Той, хто спіймав м’яч, повинен додати дієслово, яке пов’язуватиметься з іменником за смислом. Наприклад: 1-й гравець: «Хмарка», а 2-й гравець: «Пливе»; «Вогнище», а 3-й гравець: «Палає». Якщо хтось припустився помилки і сказав нісенітницю, він залишає гру.
 Зовнішність
 Гравці стають одне проти одного і протягом п’яти секунд вивчають зовнішність, одяг, взуття свого суперника. Потім вони відвертаються і по черзі голосно описують зовнішність одне одного: колір очей, волосся, форму вуст, носа тощо. Суддею призначається ведучий або третій учасник гри.
Перемагає той, хто жодного разу не помилився, назвавши найбільше правильних ознак свого суперника. Потім можна організувати другий етап гри. Кожний із гравців непомітно для іншого що-небудь змінює: чи то одяг, чи то зачіску, чи то взуття тощо.
 Завдання: визначити, які зміни відбулися у зовнішності гравців.
 Перестановка
 У грі беруть участь 9–15 осіб.
 Гравці утворюють півколо. Призначається ведучий. Він має уважно дивитися на групу впродовж 30 секунд. Потім ведучий відвертається, а тим часом два гравці міняються місцями. Повернувшись, ведучий повинен назвати гравців, які помінялися місцями. Якщо він помиляється — виконує завдання повторно. Якщо назвав правильно, то ведучий обирається з тих, хто мінявся місцями (за допомогою жеребкування).
 Торба
 Гравці, утворивши коло, сідають на галявині або підлозі. Один із гравців називає будь-яке слово, наприклад «рукавичка». Наступний учасник повторює сказане першим слово і називає своє. Виходить, наприклад: «рукавичка», «олівець». Кожний наступний гравець повинен повторити сказані попередниками слова у тій самій послідовності, як вони були вимовлені, й додати своє слово.

 Отже, чим більша кількість учасників гри, тим складнішим є завдання: кількість слів постійно збільшується, їх складніше запам’ятати і назвати у послідовності, сказаній учасниками. Однак, завдання спрощується, якщо слова асоціювати з гравцями, які їх називали. Тому, відтворюючи «ланцюжок» слів, учасники дивляться на гравців, які їх назвали. У такий спосіб пригадати послідовність слів значно легше. Той, хто припустився помилки, залишає гру.
 Плутаниця
 Досить відома дитяча гра, однак для підлітків вона може бути дещо іншою. Найчастіше саме у підлітковому віці діти починають соромитися близьких контактів, а дякі з них — навіть уникають їх.  У грі можуть брати участь 10–30 осіб. Обирається ведучий, якому необхідно вийти в іншу кімнату або відвернутись, заплющивши очі. Решта гравців утворюють коло, міцно стиснувши руки одне одному. Потім група заплутується або хтось із команди заплутує гравців. Заплутування — це будь-які спільні та індивідуальні дії гравців.
 Обов’язкова умова: гравці не повинні розмикати рук. У результаті таких дій ми маємо тугий вузол, який утворили гравці. Цілковито заплутана група — це така, яку більше вже заплутати не можливо. Ведучому потрібно розплутати гравців. Якщо у нього це не виходить, то він виконує свою роль повторно.
 Переповнений автобус
 Іноді переповнений автобус може не завдати незручностей, а навпаки — створити гарний настрій, наприклад, у грі, під час якої гравцям хоч-не-хоч доведеться торкатися одне одного (це піде на користь тим, хто сором’язливий і нерішучий).
 У грі беруть участь не менше ніж двадцять осіб.
 Усі гравці створюють дві команди з однаковою кількістю дівчаток і хлопців. Перед кожною командою накреслено квадрат, розлінований на менші за розміром квадрати усередині,— це «автобус». Квадрати всередині мають бути однаковими, наприклад 7 × 7 клітинок. Кожна команда розташовується компактно у своєму квадраті-«автобусі», щоб зайняти якнайменше клітинок і протриматись у такому стані близько хвилини. Перемагає та команда, яка зуміла розміститися у меншій кількості клітин і простояти таким чином упродовж хвилини.
 Митниця
 Група гравців може утворюватися з 16–30 осіб. Спочатку обираються двоє «митників», які виходять із кімнати. Решта гравців з’ясовує, хто виконуватиме роль «контрабандистів». Гравцеві-«контрабандисту» вручається невеликий предмет, що символізуватиме заборонений вантаж, який необхідно провезти через кордон. «Контрабандист» має сховати цей предмет собі в кишеню або ще кудись. Потім запрошуються «митники», які влаштовують співбесіду з усіма пасажирами. Вони знають, що серед пасажирів є один «контрабандист», однак, хто саме, їм необхідно визначити за допомогою різноманітних запитань, окрім прямого: «Чи везете ви контрабанду?» Необхідно бути уважними щодо поведінки, інтонацій, мимовільних жестів, що можуть викрити «контрабандиста». Після того, як з усіма пасажирами проведено бесіду, «митники» радяться, згодом вони оголошують своє рішення. Якщо «контрабандиста» виявлено, то на роль «митників» призначається викритий «контра-бандист» і той гравець, якого він собі сам обирає.
 Фарби
 Ця гра для учнів початкової школи. Її доцільно організовувати на майданчику, подвір’ї, у парку, в лісі на галявині просто неба. Спочатку обирають двох осіб: один гравець виконуватиме роль «господаря крамниці», де продаються фарби, другий — «покупця». Решта гравців — «фарби». Кожний самостійно визначає, роль якої фарби він гратиме — синьої, зеленої, білої, золотої тощо. «Господар» оберігає свій товар — «фарби». «Покупець» стукає у двері крамниці: «Тук-тук!»
 Господар:
 — Що куплятимете?
 Покупець:
 — Фарбу!
 — Якого кольору?
 — Синього.
 — Немає такої фарби! Стрибай по стежці на одній ніжці, знайди сині чобітки, поноси і нам принеси.
 Якщо в «крамниці» є «фарба» такого кольору, то гравець-«фарба» підводиться і тікає. Гравець-«покупець» повинен піймати втікача.




Година психолога

До плану  роботи входить цикл занять з учнями початкової школи щодо підвищення рівня згуртованості загону, створення умов для залучення дітей, якими нехтують однолітки, до спільної діяльності з однокласниками.
До занять добиралися такі завдання, щоб у процесі їхнього виконання учасникам потрібно було виявити відносини співпраці, взаємодопомоги, прагнення знаходити спільну мову, бути готовими до спільного подолання труднощів.
ЗАНЯТТЯ 1
Обладнання: аркуші паперу А3 за кількістю команд; кольорові олівці, роздатковий матеріал «Загадки», «Скоромовки».
Для проведення заняття потрібна група дітей з кількістю не більше 15 осіб, щоб можна було сформувати 3—4 невеликі команди.
Тривалість заняття — 1 урок (45 хв).
Ведучий. Діти, наш табір називається «Паросток»! Тому необхідно, щоб кожний загін був дружнім. Щоб з'ясувати, чи дружний ваш загін, ми проведемо гру. Але для цього потрібно поділитися на команди. А щоб скласти команди, напишіть свої імена на аркушах паперу та складіть їх. Аркуші з іменами ми покладемо в коробку, а діставатиме їх той, кого ви вважаєте найдобрішим у загоні. (Витягати папірці хочуть всі. Але бажано запропонувати ознаку «добрий», тому, ким нехтують діти.)
Обрана дитина дістає з коробки по три папірці, розгортає їх і називає імена — створюється перша команда, друга, третя, четверта.
Ведучий. Зараз ви виконуватимете завдан­ня. Але пам'ятайте, що ви — дружна команда і ви маєте виконувати завдання всі разом так, щоб не сваритися, доходити згоди без бійок і лайливих слів. Якщо ви будете штовхатися, лаятися, якщо хтось із вас захоче робити щось сам і не даватиме робити це іншим — команда отримає штрафні очки.
      1 ЗАВДАННЯ
Командам роздають аркуші паперу формату АЗ. На них потрібно намалювати будиночок, дерево, людину, кішку або собаку. (Малюнків має бути на два більше, ніж членів команди, одне завдання обов'язково має бути альтернативним. Тоді в команди виникає потреба зробити три вибори: що малювати — кішку або собаку, хто що малюватиме і хто робитиме два малюнки.)
Потім кожна команда демонструє свої малюнки.
      2 ЗАВДАННЯ
Кожна команда отримує записані на смуж­ках паперу слова, з яких потрібно скласти загадку (Додаток 1). Потрібно також домовитися, хто  читатиме загадку іншим командам, які мають відгадати її. (Кількість слів, з яких складається загадка, на одне більше, ніж членів команд.)
Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта.(капуста)
Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче.(м’яч)
Чорна корова весь світ поборола. (ніч)
Біленький, солоденький, а в водичку попав – геть пропав.(цукор)
Що росте догори коренем? (бурулька)
      3 ЗАВДАННЯ
Командам роздають аркуші паперу формату АЗ. Потрібно намалювати весь загін  у вигляді стилізованих чоловічків, але підписати імена.
Суть завдання: діти мають домовитися, хто кого малює — адже кожний повинен намалювати трьох-чотирьох однокласників!
Самі діти захотіли намалювати й учителя й вихователя. Потім усі зацікавлено розглядали малюнки інших команд, члени яких називали імена однокласників.

4 ЗАВДАННЯ
Командам роздають по скоромовці.. (Залежно від розвитку мовлення членів команд я підготувала роздавальний матеріал: легші або складніші для вимови скоромовки). Мета цього завдання — кожна команда має хором вимовити свої скоромовки.

Бурі бобри брід перебрели.
Забули бобри забрати торби.       

Кіт котив коток по току,
Коток попав на лапку коту.

Хитру сороку спіймати морока,
а на сто сорок – буде сорок морок.

Жатка жваво жито жне,
жатку жнець не дожене.

Великі мурахи грали в шахи.
А маленькі мурашки – у шашки.

Командам дають по 3—5 хвилин і місце в класі, де вони можуть програти свій «виступ».
Після гри ведучий запитує в дітей, чи сподо­балася їм гра? Чи складно було дотримуватися правил? Що вони відчували під час спільної роботи, що вони робили, коли хотілося сказати комусь погане слово?

Додаток 1

1. Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта.
2. Як не бий, він не заплаче, тільки сам завзято скаче.
3. Чорна корова весь світ поборола.
4. Біленький, солоденький, а в водичку попав – геть пропав.
5. Що росте догори коренем?

Додаток 2

Бурі бобри брід перебрели.
Забули бобри забрати торби.       

Кіт котив коток по току,
Коток попав на лапку коту.

Хитру сороку спіймати морока,
а на сто сорок – буде сорок морок.

Жатка жваво жито жне,
жатку жнець не дожене.

Великі мурахи грали в шахи.
А маленькі мурашки – у шашки. 
                                              
ЗАНЯТТЯ 2
Якщо головною метою першого заняття було те, щоб діти  класу набули досвіду групової роботи під час спільного виконання завдань, то на другому занятті більше звертають увагу на способи прийняття загальних рішень для успішного виконання спільної діяльності.
    Тривалість заняття — 1 год.
    Обладнання: аркуш паперу формату АЗ, фарби, банка з водою, один пензлик.
Ведучий. Діти, на минулому занятті ви довели, що ви — дружний загін і вмієте спілкуватися одне з одним! Оскільки вам дуже сподобалася гра, у яку ми тоді грали, ми продовжимо її сьогодні. Але для цього потрібно знову поділитися на команди. Щоб утворити команди, зробимо, як минулого разу — кожен з вас напише своє ім'я на аркуші та складе його. Аркуші з іменами покладемо в коробку, а діставатиме їх той, хто вміє дружити, не свариться і не б'ється з іншими дітьми.
(Діти пишуть імена, складають папірці в коробку, вибирають товариського гравця, він дістає аркуші й зачитує імена. Так утворюються З—4 команди, але в кожній має бути не більше 5 осіб!)
Ведучий (нагадує правила гри). Зараз ви виконаєте нові завдання. Але пам'ятайте, що ви — дружна команда і маєте виконувати завдання разом так, щоб не сваритися, доходити згоди без бійок і поганих слів. Якщо ви будете штовхатися, обзивати одне одного поганими словами, якщо хтось із вас захоче робити щось сам і не даватиме робити це іншим — команда отримає штрафні очки. Ви не забули ці правила? Сьогодні завдання будуть складнішими.
Кожній команді дають аркуш паперу формату АЗ, фарби, банку з водою та один (!) пензлик. На цьому аркуші потрібно буде намалювати три малюнки:
1.Веселку.
2.Квітку - семиквітку.
3.Сонце з променями.
Але особливість завдань полягає в тому, що після виконання кожного малюнка склад команд змінюється!
Ведучий. Команди, увага!
Перше завдання
Вам потрібно на половині аркуша намалювати веселку, велику і красиву. Для цього вам слід зга­дати, які кольори утворюють веселку та в якому порядку розміщені ці кольори. Але найголовніше правило: кожен член команди може за один раз намалювати тільки один колір! Тому зараз вам потрібно обговорити — як ви домовитеся, хто який колір веселки малюватиме.
Варіанти, які дітям можна запропонувати як приклади, можна записати на дошці:
а)    проста черга;
б)    за «жеребом» — написати на аркушах кольори й витягати їх по черзі;
в)    вибрати капітана — він організує чергу;
г)    в алфавітному порядку імен або прізвищ;
д)  сформувати чергу лічилкою і так далі.
Бажано, щоб діти самі придумали й запро­понували новий спосіб організації гри. Після виконання завдання команда має розповісти, який спосіб вона використовувала.
Кожна команда (уже в новому складі!) бере один з малюнків веселки, щоб зробити інший малюнок.
Ведучий. Увага!
Друге завдання
Кожна команда має намалювати під веселкою квітку - семиквітку. Але кожен член команди за один підхід до малюнка може намалювати тільки одну пелюстку! Вам потрібно домовитися, хто якого кольору пелюстку намалює та в якому порядку ви їх малюватимете.
У виконанні цього завдання важливо, щоб діти застосовували ефективні способи ведення переговорів. Тому це завдання можна виконувати на швидкість — яка команда швидше домовиться і швидше зробить малюнок.
Перед виконанням четвертого завдання потрібно знову змінити склад команд. Кожна команда бере аркуш із двома малюнками, щоб виконати останній малюнок.
Ведучий. Увага! Останнє — третє завдання!
Кожна команда повинна намалювати сонце з променями. Але променів має бути стільки, скільки учнів у вашому загоні. І кожен промінь потрібно підписати ім'ям вашого однокласника. Для цього вам слід домовитися — хто для кого малює промінь і в якому порядку, тому що за один раз можна малювати тільки один промінь.
Отже, хто швидше виконає це завдання? Постарайтеся, щоб до роботи залучилися всі!
Після гри ведучий запитує дітей, чи сподоба­лася їм гра? Важливо обговорити, чим керувалися команди, коли встановлювали порядок дітей, який спосіб були кращим, з ким було легше домовлятися і чому. Чи дуже важко було дотримуватися правил? Що вони відчували під час спільної роботи, що вони робили, коли хтось не погоджувався й хотілося сказати погане слово?


Я частинка свого загону

Мета: сприяння адаптації учнів 1-4 класів в оздоровчому таборі.
Завдання:
—зменшити тривожність дітей у перші дні перебування в таборі;
—допомогти дітям познайомитись один з одним;
— сприяти встановленню дружніх сто­сунків.
Обладнання: велике серце з цупкого картону, маленькі паперові серця рожево­го кольору (2—3 на кожну дитину), клей, м'яка іграшка — серце, кольорові олівці, фломастери.
Тривалість: 30-40 хв.
Хід заняття
Діти сидять за партами (якщо є мож­ливість, краще посадити їх півколом на ки­лимі).
Психолог. Зараз – літо, пора відпочинку. Три тижні перебування в таборі промайнуть дуже швидко, тому важливо познайомитись один з одним, знати, як звати всіх дітей в загоні.
Приємно, коли тебе називають по імені. Це означає, що тебе цінують, поважають, люблять. У мене в руках серце. Саме в серці людини знаходиться тепло, любов, друж­ба. Я пропоную його вам...
Мене звуть Оксана Василівна {психолог передає м'яку іграшку-серце дитині ліворуч від себе, та називає своє ім'я й передає сер­це далі.)
Намагайтеся запам'ятати імена своїх ровесників (для цього психолог голосно, чітко, емоційно повторює ім'я кожної ди­тини).
Серце повернулося до мене. Зараз спро­буємо перевірити, чи добре я запам'ятала ім'я кожного з вас. Якщо я не зможу прига­дати, допомагайте мені, будь ласка (психо­лог називає імена). Я сподіваюся, що ви також запам'ятаєте імена всіх присутніх.
Діти, а хто знає, як називають хорошу людину? (Ласкава, ніжна, розумна, доб­ра...)
Так, дуже добре. А ще таку людину на­зивають сердечною. Чому, як ви гадаєте? {Відповіді дітей.) Так, вірно. У такої люди­ни добре, щире серце. Тепло та любов до інших йде від серця.
Покладіть руку на серце, послухайте, як б'ється ваше серце... Воно повне життя, доб­ра, любові... Подивіться, що я вам принес­ла (психолог повільно розкриває велике сер­це з цупкого паперу й показує його дітям).
Ой, яке ж воно велике! Ми всі, мабуть, помістимося в ньому. Ви та ваші вихователі — тепер одне ціле, один колектив. Одне ось таке велике серце (серце розміщається у центрі дошки). Кожному з вас в ньому є місце. Зараз ви це побачите. Підійдіть, будь ласка, до своїх парт, приготуйте кольорові олівці або фломастери. Зараз я кожному з вас дам маленьке серце.
Намалюйте на ньому подарунок для дітей в загоні. Це можуть бути квіти, іграш­ки, красива природа, візерунки... Можна просто намалювати веселе обличчя... (Діти малюють подарунки.)
Хто намалював, підніміть руку, я підійду до вас.(Психолог забирає у дітей та на­клеює маленькі серця на велике серце. Вихователь  також виконує це завдання.)
Діти, подивіться, що у вас вийшло. У ве­ликому серці знайшлося місце для кожно­го з вас. Знайдіть очима своє серденько, подивіться, скільки тут квітів, іграшок... Всі ці подарунки—для вас. А ось сонечко, по­смішки...
Колись, коли вам стане самотньо та сум­но, пригадайте, що десь є велике серце, в якому є місце й для вас. Ми збережемо це серце.
А зараз — мій подарунок (психолог роз­дає маленькі паперові серця). Ви можете намалювати на ньому все, що хочете. Й по­дарувати його своїм близьким — мамі, та­тові, бабусі, сестрі, другу. (Діти розмальовують подарунки..)
А тепер я пропоную вам пограти в гру «Об'єдналки».
Зберіться в одну групу ті, хто:
сьогодні пив чай;
любить гратися з іграшками;
вміє читати;
 • має звук «А» в своєму імені;
знає, як звати його сусіда по парті;
•навчається у 1-А (2-Б) класі;
любить ходити до школи;
хоче мати багато друзів у класі.
Зараз я прошу підійти до мене, всіх, кому сподобалася наша зустріч (діти збирають­ся біля психолога).
Подивіться, будь ласка, ще раз на серце вашого загону. Всю зміну воно висітиме тут, і ви завжди зможете знайти своє місце в ньому, особливо коли вам стане сумно, самотньо. Я сподіваюся, що невдовзі ви подружитеся зі своїми ровесниками, познайомитеся з вихователями, й  цей відпочинок запам’ятається надовго.
На цьому наша зустріч закінчується. До побачення!

Примітка. Потрібно, щоб діти запам'я­тали такі твердження:
•    Я — частинка свого загону!
У цьому серці знайшлося місце для кожної дитини загону, і для тебе та­кож.
Якщо тобі стане самотньо чи сумно, пригадай, що існує велике серце, в якому є місце саме для тебе.
Я вірю, що я люблю, й мене люблять!
Я дуже хороший!

Унікальність мого і твого внутрішнього світу

Мета: допомогти дітям усвідомити на­явність у себе різних позитивних рис, усвідоми­ти свою унікальність.

Вправа 1. «Знайомство»
Дітям пропонується закінчити речення «Я люблю…». Учні по черзі озвучують закінчене
речення.
Вправа 2. «Долонька»
Дітям пропонується покласти свою долонь­ку на аркуш паперу, розчепіривши пальці. Потім її контури обводяться олівцем. На кожному пальці потрібно написати що-небудь гарне про себе: «Я красивий», «Я сильний» тощо.
Потім психолог збирає малюнки, по черзі читає їх групі, а діти мають здогадатися, де чия «долонька».
Робота з казкою «Хмара» (автор М.Мішин)
Питання для обговорення:
Хто з вас любить небо і хмари?
У чому помилялися хмари, думаючи про хмару? На що вони звернули увагу? (На зовнішність— не помітили душу.)
Як можна довести, що хмара була шляхет­ною?
Якими ще рисами, на ваш погляд, володі­ла хмара?
З ким з героїв казки в Хмари було найбіль­ше схожих рис і яких? (З хмариною — прагнен­ня допомагати, уміння співчувати оточуючим тощо.)
Під час обговорення казки звертають особ­ливу увагу на розходження в зовнішньому виг­ляді й у рисах хмаринок, а також на те, що не завжди красива зовнішність пов'язана з гарни­ми рисами.
Вправа 3. «Зірочка»
Психолог малює на дошці зірку, у кутках якої пише «мама», «тато», «вихователь», «друг», «ведучий».
Одного з учнів запрошують до дошки. Веду­чий вказує на один із промінчиків зірки і подає умовний знак, наприклад, тупотить ногою. Ди­тина повинна вирішити, яка риса у неї спільна з цією людиною. Якщо ж ведучий ляскає в долоні, потрібно згадати, яка риса зазначеної людини протилежна наявному в дитини. (Наприклад: ведучий вказує на проміннячко з написом «мама» і тупотить. Дитина говорить: «Мама лю­бить тварин, і я теж». Далі ведучий вказує на про­міннячко «тато» і ляскає в долоні. Дитина по­рівнює себе з батьком: «Він розсіяний, а я уваж­ний».) Діти наприкінці вправи повинні зроби­ти висновок, що між людьми (зовні несхожими) завжди є яка-небудь подібність. Психолог до­помагає дітям підбити підсумок заняття.
Висновок: кожна людина унікальна. У кожної людини є свій внутрішній світ. Кожній людині властиві як позитивні риси характеру, так і негативні.
Казка «Хмара»
Скажи, ти любиш небо? Блакитне, глибоке, вабливе. Чи неправда, тобі не раз хотілося по­летіти в цю безкрайню, вабливу височінь або уявити себе хмарою, що плавно пливе по небу. Тоді слухай.
Уяви: спекотний літній день. Ти лежиш на лузі, повітря насичене ароматом польових квітів. Ти дивишся в небо. На обрії видніються хмарки. Ще мить — і ти заплющуєш очі, тому що від спе­ки й аромату трав тебе хилить у сон. І от ти стаєш невагомим і легкий, як хмара. Ти злітаєш у небо до інших хмар. Білих, пухнастих.
Здрастуй, друже, — говорять вони. — Йди до нас!
Хмарина оглядається навкруги, радіючи, що її дружелюбно прийняли.
Давайте пограємо в що-небудь. Напри­клад, політаємо над землею і подивимося, що
роблять люди, — запропонувала Хмарина.
О, ми з радістю полетимо з тобою, адже це так цікаво! — дзвінко вигукнули всі хмари разом.
І я з вами! — пролунав глухий голос.
Ну, от ще! Ти нам усе зіпсуєш. Ти сіра і незграбна. Люди злякаються тебе й утечуть. —
відповідали білі хмари.
Хмарина озирнулася і побачила осторонь пух­ку сіру хмарину. Вона ще більше насупилася і по­темніла від глузувань. Хмарині стало шкода її.
Хто це? — запитала вона в друзів.
Це Хмара, — пояснила найкрасивіша хма­ра. Ми ніколи не беремо її із собою, тому що вона страшна. А люди люблять тільки білі хмари.
—Давайте візьмемо її із собою, — сором'язли­во запропонувала хмарина, але її ніхто не почув.
І вони полетіли, взявшись за руки. Пролітаючи повз Хмару, хмарина чула, як вона журилася: «Ох, невже я ніколи не зможу бути корисною людям? Невже я не зможу бути такою красивою як мої брати хмари?!»
...Внизу пропливали міста, села, річки, гори, моря, озера.
Хочете, я покажу країну, у якій я народи­лася? — запитала Хмарина.
Хочемо! Хочемо! — почула з усіх боків.
Тоді летимо! — сказала Хмарина.
Незабаром вони долетіли до тих країв, де зав­жди пекуче гріло сонце, де сади були повні фруктів, а на полях колосилося жито.
Але що це? Хмарина тривожно подивилася вниз і не повірила своїм очам: «Де зелені луги, повноводі ріки, стигле колосся жита, де чудові сади і ліси?»
—  Зачекайте тут, я незабаром повернуся, — сказала Хмарина.
Вона спустилася до землі, і перед нею відкри­лася страшна картина. Усе пересихало, навіть ріка, що колись була повноводою, стала жалюг­ідним струмочком.
—  Ми помремо від голоду і посухи! — чулися звідусіль тривожні і втомлені голоси людей.
Хмарина злетіла вгору.
—  Я хочу допомогти їм, але я така малень­ка! — вигукнула вона. — У мене не вистачає сил! Що ж робити?
І тут з'явилася Хмара.
Ніхто не помітив, що вона летіла слідом за усіма.
Я допоможу! — сказала Хмара.
Куди тобі! — почулися недовірливі голоси.
Але Хмара вже робила свою справу. Вона на­близилася до землі... Пролунав грім, і пішов та­кий дощ, якого тут давно не було. На очах у всіх природа оживала: ріки наповнювалися водою, ліси, поля, сади набиралися сили і свіжості. А ко­ли виглянуло сонце, його промені пробилися крізь Хмару, що раптом стала легкою і прозо­рою. І усі побачили веселку.
«Веселка — це гарна прикмета! Тепер ми не умремо від голоду і посухи!» — почули радісні голоси людей. Дощ скінчився. Умита земля віддя­чила Хмарці, а всі хмари милувалося нею. А Хма­ра, посміхаючись, повільно піднімалася в саму височінь, де живуть найкрасивіші хмари.

Комментариев нет:

Отправить комментарий